І хоча, на даний час ми не розуміємо усіх масштабів руйнувань та знищеного об’єму нерухомого майна всіх типів та категорій, ми чітко усвідомлюємо, що попереду декілька років відбудови інфраструктури та нерухомого майна, разом зі створенням оновленої України.

Вже сьогодні лунають думки як із-за кордону, так і з державник кабінетів про готовність та необхідність залучення до відбудови держави іноземних спеціалістів. От тільки, чи готова держава до повноцінної співпраці з приватним іноземним капіталом, та чи існують справедливі конкурентні умови роботи іноземних та вітчизняних компаній?

То ж, до початку всебічної відбудови країни потрібно здійснити декілька кроків, і деякі з них, можна починати робити вже сьогодні.

1. Зміна оподаткування. Максимальна лібералізація у податковій системі. Цим самим держава має заохочувати бізнес структури будь-якого рівня до ведення бізнесу на території України. Чому б не створити безподаткові зони, типу всі компанії які будуть приймати участь у відбудові Маріуполя – податки «нуль», ну або близько нуля. Необхідно створити оазиси для відкриття та ведення бізнесу на таких умовах, щоб тому заздрили всі офшорні зони планети. Максимально сприятливі умови роботи для іноземних будівельних, архітектурних та дизайнерських бюро – є запорука їхньої участі у відбудові.

2. Зміни до митного кодексу. Необхідно максимально знизити на певний період часу митні платежі на матеріали та устаткування, які призначені для відбудови країни. Все що не виробляє та не виготовляє Україна, має імпортуватися на максимально вигідних умовах для подальшого використання у господарській діяльності підприємств.

3. Судова реформа як частина відродження держави. Це надзвичайно важливий елемент до захисту права власності іноземних інвесторів та компаній. Довіра до судів – це не лише віра у справедливість українців, а й стимулюючий механізм до інвестиційного клімату з подальшим розвитку бізнесу. Захист приватної власності іноземних інвесторів та компаній, можливо навіть з держгарантіями – мотивація до виходу на український (сподіваємося, вже скоро офіційно і європейський) ринок.

4. Розвиток власного виробництва будівельних матеріалів. Сприяння держави до збільшення обсягів виробництва будівельних матеріалів. Будівництво нових заводів, можливо іноземних виробників, з сучасними технологіями виробництва екологічних та сучасних матеріалів.

5. Баланс інтересів між вітчизняними забудовниками та іноземними. Створення справедливих конкурсних умов для залучення професійних компаній на кожному етапі створення проектів. Для журналістів-розслідувачів не має бути жодного приводу для того, щоб звинуватити тендерну комісію у необ’єктивності результатів конкурсу. Блат, кумівство, відкати і т.і. – нехай залишаться у минулому.

6. Генеральні плани міст. Необхідно забути слова «коригування детального плану території», «зміна цільового призначення», «експериментальне будівництво» та т.і. Спочатку затверджений план, потім будівельні роботи. Спочатку плани будівництва інфраструктурних об’єктів, потім житлове будівництво. Спочатку плани будівництва соціальної інфраструктури, потім все інше.

7. Фінансові механізми для іноземних інвестицій. Необхідно максимально спростити механізми надходження у країну інвестицій. Окрім того, що держава має гарантувати безпеку інвестицій, для них ще мають існувати прості та прозорі механізми залучення. Вся фінансова державна машина має створити такі умови для інвестиційного капіталу, щоб у Швейцарії нам трішечки заздрили.

Сьогодні неможливо уявити, скільки всього попереду потрібно буде зробити у державі. Але одне вже точно зрозуміло – це буде оновлена, надзвичайно красива і емоційно прекрасна країна.