Довіряй, але перевіряй або хто за ким наглядає
«Легше створювати закони, ніж дотримуватися їх»
Наполеон
Стаття 36 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (далі – Закон про аудит) ввела суб’єктам аудиторської діяльності, які надають послуги з обов’язкового аудиту підприємствам, що становить суспільний інтерес (рис.1), в обов’язок додатково інформувати орган, який відповідно до законодавства здійснює нагляд за таким підприємством (далі – орган нагляду).
Рис. 1. Підприємства, що становлять суспільний інтерес
До переліку інформації, що має бути доведена до органу нагляду входить:
1) порушення законодавства з питань, що належать до компетенції органу нагляду;
2) суттєва загроза або сумніви щодо можливості підприємства продовжувати діяльність на безперервній основі;
3) відмова від висловлення думки або надання негативної чи модифікованої думки.
Виникає логічне питання. Хто Законом про аудит віднесений до органу нагляду? Якщо буквальне значення Закону про аудит не дозволяє зрозуміти, що мав на увазі законодавець, залишається звернутися до інших законодавчих актів. Отже в пошуках органів нагляду, яких аудитор має повідомляти, я спробувала проаналізувати декілька законодавчих актів.
Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/86 передбачає державний нагляд за страховою діяльністю на території України, який здійснюється уповноваженим органом та його органами на місцях. Таким уповноваженим органом є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Національний банк України здійснює нагляд за діяльністю банків відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121.
Державне регулювання ринку цінних паперів Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. 3480-IV покладає на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку.
Той факт, що стаття 36 Закону про аудит під органами нагляду розуміє у тому числі і ці три поважні органи підтверджує частина друга цієї ж статті, відповідно до якої «Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, мають запровадити механізм взаємодії із суб’єктами аудиторської діяльності, які проводять обов’язковий аудит фінансової звітності публічних акціонерних товариств та емітентів цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банків, страхових та фінансових установ».
В підручнику по адміністративному праву[i] є визначення терміну «нагляд». Зокрема, це цільове спостереження за станом законності, фіксація порушень і вжиття заходів щодо притягнення порушників до відповідальності, що здійснюється спеціально уповноваженими органами. Суб'єктами здійснення нагляду є державні органи. Стаття 19 Господарського кодексу України визначає сфери, у яких держава здійснює контроль та нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання (рис. 2.)
Рис. 2. Сфери державного нагляду за господарською діяльністю суб'єктів господарювання
Виходячи з кола питань, що має повідомити аудитор органу нагляду, та мети аудиту (рис. 3), логічно припустити, що в цілях застосування статті 36 Закону про аудит нас має зацікавити лише та сфера державного нагляду, що стосується нагляду за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності. Як зазначає, знов ж таки стаття 19 Господарського кодексу України, органи державної влади, що уповноважені здійснювати державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення нагляду визначаються відповідними законами.
Рис. 3. Мета аудиту фінансової звітності
Але нагляд може бути не лише державним. Словник української мови [ii] надає наступне тлумачення термінам «нагляд» та «наглядати» - пильнувати, слідкувати за ким-, чим-небудь з метою контролю, забезпечення порядку і т. ін.
Я спробувала проаналізувати декілька законодавчих актів з метою знайти органи нагляду (рис. 4). Даний перелік не є вичерпним, оскільки я розумію, що існують і інші закони, які визначають уповноважені органи нагляду за підприємствами, що становлять суспільний інтерес.
Рис.4. Деякі органи нагляду відповідно до законодавству
Афінський політик, законодавець та реформатор Солон (бл. 640 — 559 pp. до н. є.) стверджував, що закони схожі на павутину: слабкого вони заплутують, а сильний їх прорве.
Мені цікаво і зручно систематизувати свої знання у вигляді статей. Це допомагає мені структурувати і "укласти в голові" інформацію. Сподіваюся, що мої статті допомагають і моїм колегам по професії, зорієнтуватися в "павутині" нашого законодавства.
[i] Електронна бібліотека юридичної літератури. Електронний ресурс – Режим доступу: http://pravoznavec.com.ua/books/252/18630/13/
[ii] Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980). Електронний ресурс – Режим доступу: http://sum.in.ua/s/naghljad
