Неповага до суду зростає в ціні
Одним із довгоочікуваних законів, які було прийнято Верховною Радою вночі 21 грудня 2016 р., став Закон № 5180 « Про Вищу раду правосуддя ». Але, як майже кожний новітній закон, він цікавий не лише своїми основними положеннями (статус важливої інституції суддівського врядування), але й прикінцевими та перехідними нормами, які часто несуть багато новацій.
Зокрема, Закон № 5180 (підписаний Президентом 03.01.2017 р., набуває чинності з дня, наступного за днем опублікування) передбачає внесення змін до КУпАП у частині посилення відповідальності за неповагу до суду. Зокрема, в оновленій редакції ст. 1853 «Прояв неповаги до суду» передбачається:
- значне підвищення штрафу за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, – до розміру від 50до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні він становить від 20 до 100 НМДГ);
- запровадження відповідальності за рецидив прояву неповаги до суду (ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від 150 до 250 НМДГ або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням 20% заробітку або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб). Саме суд, з урахуванням обставин справи та особистості порушника, який зневажає правилами суду, у т.ч. злісно ухиляється від явки, буде визначати міру відповідальності за систематичну неповагу до суду.
Притягнення до відповідальності за неповагу до суду завжди було «каменем спотикання» вітчизняних суддів, про що свідчила відповідна судова статистика та її аналіз . Виходячи з цього, рішенням № 74 від 04.11.2016 р. Рада суддів України прийняла Рекомендації щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, які наголошують, що реагування на прояви неповаги до суду є не правом, а обов’язком (!) органу судової влади, оскільки уособлюють механізм забезпечення незалежності суду. Крім того, з одного боку, галузеве процесуальне законодавство є неоднорідним у питаннях оскарження постанов чи складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 1853 КУпАП, а з іншого, воно є уніфікованим щодо процедури розгляду таких справ.
Тому, проявляючи неповагу до суду, особливо свідомо, учасник судового процесу повинен розуміти процесуальну та фінансову перспективу своїх дій. Тим більш, що ціна питання та методична підтримка суттєво зростають.
