Вже кілька років привид Фонду гарантування інвестицій літає над фондовимринком України. Ось і 22 серпня Кабінет Міністрів України схвалив законопроект «Про Фонд гарантуванняінвестицій на фондовому ринку». Мета законопроекту благородна – посиленнязахисту інвесторів –фізичниих осіб на фондовому ринку. І розроблений він навиконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України дозаконодавства Європейського Співтовариства (переважно Директиви 97/9/ЄС від03.03.97. щодо схем компенсації інвесторам). Аж хочеться уявити, як навченігрошовими реформами та всілякими «МММ» інвестори, виймають свої«кровнозароблені», збираються в черги перед офісами вітчизняних торговців таКУА.
Кожен з нас має своє імя, дане нам при народженні, яке супроводжує нас пожиттю. Із нормативними актами все простіше. Як показує практика, їх можнаназивати як заманеться, на що «хвантазії хватить». Можливо, назва правовогоакту повинна відображати сутність явища, процесу тощо, що регламентуються ним.Вже сама назва «Фонд гарантування інвестицій на фондовому ринку» є невірною всилу двох причин.
По–перше, не можливо в межаходного акту охопити всі інвестиції на фондовому ринку. По-друге, можнагарантувати лише компенсацію збитків від інвестицій, а не самі інвестиції. Чи може хтось думає інакше?
Сторониправовідносин з управління ІСІ розраховують на приріст його активів. Величинаприросту наперед не відома. КУА не вправі гарантувати інвесторам майбутню дохідністьІСІ. Вартість цінних паперів ІСІ залежить від ринкової вартості його активів.Відсутність гарантованості доходів інвесторів ІСІ обумовлюється насампередризиковістю спільного інвестування. Про важливість принципу розподілу ризиківсвідчить його закріплення в європейському законодавстві. Зокрема, ст.1(2) Директиви Ради 85/611/ЄЕС «Проузгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, що стосуютьсяінститутів спільного (колективного) інвестування в цінні папери, що підлягаютьобігу (ICI)», визначаючи поняття інвестиційного фонду, прямо вказує на принципрозподілу ризиків.
Акції КІФ та інвестиційні сертифікати ПІФ належать до пайових ціннихпаперів. Відносини КУА з акціонерами (учасниками) ІСІ опосередковуютьсяпайовими цінними паперами, які не засвідчують боргові відносини. Гарантуваннядоходу по цих цінних паперах суперечить правовій природі пайових ціннихпаперів. Натомість боргові цінні папери посвідчують відносини позики іпередбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання.
Законопроект пов’язує гарантування інвестицій акціонерів (учасників)ІСІ в залежності від способу розміщенняцінних паперів. Адже гарантуються лише інвестиції в цінні папери, емісія якихздійснена шляхом публічного (відкритого) розміщення. Разом з тим при приватномурозміщенні також може заподіюватись шкода інвесторам. В основу концепціїкомпенсування збитків від інвестицій має бути покладено поділ інвесторів накваліфікованих та некваліфікованих. Кваліфіковані інвестори в силу своїхпрофесійних якостей, досвіду і т.д. повинні передбачати ризики інвестування вцінні папери ІСІ. Наприклад, придбаючи цінні папери ІСІ, торговець ціннимипаперами як професійний учасник фондового ринку має передбачати ризиковістьвітчизняного спільного інвестування. Захист від інвестицій мають отриматинасамперед некваліфіковані інвестори (незалежно від способу розміщенняпридбаних ними цінних паперів). Можливо, впровадження Фонду гарантуванняінвестицій доцільно здійснювати після запровадження в Україні чітких критеріївподілу інвесторів на кваліфікованих та некваліфікованих?
Враховуючи конюктуру фондовогоринку, на даний час чимало КУА змушені постійно зменшувати розмір винагороди зауправління активами ІСІ. Адже крім, неї за рахунок активів ІСІ ще сплачуютьсявинагорода зберігачу, реєстратору, аудитору, оцінювачу майна, торговцю ціннимипаперами; операційні витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності ІСІ, у тому числі: реєстраційні послуги, виготовленнябланків цінних паперів, розрахунково-касове обслуговування банком, нотаріальні послуги, послугидепозитарію, оплата вартості публікації обов'язкової інформації щодо діяльності; інформаційні послуги; фонд оплати праці членам наглядової ради; рекламніпослуги, пов'язані з розміщенням цінних паперів та інші витрати. Всього близько20 позицій. Ці витрати поступово «з’їдають» прибуток інвесторів. Незабаром до цього списку може добавитисьрегулярний внесок КУА до Фонду гарантування інвестицій. Ускладнюється й процедура реєстрація КУА
До речі, щодо плати то максимальнийрозмір компенсаційних виплат інвестору становитиме 20 тис. гривень за кожнимфактом недоступності інвестицій. Ще би прописати в Законопроекті чіткий іпрозорий механізм гарантування інвестицій, порядок подачі постраждалим інвесторомдокументів, необхідних для компенсації. І не забути би виключити із перелікуоб’єктів інвестування а кт ивівФонду гарантування інвестицій (п.3 ч.2 ст.20 Законопроекту)облігаці ї українських емітентів , бо не буде чим «здачі давати».
Не потрібен такий Фонд гарантування інвестицій і НКЦПФР. Його впроваджують з 2007року. Була би гостра необхідність, то давно би вже прийняли.
Отож, ще пару таких новацій законодавця і офіційними гімном українського«публічного» спільного інвестування можуть стати слова однієї із улюбленихпісень автора « Жека !? Чего? Мы сдохлидавно . Вот наши могилы , а на могилах кресты ».
P.S. Від СРО активних дій не чекайте. Їмвідведена особлива і керівна роль, оскільки відповідно до законопроектуНаглядова рада Фонду гарантування інвестицій формується шляхом делегування доїї складу по одному представнику Міністерства економічного розвитку і торгівліУкраїни, Міністерства фінансів України та Комісії, по два представникисаморегулівної організації торговців цінними паперами та саморегулівноїорганізації КУА.
Передрук цього матеріалу дозволений виключно із посиланнямна сайт Юридичної консалтингової компанії «Салекс» http://salex-lcc.com.ua/index.php/features-4/menu-types-2