Ясний розум сумнівів
Міжнародний стандарт аудиту 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до міжнародних стандартів аудиту»[i] (далі – МСА 200) вимагає від аудитора використовувати професійне судження та зберігати професійний скептицизм.
В повсякденній мовній свідомості скептицизм корелює з недовірою, невпевненістю, сумнівом в правильності.
Здійснення цього підходу має на увазі під собою критичний склад розуму, а також здатність виявляти умови, які можуть свідчити про можливі розбіжності в результаті помилки або шахрайства.
Поняття «скептицизм» походить від давньогрецького слова «скепсис», що означає розгляд, роздивляння, розбір, коливання. Також скептицизм означає метод судження, заснований на неприйнятті завчасних висновків. В філософії античності словом «скептик» визначали прихильників скептицизму. Прагнення довіритись істині без доказів філософія скептицизму заперечувала. В сучасному світі під словом «скептик» розуміють вже не філософське вчення, а компонент поведінки. З цієї точки зору діти є найбільш істинними скептиками. Їх важко змусити повірити в правдивість чого-небудь, все одно вони будуть намагатися самі в цьому переконатися. Це є основним положенням скептицизму - будь-яке твердження повинно бути перевірено на правдивість дослідним шляхом.
Скептицизм і сумнів привертають увагу різних вчених. Вони намагаються аналізувати роль сумніву в світському і релігійному сприйнятті світу, визначити залежність людської здатності до гносеологічного сумніву (критичного мислення) від психофізіологічних особливостей суб'єкта, що пізнає тощо.
Скептицизм - одне з яскравих і багатих явищ в історії людства. Він проявляється в широкому спектрі людського життя: в пізнанні, в психології, в дослідницькій і повсякденній діяльності. Щодня людина отримує нову інформацію, як довільно, так і мимоволі. Ця інформація може стосуватися не лише речей, що її цікавлять. Якщо ж людина буде просто сприймати усю інформацію, яку вона чує або бачить, то може виникнути ситуація, коли нею почнуть маніпулювати, людина лишиться власного шляху розвитку, оскільки буде слідувати думкам і вказівкам інших.
Для того, щоб розвинути навички самостійного прийняття рішень, людині необхідно навчитися правильно застосовувати «критичне мислення», за допомогою якого відбувається розмежування потрібної або не потрібної інформації, формується власний, може навіть більш правильний висновок, ніж був до цього. Будь-якій людині для розвитку «критичного мислення» не варто сприймати інформацію беззастережно. Потрібно знайти інформацію, яка може підтримати або спростувати існуюче твердження, також слід намагатися знайти спосіб довести правильність або хибність цього твердження. Тобто все як в аудиті. Наприклад, МСА 240 вимагає від аудитора постійної допитливості щодо того, чи припускають отримана інформація та аудиторські докази можливість існування суттєвого викривлення внаслідок шахрайства. МСА 200 допускає, що аудитор може вважати облікові записи та документи справжніми, у випадку коли він не має підстав вважати протилежне. Проте МСА 200 вимагає від аудитора розглядати надійність інформації, яку він планує використовувати як аудиторський доказ, незважаючи на свій минулий досвід щодо сумлінності та чесності управлінського персоналу і тих, кого наділено найвищими повноваженнями. У разі наявності сумніву щодо достовірності інформації аудитору потрібно провести подальше дослідження та визначити, які зміни чи доповнення до аудиторських процедур потрібні, щоб вирішити проблему. Так само із відповідями управлінського персоналу або тих, кого наділено найвищими повноваженнями, що надаються на запити аудитора. Якщо вони є суперечливими, аудитор повинен дослідити невідповідності.
Таким чином, професійний скептицизм фактично є здатністю аудитора критично зважувати аудиторські докази, отримані в ході аудиторської перевірки, якщо в облікових записах, документах або заявах управлінського персоналу компанії містяться протиріччя. Це дозволить аудитору не випустити з уваги підозрілі обставини та не зробити неправильних підсумкових висновків щодо фінансової звітності, яка перевіряється.
Існує думка, що професійний скептицизм - це особливий склад розуму, стан душі. Це твердження справедливе тільки частково. Критичному мисленню часто перешкоджають когнітивні спотворення, свого роду, систематичні помилки в мисленні людини.
Професійний скептицизм аудитора - це здатність правильно задавати питання. Тобто важливо задати правильне питання, щоб отримати правильну відповідь. При цьому не потрібно забувати, що сумнів важливий, але необхідність сумніватися, перевіряти, шукати підстави не означає, що істини не існує. В пошуках свого внутрішнього скептика аудитор не повинен доходити до екстремального ступеня скептицизму і становитися злісним скептиком.
В англійській лінгвокультурі сумнів асоціюється з розсудливістю, розумом, інтелектом, тому критично зважуючі аудиторські докази, не вирощуйте себе до суб'єктів, які не мають інших цінностей і орієнтирів, крім заперечення.
[i] Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг. Видання 2016–2017 років. Частина І. Електронний ресурс – Режим доступу: www.apu.net.ua/attachments/article/1151/2017_часть1.pdf
