Між етапом отримання статусу кандидата і членством мають відбутися переговори між Україною та державами-членами ЄС стосовно умов партнерства та узгодження нашого законодавства з європейськими нормами за основними напрямками. 

Фінал цього процесу — договір про вступ України до Євросоюзу, який повинні ратифікувати всі держави-члени ЄС.

Що відбулося сьогодні? 

Поки що не йдеться про переговори безпосередньо про членство. Коли вони стартують — конкретних строків немає. І в принципі статус кандидата не гарантує переходу на інший етап.

Проте в рішенні Європейської ради (відповідно до того проєкту, який раніше оприлюднювали у ЗМІ) перелічені вимоги до України, які вона має виконати, щоб не втратити статус кандидата у члени: 

Відключити

1. Механізм прозорого відбору суддів Конституційного суду 

Наразі процедура відбору суддів така: їх має призначати на конкурсних засадах Президент, Верховна Рада, з’їзд суддів України — по 6 суддів від кожного. 

Фраза «на конкурсних засадах» означає, що кандидатів відбирають на відкритому конкурсі. Втім, як можна здогадатись, у це поняття можна вкладати дуже різне значення.

Проте найважливішим у цьому механізмі є забезпечення політичної незалежності Конституційного суду. Для цього важливо, щоб на обраних кандидатів дійсно ніхто не міг впливати. Є сумніви, що існуючий механізм відбору забезпечує політичну незалежність потенційних суддів КСУ.

Наприклад, Положення про проведення конкурсу для відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду визначає, що Президент затверджує склад конкурсної комісії  з-поміж правників із визнаним рівнем компетентності, які не беруть участі в конкурсному відборі на посаду судді КС України. Тобто за великим рахунком до складу цієї комісії можна призначити будь-кого. Потім ця комісія пропонує Президенту кандидатів на призначення суддями. Втім плюсом є те, що співбесіди з кандидатами в судді мають проводитись під час відкритих засідань комісії онлайн.

Відключити

З’їзд суддів не створює ніякої конкурсної комісії та пропонує надсилати пакети документів для участі в конкурсі безпосередньо Раді суддів. Та, зі свого боку, буде організовувати обробку заявок кандидатів, рекомендує частину з них та виносить на голосування з’їзду суддів.

До речі, наразі триває конкурс на посади суддів КСУ за квотою з’їзду суддів.

Конкурсний відбір кандидатів за квотою парламенту полягає в тому, що пропозиції від парламентських фракцій щодо кандидатур отримує і обробляє уповноважений комітет ВР. Зі своїми рекомендаціями після співбесід комітет передає кандидатів на голосування до Верховної Ради.  

Чому так важливо, щоб існував прозорий механізм відбору цих суддів?

Відключити

Суддя, обраний непрозоро і за якимись домовленостями — швидше за все залежний суддя. Залежний суддя — ризик для незалежності Конституційного суду України. А Конституційний суд — по суті останній бастіон та запобіжник від узурпації влади юридичними шляхами, переписуванням Конституції і руйнуванням системи стримувань і противаг у владі. В інтересах усіх нас, щоб цей орган був максимально стійкий до політичних впливів.

2. Продовження судової реформи, зокрема, створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів і перевірка доброчесності членів ВРП

Сюди входить питання формування нового складу Вищої ради правосуддя. 

Спеціальний орган — Етична рада, повинна оцінити відповідність критеріям професійної етики і доброчесності чинних членів ВРП та кандидатів на цю посаду. Далі рекомендувати суб’єктам призначення членів ВРП список кандидатів, рекомендованих для обрання на посаду.

Суб’єкти призначення у такому випадку — з’їзди суддів України, адвокатів, представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, всеукраїнська конференція прокурорів. 

Нині у складі Вищої ради правосуддя з 21 члена продовжують працювати лише три та Голова Верховного Суду (він член ВРП за посадою).

ВРП це орган, який: 

- вносить подання про призначення судді на посаду;

- ухвалює рішення стосовно порушення суддею чи прокурором вимог щодо несумісності;

забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді;

- утворює органи для розгляду дисциплінарних справ щодо суддів та розглядає скарги на рішення таких органів;

- ухвалює рішення про звільнення судді з посади;

- дає дозвіл на затримання судді чи утримання його під вартою/арештом.

Тобто ВРП має ключове значення для того, щоб судова влада в Україні взагалі могла функціонувати. 

Інше проблемне питання — створення Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це орган, який:

- добирає кандидатів для на посаду судді;

- проводить кваліфікаційне оцінювання суддів (визначає, наскільки кандидат відповідає вимогам до посади судді);

- вносить рекомендацію про переведення судді до іншого суду.

Зараз цей орган не сформований. Конкурсна комісія з відбору членів ВККС зібралася на перше засідання тільки в січні цього року. З лютого розпочався збір документів від охочих стати членом ВККС. Проте в перші місяці повномасштабної війни комісія не працювала. Тому фактично конкурс незрозуміло на якій стадії. 

3. Посилення боротьби з корупцією, зокрема, призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 

САП — це структурний підрозділ Офісу Генерального прокурора, прокурори якого здійснюють процесуальне керівництво над детективами у справах НАБУ. 

Наразі цей важливий орган без керівника — з серпня 2020-го.

Конкурс з відбору керівника САП проведено, але його переможця досі не призначили на посаду. Голова комісії ігнорує вимоги частини членів про призначення засідання для затвердження результатів. Тому фактично одна з побажань ЄС полягає у виконанні вимог закону і затвердженні результатів уже проведеного конкурсу.

Чому це важливо? 

Тому що частину процесуальних рішень у розслідуваннях, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, може ухвалювати тільки Генпрокурор чи його заступник. Керівник САП — заступник Генерального прокурора. Тобто він має повноваження підписувати ряд важливих документів у розслідуваннях НАБУ і має бути незалежним. Для того, щоб забезпечувати достатній рівень незалежності розслідувань НАБУ і САП.

Як висновок — ці вимоги мають під собою практичне підґрунтя і дійсно важливі для України безвідносно до членства в ЄС.

Інші вимоги ЄС: боротьба з відмиванням коштів (виконання рекомендацій FATF у цій сфері), втілення в життя антиолігархічного закону, узгодження аудіовізуального законодавства з європейським, зміна законодавства про нацменшини.

Що Україна отримає від статусу кандидата, хай навіть зараз з примарними перспективами на статус члена?

- Підвищення інвестиційної привабливості (як би не смішно це звучало на фоні війни). Логіка така — держава, що відповідає критеріям членства в ЄС має достатньо розвинену економіку, стабільну політичну та правову системи, що дає достатньо гарантій для ведення бізнесу, зокрема, є сенс вкладати в нього гроші. Крім того, сама по собі перспектива членства в ЄС дає більше впевненості у стабільному майбутньому України.

- Доступ до грошей на приведення законодавства України у відповідність з європейським та імплементацію змін на практиці.

- Може розраховувати на вищий рівень солідарності країн ЄС. 

Тож ми вітаємо українців з цим історичним рішенням! Це беззаперечно наш спільний вибір і наша спільна перемога. Надважлива перемога. Ми дуже дорого за неї заплатили. 

Переконані, що вже в осяжному майбутньому Україна стане членом ЄС. Віримо, що у цьому випадку наша країна виконає всі пункти вимог Євросоюзу — нам таки вони більше потрібні.