Одним з інформаційних хедлайнерів минулого тижня сталавідставка заступниці міністра – керівника апарату Міністерства економічногорозвитку і торгівлі України (МЕРТ). Яумисно не брав участі в більш ніж активній дискусії про вихід з урядовоїкоманди ще одного реформатора, тим більше, що Юлія Клименко й сама її дужедобре прокоментувала.
Але оскільки сьогодні (на 20-й день після виголошення) янарешті зміг отримати принаймні вступну та резолютивну частину постанови у справі826/2002/16 (скан додається) розгляд якої триває вже шостий місяць, вирішивтаки й від себе трохи додати у контексті побічних результатів однієї з тихреформ, про які зазвичай не пишуть бо ...вони не склалися.
Власне мова йде не про цілу реформу, яку називають«дерегуляція», а про наслідок її впровадження у сфері зовнішньої реклами, колидля приведення у відповідність до дозвільного закону, котрий набрав чинності десять років тому, Кабінет Міністрів України під новорічну ялинку зробивусім сюрприз і раптово вніс зміни до Типових правил розміщення зовнішньоїреклами.
От тільки чи то у запалі реформаторства, чи з якихось іншихміркувань, МЕРТ, яке було розробником постанови №1173 від 16.12.2015, зробиловсе як то кажуть “тишком-нишком”, але тим самим порушило інший закон, щовизначає засади державної регуляторної політики у сфері господарськоїдіяльності, і у якому викладено обов’язковий порядок підготовки до ухваленнярішень. А дотримання норм закону мало б убезпечити Уряд від ухвалення, м’якокажучи, нерозумного та неефективного рішення, яке просто не могло бути іншимбез внесення довгоочікуваних змін до профільного Закону України «Про рекламу».
Наслідки доволі показові – спрощення отримання документівдозвільного характеру у рекламі так і не настало, хоча саме для цього нібито вносились відповідні зміни. Більштого, у переважній більшості населених пунктів країни ці зміни стали причиноюмасових порушень того ж таки дозвільного закону, на приведення у відповідністьдо якого вони нібито приймались. Правда автори цієї непрацюючої реформи тих порушеньпокищо чомусь вперто не помічають, хоча й дуже добре обізнані з існуючими проблемами,а допущене порушення закону пояснюють …застосуванням діючої на той час але вжескасованої норми Регламенту Кабміну, затвердженої постановою розробником проектуякої було теж МЕРТ.
Тому реакціяна очевидне порушення регуляторного законодавства, яке констатувала Державнарегуляторна служба України, і яке вже підтвердив адміністративний суд у першійінстанції, виявилась доволі пояснюваною – скасовувати недолугі зміни непоспішають, а винних у тому, що так сталося досі не знайшли. Точніше просто незахотіли шукати, про що свідчить розлога відповідь за особистим підписом паніЮлі на моє звернення, яке містило зокрема й пропозицію провести відповіднуслужбову перевірку (скан теж додається).
Як на мене, то не тільки брак бажаючих сумлінно працювати наскромну заробітню платню держслужбовця, а й небажання тих хто таки на ценаважився псувати стосунки з новими підлеглими та визнавати або й брати на себевідповідальність за їх помилки, якраз і є одними з ключових факторів, якіпризводять до того, що система державногоуправління змінюється повільно і залишається багато в чомумаразматичною, як про це сказано у ось цьому інтерв’ю: http://m.nv.ua/publications/ne-hochu-podpityvat-marazmaticheskuju-sistemu-svoim-prisutstviem-reformator-iz-komandy-abromavichusa-o-svoej-otstavke-i-sabotazh-reform-166991.html
І нам усім ну дуууже треба зробити так, щобцей маразм перестав бути просто чимосьі якось пояснюваним
P.S. Попри визначений Кодексомадміністративного судочинства п’ятиденний строк на складання постанови уповному обсязі, її відсутність у суді пояснюють черговою відпусткою одного зчленів колегії, тому затримка з оскарженням самої постанови в апеляційнійінстанції теж пояснювана. Але далі буде...