До того ж аби залишитися на плаву у кислотному конкурентному середовищі недостатньо думати про мінімізацію втрат під час кризи. Необхідно трансформувати формати спілкування з покупцем, програми лояльності, логістику доставки товару до покупця, вдосконалювати аналіз клієнтських даних і ставити в пріоритет особисту безпеку споживача та своїх працівників.

Як змінився покупець?

Разом зі світом, змінюються й уподобання споживачів в сторону локальних брендів і постачальників на противагу відомим глобальним брендам. 

Відтепер в ціні широкий асортимент екологічних продуктів локальних виробників, фермерства та крафтових мануфактур (невеликі виробники, які виготовляють натуральні продукти, не додаючи підсилювачів смаку, фарбників тощо).

Також збільшився попит і на веганські продукти тощо.

Як змінився рітейл?

Через те, що покупець став вибагливішим, став змінюватися і рітейл. 

Компанії почали ретельніше аналізувати вартість своїх активів. Зокрема, магазинів, працівників і лояльність покупців, що спонукає більшість гіпермаркетів та локальних магазинів до перегляду стратегій розвитку або зміни концепцій. 

Магазинам доводиться більше вкладати гроші на сталий розвиток, на розробку програмного забезпечення для онлайн-продажів та організацію доставлення. Адже ті магазини, що не відповідали вимогам покупця було не солодко. Фактично було два виходи з ситуації: або зачинатися, або пристосовуватися до нових умов, що диктує ринок. 

Гіпермаркети підлаштувалися під покупця

Магазини, в які ви ходите стали кращими, чи не так? Адже супермаркет намагається дати споживачеві все, що він бажає. Колись складно було уявити, що в супермаркеті може продаватися їжа високої кухні, або фаст фуди. Зараз це стало нормою, коли в супермаркетах є кухня, випікається власний хліб, тістечка, торти тощо. Більш того, стало нормою і продаж продуктів під власним брендом.

Якщо раніше людина приходила в супермаркет за продуктами, то зараз вона може не тільки придбати все для дому, але ще й поїсти поза домом.

Також, скоріш за все ця людина захоче розрахуватися картою. 

Та сама людина наступного разу може взагалі не прийти в магазин, а зробити покупки онлайн. 

За даними деяких аналітичних центрів майже вдвічі.

Відтак, згідно з дослідженням KPMG Global "Споживачі та нова реальність", продуктовий e-commerce виріс на 107% в порівнянні з торішніми показниками.

Фактично, споживачі стали купувати вдвічі більше в онлайні, попри це все ж частка онлайн-покупок зараз не більше 10%. Однак, ця цифра потенційно може зростати.

Так, у березні 2021 року вже 62% українських інтернет-користувачів у віці 16-65 років декларували, що сплачували за товари та послуги через інтернет. 

Це на 22% більше в порівнянні з докарантинним початком 2020 року. Ріст відбувся завдяки частці активних "платників в інтернеті" – тих, хто оплачує товари та послуги в інтернеті хоча б раз на місяць: у березні 2020 року їх було 29%, а у 2021 році стало 43%.

Найактивніші користувачі е-платежів – люди у віці 30-39 та 40-54 роки. Їм більш притаманно оплачувати товари та послуги через інтернет, аніж населенню у цілому. Серед цих аудиторій частка "платників в інтернеті" за рік виросла найбільше – з 54% до 71% та з 50% до 70% відповідно.

Ми стаємо свідками розвитку нового покоління гіпермаркетів, які стрімко набирають обертів у покращенні свого сервісу. Тож, можливо скоро ми прокинемося у реальності, коли доставлення продуктів відбуватиметься за лічені хвилини, до того, як розігріється ваша сковорідка.