Майданрозігнали. Вночі. Силами міліцейських спецпідрозділів. Людям навіть не даличасу зібрати свої речі. Хтось опинився у відділку, хтось – у лікарні. Якбачимо, все в найкращих традиціях демократії.
Наметовемістечко – острівець народного протесту – прибрали, бо воно нібито заважалопоставити новорічну ялинку та атракціони для дітей. Адже влада так дбає проноворічні розваги громадян – щоб скрізь було гарно, щоб усім було весело! А тутякась купка ненормальних зі своїми безглуздими вимогами. Погралися два тижні ігоді. А то намірилися, бачте, скинути уряд і навіть самого гаранта. Бач, чогозахотіли!
Напередоднірозгону Майдану ми мали нагоду спостерігати прощальний фарс, який показавбачення президентом та його оточенням того, як має виглядати «торжестводемократії». Зі сцени було урочисто оголошено про те, що Віктор Федорович почувсвоїх громадян і Податковий кодекс прийнято вже в новій, зміненій редакції.Завершився цей апофеоз облуди святковим феєрверком.
На щосподівалися очільники нашої держави? Невже вони гадали, що протестувальники-підприємці– неписьменне бидло, нездатне відрізнити зерно від полови. Адже ветуючи окреміположення кодексу, президент урахував далеко не всі вимоги мітингувальників. Цевето було спрямоване на те, щоб замилити очі світовому співтовариству,показати, що в нас усе гаразд і з думкою народу рахуються.
Ставлячись до громадян своєї держави як дотупої отари, якій можна втовкмачити будь-що, розігнати так, що ніхто й звуку неподасть, Янукович та його уряд самі підписали собі вирок. Адже українськийнарод не буде мовчати. Ми відстояли свої інтереси у 2004 – 2005 роках. Зробимоце й зараз.
Можливо,хтось злякався, зневірився й припинить боротьбу. Проте основна маса готова йнадалі відстоювати свої права. Адже якщо дозволити себе обдурити раз, влада йнадалі чинитиме так само.
Терпецьнароду урвався. Чим більше влада буде придушувати вияви невдоволення громадян,тим більше їх буде. Ми доведемо чиновникам, що справжнім господарем в Україні єнарод. І саме до його думки має завжди прислухатися влада.