Де краще вести комунікацію: в соцмережах чи у ЗМІ?
PR в соцмережах і ЗМІ відрізняється специфікою роботи, вартістю, залученими спеціалістами, тому логічно, що інколи може ставитись вибір «або/або».
Проте, річ у тому, що соцмережі і ЗМІ дуже суттєво відрізняються за методом комунікаційного впливу.
Я буду казати «соцмережі» і «ЗМІ», хоча до цих груп каналів відносяться й інші, такі як: месенджери, блоги, відкриті та закриті форуми, YouTube тощо.
Отже, їх всіх у нас в команді прийнято групувати у дві категорії:
- Temporal Media Channels, або «соцмережі»
- Static Media Channels, або «ЗМІ»
"Темпоральні Медіа-Канали" (Temporal Media Channels) — це тип медіа-ресурсів, що фокусуються на наданні інформації в реальному часі або з невеликою затримкою. У таких каналах інформація зазвичай «ефірна», тобто вона не зберігається на тривалий період часу або важкодоступна для пізнішого використання. Приклади можуть включати в себе живі трансляції новин, соціальні мережі з швидким оновленням контенту, месенджери, а також платформи для стрімінгу відео і аудіо.
Темпоральні Медіа-Канали часто служать для надання актуальної, миттєвої інформації, що робить їх важливими у контексті швидкого реагування на події.
"Статичні Медіа-Канали" (Static Media Channels) — це тип медіа-ресурсів, де інформація організована та зберігається таким чином, що її можна легко знайти в архіві та використовувати в майбутньому.
Відмінною особливістю таких каналів є їх "довготривалість": опублікований контент залишається легкодоступним для перегляду та аналізу упродовж тривалого періоду часу. Приклади статичних медіа-каналів можуть включати в себе новинні та корпоративні сайти, відеохостинги, вікі-сторінки, та інші бази даних.
Статичні Медіа-Канали важливі для зберігання і структурування інформації, що робить їх корисними у контексті наукових та поверхневих досліджень, освіти та інформаційної аналітики.
Як ви вже зрозуміли, основна їхня відмінність для нас це наявний або відсутній доступ до бази контенту через пошуковик (наприклад Google).
Отже, якщо ми працюємо в соцмережах, то наша інформація має «короткотерміновий» вплив на цільові аудиторії, допоки алгоритм пропонує наш пост читачам. Якщо ми публікуємось у ЗМІ – наша інформація доступна завдяки Google упродовж дуже тривалого часу, теоретично – упродовж років, десятиліть, словом, допоки існує архів на серверах видання.
Такі розміщення ми в себе називаємо «пасивною комунікацією», коли ваші меседжі оформлені в статті, авторські колонки чи ролики на YouTube можуть впливати на ЦА дуже довго без вашої активної участі. І це, до речі, треба дуже брати до уваги при антикризових комунікаціях.
Ще один важливий момент, що працюючи із Static Media Channels ви комунікуєте з «теплою» ЦА – люди самі шукають інформацію на вашу тему. Вона їм цікава, вони відкриті до її сприйняття, а значить, вплив може бути ефективнішим.
На днях на борді керівник однієї зарубіжної інвестиційної компанії, який ще й має банківський бекграунд сказав мені: «Я зараз, і навіть тоді коли працював в банку і приймав рішення про партнерства, першим ділом йду в Google і збираю інформацію там. Однієї-двох сторінок видачі мені вистачає, щоб поверхово оцінити репутацію й імідж партнера». До речі, контроль пошукової видачі це ще одна цікава окрема тема.
Отже, соцмережі чи ЗМІ?
Все залежить від ваших бізнес-цілей чи комунікаційних задач. Але загалом я раджу міксувати ці канали і не ігнорувати жоден з них.
Соцмережі дозволяють нам дуже чітко фокусуватись (таргетуватись) на цільовій аудиторії, групувати її та організовувати. Вони мають колосальне покриття, дуже гнучке застосування та різноманітний інструментарій.
Практично усі ЗМІ самі присутні в соцмережах та використовують їх для поширення найцікавіших чи найважливіших своїх повідомлень. Проте, нас, комунікаційників, цікавить не лише поширення, але й комплексний вплив та цільова ефективність. Тому, в своїй роботі варто враховувати усі аспекти нашого складного комунікаційного ландшафту.
