Останнім часом спостерігаю масові моніторинги Державної аудиторської служби України (далі – ДАСУ) з формулюванням: «яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість? Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами)». 

Отже, яким чином та на підставі яких документів здійснювати обґрунтування бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначати його очікувану вартість, а також де та в які строки Замовник має розмістити таке обгрунтування, і головне – яка відповідальність може загрожувати замовнику у випадку неоприлюднення такого обгрунтування або оприлюднення його з порушенням встановленого строку, або ігнорування запиту ДАСУ про надання пояснень - розбиратимемось в даній публікації.

Обов'язок здійснювати таке обгрунтування та оприлюднювати його з'явився у замовників з 19.12.2020 року. Так, постановою КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631 і від 11 жовтня 2016 р. № 710» від 16.12.2020 року № 1266 постанову КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710 було доповнено пунктом 4-1:

«Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:

- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

Відключити

- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель».

Одночасно в Перелік заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затвердженого постановою КМУ від 11 жовтня 2016 р. № 710, було включено пункт 26 - Забезпечення прозорості обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.

Як бачимо, дані норми стосуються конкурентних процедур закупівель (відкриті торги: українські та євро, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог), а також переговорної процедури закупівлі та не стосуються спрощених закупівель. 

Яким чином та на підставі яких документів здійснювати обґрунтування бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначати його очікувану вартість.

Жоден нормативний акт не містить прямої відповіді на це питання.

Відключити

Вважаю (і це підтверджується пройденими моніторингами ДАСУ), що відповідь на це питання залежить насамперед від сфери, в якій здійснюється закупівля.

Наприклад, в будівництві це можуть бути наступні документи:

Кошторисні норми в будівництві, затверджені наказом Мінрегіону  від 01.11.2021 № 281, що набули чинності 08.11.2021 року;

Відключити

ГКД 34.08.601-2003 "Порядок визначення вартості ремонту  основного
і допоміжного  енергетичного  обладнання,  передавальних пристроїв
і споруд"

Розроблена проєктно-кошторисна документація;

Експертний звіт.

В будівництві доріг, окрім вищевказаних, додаються СОУ 42.1-37641918-050:2018 «Автомобільні дороги. Правила визначення вартості робіт з капітального ремонту», Наказ Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) від «28» грудня 2018 р. № 424 з 2019-01-01.

Закупівля транспорту (зокрема, шкільних автобусів):

ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічни вимоги».

Продукти харчування:

Експертні висновки торгово-промислових палат. 

Загальними документами (як для будівництва будівель/доріг, так і для закупівель товарів/послуг) можуть бути:

- Дефектні акти (бажано складати комісійно та ДО оголошення про закупівлю);

- Протокол уповноваженої особи/тендерного комітету. 

Звертаю увагу, якщо закупівлі в будівництві були оголошені до 08.11.2021 р., то, відповідно, обгрунтування здійснювалось за ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» та ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», які насьогодні втратили чинність (діяли до 01.11.2021 - до прийняття Кошторисних норм України в будівництві). Тобто якщо запити на пояснення в рамках моніторингу Ви отримуєте в закупівлях, оголошених до 08.11.2021, то в поясненнях необхідно посилатись на ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 та ДСТУ Б Д.1.1-7:2013, відповідно до яких здійснювалось обгрунтування.

Також можна посилатися на постанови КМУ, накази, розпорядження (загальні або персоналізовані – видані на конкретний об'єкт), цільові програми, затверджені КМУ або рішенням органів місцевого самоврядування.

Окрім цього, діє Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що носить рекомендаційний характер, затверджена наказом Мінекономіки «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 18.02.2020 № 275.

Можна застосовувати методи, запропоновані даною методикою. 

Приклади обгрунтувань:

Як дає Податкова

Як дає МОН 

Як дають Служби автомобільних доріг (на прикладі Миколаївської). 

Де та в які строки Замовник має розмістити таке обгрунтування

Оприлюднити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі Замовник має на одному з таких Інтернет-ресурсів:

- власному веб-сайті;

- офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів;

 веб-сайті суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки. 

Якщо в Замовника наявний власний веб-сайт – звичайно ж краще оприлюднити таке обгрунтування на ньому.

Строк оприлюднення становить:

- в конкурентних процедурах закупівель (відкриті торги: українські та євро, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог) - протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівелі;

- в переговорній - протягом п’яти робочих днів з дня повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. 

Яка відповідальність може загрожувати замовнику у випадку неоприлюднення обгрунтування або оприлюднення його з порушенням встановленого строку

Нормативні акти, передбачивши необхідність оприлюднення обгрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, не передбачили відповідальності за неоприлюднення такого обгрунтування або його оприлюднення з порушенням встановлених строків.

Славнозвісна ст. 164-14 КУпАП в даному випадку не може бути застосована, адже не містить даного складу правопорушення.

Отже, єдине, що може зробити ДАСУ, виявивши дане порушення – це написати у Висновку, що вона «зобов’язує вжити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому порядку, зокрема шляхом вжиття заходів щодо недопущення їх у подальшому та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення». 

Яка відповідальність може загрожувати замовнику у випадку ігнорування запиту ДАСУ про надання пояснень

Як такої відповідальності законодавством також не передбачено. Проте, у випадку ненадання відповіді на запит ДАСУ шанси отримати Висновок ДАСУ про наявність порушень – зростають в рази. І якщо в даному Висновку, окрім зобов'язання «вжити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому порядку, зокрема шляхом вжиття заходів щодо недопущення їх у подальшому» буде ще й вимога про зобов'язання розірвати укладений з переможцем договір, зважаючи на порушення порядку проведення процедури закупівлі – доведеться оскаржувати даний Висновок в суді. А це – час та кошти. Тому ігнорувати запити ДАСУ про надання пояснень все ж не варто. Останнім часом спостерігаю масові моніторинги Державної аудиторської служби України (далі – ДАСУ) з формулюванням: «яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість? Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами). Пояснення, інформацію та документи необхідно надати через електронну систему закупівель».