Два роки незламності. Що робимо далі?
Ще не час писати мемуари, але у кожного з нас є свій спомин. Крім тих, хто загинув у перші ж хвилини, не встигнувши нічого написати в соцмережах. Сьогодні роковини їх загибелі – світла пам'ять. Відтепер кожен наступний день – роковини. А живі згодом складуть мозаїку споминів з того, що бачили, відчували і робили.
Військові розкажуть про перші бойові зіткнення, атаки, обстріли, десанти. Про те, як приймали в частини резервістів, нашвидку збивали ту саму армію, яка зупинила навалу. Добровольці – про черги у військкоматах. Тероборонівці – про блокпости, про відчуття від зброї в руках, про “Стугну” і “Джавеліни”. Нацгвардійці та СБУ – про вилов диверсантів і коригувальників, “мітки” на дахах та дорогах. Але найголовніше – Україна витримала тоді, у лютому 2022 року перший удар. І всі, хто лишився обороняти свою країну, - стали героями.
Це були роки боротьби, перемог та важких рішень. Але попереду ще важчий та відповідальний рік. Рік, коли Україна має закласти підвалини своєї перемоги над імперією.
Хочу детальніше зупинитися на навчанні та підготовці в Сухопутних військах, бо саме до цього виду Збройних Сил України здебільшого дотична моя робота. Зараз ми реалізуємо амбітні та дуже потрібні проєкти, що мають на меті покращити базову загальновійськову підготовку. Зокрема масштабовано навчальний підрозділ, основою якого стали інструктори та командири зі школи ім. Євгена Коновальця, які проходили службу в 12-й бригаді НГУ «Азов» та 3 ОШБр. Це професіонали, які мають колосальний досвід, який потрібно передати.
Військова школа імені полковника Коновальця є спеціалізованим закладом з підготовки сержантського та старшинського складу, яка функціонує в рамках спецзагону НГУ «Азов». Курсанти проходять насичений курс тривалістю 15 тижнів, під час якого майже без вихідних опановують такі дисципліни: тактична та вогнева підготовка, практична медицина, фізична та стройова підготовка, військова топографія та навігація, курс командира відділення, основи тактики малих груп та гуманітарні предмети. Теоретичні знання закріплюють практичними заняттями на полігоні. Навчання проводяться досвідченими фахівцями, які мають багатий сучасний бойовий досвід, що відповідає стандартам НАТО. Це дуже важливо, бо за кожним успішним проєктом стоять люди. Пошук людей та формування ефективних команд – це вже половина справи. Тільки команди, а не культи особистості досягають позитивних результатів на довгих дистанціях.
В цій важливій справі варто також відзначити міжнародну підтримку. Зокрема маємо досить хороші стосунки з німецькими партнерами, яким принагідно хочу подякувати. Наприкінці минулого року у нас була зустріч з послом Німеччини в Україні Мартіном Єґером, який справедливо зазначив, що «українські воїни борються за безпеку світу і Німеччина продовжить надавати необхідну підтримку».
Ми продовжуємо працювати в Сухопутних військах постійно над посиленням співпраці України з країнами-партнерами щодо консультаційної та експертної допомоги з питань реформування та модернізації ЗСУ, військової освіти та підготовки кадрів, а особливо - підготовки та навчання.
Бо підготовка і навчання - це збережені життя, виконані бойові завдання, передача безцінного досвіду побратимам. Вірю, що завдяки реформам українська армія стане однією з найсильніших у світі. І ми обов'язково переможемо! Слава Україні та її незламним воїнам.