Точні цифри невідомі, але десятки тисяч орендарів покинули свої столичні квартири та поїхали історичну батьківщину у пошуках затишного та безпечного притулку від коронавірусу. Через зупинку роботи закладів харчування, малих підприємств, центрів побуту, краси, стоматологій та ін. багато із тих, хто покинув орендоване житло у найближчий час не повернуться до столиці, не цього року то точно.

Орендодавці вимушено позбулися своїх орендарів. Так як до 80% орендного ринку житла знаходиться у тіні, офіційна статистика відсутня, але є тенденція до зниження орендних щомісячних ставок на рівні 20-50%. Про таке зниження говорять не лише орендодавці, а й винаймачі, які опинилися заручниками зупинки багатьох підприємств.

Якщо провести аналогію із кризою 2008 року, то у той час вартість оренди житла впала у 3 рази. На даний час говорити про таке падіння передчасно, однак по сегментах житла – зміни вже є, та будуть лише набирати обертів.

Найдорожчий сегмент, який до карантину коштував 2-3 тис у.о. на міс майже безболісно для себе, може дозволити собі надати тимчасову знижку на рівні до 50%. На противагу найдешевший сегмент, який коштував 6-8 тис грн і часто таке житло винаймали на 2-3 осіб. Із відтоком орендарів, найдешевші квартири стали заручниками щомісячник комунальних платежів. Зростає заборгованість киян за комунальні платежі. За оцінками КМДА заборгованість на середину квітня становила близько 6 млдр грн і хоча ця сума напряму не корелюється із орендним житлом, видно, що рівень доходів населення значно та стрімко впав за один місяць карантину.

Зниження рівня життя та відтік орендарів – прямі фактори, що впливає на рівень орендних ставок. Якщо карантин та падіння економіки будуть тривати іще 2-3 місяці, то не виключно, що ми станемо свідками коли оренда квартир буде дорівнювати вартості комунальних послуг. На противагу цій думці може втрутитися розселення багатьох гуртожитків, адже винаймати квартиру набагато безпечніше, ніж під час пандемії перебувати у гуртожитку.

На додаток, важливим чинником, який говорить про падіння рівня столичного життя є цифра у 4,2 млрд грн, яка складається із несплачених податків за нерухоме майно та землю, плюс несплата податку на доходи фізичних осіб.

Сукупно картина виглядає так: відтік орендарів та різке зниження їхніх доходів, падіння економіки та зниження рівня життя населення країн в цілому. І чим довше буде така ситуація, тим більше знизиться орендний ринок житла.

Вже сьогодні можна говорити, що до кінця цього 2020 року орендні ставки не піднімуться до рівня зими 2019/2020 років при умові сталого курсу валют.

На противагу квартирному багатоповерховому орендному житлу, новий імпульс отримало заміське орендне житло. Вже зараз збільшилися ставки на заміські будинки та дачі. Якщо у квітні таке зростання було на рівні 50% то вже протягом травня таке зростання може сягнути двократного рівня у порівнянні із минулим роком і це буде не межа. Однак, необхідно зауважити, що така тенденція справедлива лице для столичного регіону.

У випадку, якщо станеться різка девальвація гривні, взаєморозрахунки між орендодавцями та орендарями перейдуть на розрахунок у національній валюті.

Якщо буде втілена іпотека під 10% річних, про яку вже близько року говорять Президент та Прем’єри (минулий та теперішній) то до 10-15% наймачів зможуть протягом року звільнити орендоване житло та переїхати до власної оселі.