Повноцінне ефективне функціонування ринку зовнішньої реклами неможливе без адекватного нормативного забезпечення, із загальновизнаними правилами для всіх його учасників. На сьогодні зовнішня реклама перебуває в колізії між дозвільним законом, законом про рекламу і Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Кабміном, що призводить до включення «місцевих ручних механізмів» розв’язання процедурних питань. У деяких містах такі «ручні механізми» навіть доходять до абсурду, порушуючи всі принципи здорового глузду.

Згадаймо місто Дніпро, в якому оператори, що дотримуються процедурних норм і йдуть у «ногу із часом», належно сплачуючи податки та вкладаючи значні суми в реконструкції, отримують наказ про демонтаж конструкцій, а інші невідомі компанії паралельно отримують дозвіл на встановлення. Показово те, що проекти місцевих Схем розміщення рекламних конструкцій, які зараз готують і ухвалюють, суперечать законодавству та передбачають вибіркове анулювання чинних дозволів без усяких причин і пояснень.

У місті Суми ситуація ще більш заплутана. Асоціація операторів зовнішньої реклами (Асоціація) майже щодня отримує скарги на діяльність місцевих органів влади. У місті нормативно прописано, що ті заяви, які оператори подають на видачу чи подовження дозволів, має розглядати колегіальний орган у складі 15 осіб, сфера діяльності яких жодним чином не стосується реклами. Рішення такого «органу» виносять на розгляд виконавчого комітету, куди операторів узагалі не допускають. Доходить до того, що в робочому порядку, з голосу, з грубим порушенням дозвільного закону та закону про доступ до публічної інформації, на засіданні виконкому без погодження із профільними службами подовжують дозволи, в яких змінені навіть тип конструкції та адреса розташування.

У Черкасах — інша проблема. Існує схема, розроблена з дотриманням усіх принципів прозорості та раціональності. Та є оператори, які її ігнорують, і влада, яка ніяк не реагує на таку ситуацію. Наприклад, правила передбачають на визначеній території конкретні допустимі площини. Одні оператори демонтували свої конструкції, вклали кошти, щоб замінити їх на дозволені, а інші — продовжують використовувати рекламні конструкції значно більшої площі, при цьому не сплачуючи коштів до міського бюджету. Таким чином, ми отримуємо перевагу одного суб'єкта над іншим і приклад бездіяльності місцевої влади, яка тим самим стимулює безвідповідальність решти учасників ринку.

У Мелітополі місцева влада продемонструвала взагалі «хід конем». Отримавши лист від операторів із рішенням апеляційного суду про видачу дозволів, вона скасувала порядок, на основі якого видавала такі дозволи. І тепер, оскільки порядок скасований, всі дозволи вважають скасованими. Рішення на грані геніальності…

Таких прикладів, де влада не переймається заявами і не дотримується термінів щодо видачі і подовження дозволів, не враховує інтересів бізнесу чи ігнорує запити, що надійшли, було б менше, якби учасники ринку були більш законодавчо захищені і не сподівалися на чиюсь примху, настрій чи інтерес…

Днями в Антимонопольному комітеті відбулася робоча зустріч, під час якої з’ясовували проблемні питання ринку зовнішньої реклами. Обговорення всіх перерахованих «локальних» проблем стало вагомим аргументом для АМКУ. У комітеті переконані, що слід ретельно перевірити такі факти та «принципи» роботи окремих органів місцевого самоврядування. Тож є надія, що бізнес-клімат у наших «славних» містах усе ж таки найближчим часом поліпшиться…