Консервативному підходу до вирішення майнових спорів між подружжям, коли судом ухвалювалося «соломонове рішення» про присудження ідеальних часток, здається, поступово приходить кінець. Адже ідеальною часткою вільно користуватися та розпоряджатися неможливо, тому подібні рішення лише заганяють ситуації з розподілом майна у глухий кут.

Майнові спори щодо поділу спільного майна подружжя відносяться до категорії найбільш емоційних та найменш прогнозованих, оскільки режим спільної сумісної власності давно чекає на практично-орієнтовану адаптацію.

Нарешті, ухвалою від 01 лютого 2017 р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 541/642/13-ц http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64534498 чітко зазначив нижчестоящим судам, що присудження ідеальних часток не є вирішенням спору по суті, якого прагнуть сторони. Тому така «позиція» суду є неприйнятною.

У випадку, якщо майновий спір між подружжям доведено до суду, на підставах ст. 69, ч. 1-2 ст. 71 Сімейного кодексу, ч. 2 ст. 364 Цивільного кодексу, саме суд зобов’язаний реально поділити майно, у т.ч. виділити в натурі, закріпити на праві особистої власності та/або присудити грошову компенсацію (якщо неподільна річ присуджується іншому з подружжя).

Слід очікувати, що майнові суперечки подружжя в судах з приводу поділу спільного майна будуть потребувати численних експертиз і судового контролю над виплатою компенсацій і т.ін., та відповідно, чималого часу та витрат.

Відключити

Отже, інститут шлюбного контракту та медіація, спрямована на укладання угод про розподіл спільного майна подружжя, набувають ще більшої актуальності.