Останнім часом складається враження, що президент страждає на імперський синдром, яким заразився від свого горезвісного східного сусіда. Непідконтрольність київського мера турбує Банкову. Після кількох спроб штучно розмежувати посади і призначити «ручного» голову КМДА указом президента, влада вирішила зіграти у «двоходівку» та забезпечити юридичне прикриття своїм діям через законопроект «Про місто Київ — столицю України» авторства нинішнього Міністра культури Олександра Ткаченка.

Цікавий нюанс — на момент розробки законопроекту Ткаченко був одним з основних кандидатів на посаду голови КМДА. Тобто, маючи певні амбіції, він розумів, що Кличко — потужний конкурент із великими шансами на перемогу. Тож, навіть якщо не вдасться урізати його повноваження як політика законним шляхом, це можна буде зробити написаним «на коліні» законопроектом про столицю, який є антиконституційним.

Ідея ухвалення цього законопроекту саме в цій редакції є вкрай сумнівною. Якщо і приймати подібні ініціативи — то це мусить бути змістовний і виважений текст, який отримав висновки,як мінімум, Венеціанської комісії.

Слід зауважити, що команда президента не вперше грішить на просування законопроектів, які не дочекалися експертної оцінки. Наприклад, нещодавно було ухвалено в другому читанні антиолігархічний законопроект №5599 про створення реєстру олігархів. За словами міжнародних партнерів, експертні висновки мали бути в грудні 2021-го. Проте чекати компетентної оцінки влада не стала. Бажання узаконити свої «хотєлкі», як це відбувається із законопроектом про столицю, важливіше раціональних рішень.

Що ж не так із законопроектом про столицю? Окрім відверто антиконституційних положень він містить маніпулятивну риторику:

Відключити

— у пояснювальній записці пишеться: «Не допустити узурпацію влади в Києві». Узурпацію влади ким? Законно обраним мером, якого громада тричі обирає на вільних та конкурентних виборах?

— показовою є норма, яка позбавляє міського голову права голосу на засіданні міської ради. Це взагалі нонсенс, адже в Києві буде єдиний в Україні міський голова, який не матиме права голосу. Це не лише суперечить принципам самоврядування, а є дріб’язковим бажанням знецінити мера Кличка, свого головного політичного конкурента;

— а ось наділення голови КМДА, якого одноосібно призначатиме президент, повноваженнями фактично керувати містом — це реальна загроза узурпації влади та знищення місцевого самоврядування. Адже місто — це окрема громада, яка має право сама через законно обраних представників у межах закону визначати напрям свого розвитку;

— насамкінець, використання архаїчної термінології в тексті законопроекту є недоречним та подекуди дивним, адже, наприклад, термін «магістрат» не застосовується у сфері місцевого самоврядування.

Не можна ухвалювати рішення по столиці, керуючись логікою війни між центральною та київською владою. Громада потребує ініціатив, які базуються на логіці розвитку та реформ. Якщо сьогодні центральній владі вдасться протягнути антиконституційну ініціативу, борючись із мером Києва, то завтра їй захочеться це зробити з мером Львова, Харкова або іншого міста.

Відключити