Існує один бородатий, але дуже влучний жарт: «Зібрав колгосп 50 тонзерна .Прийшов час здавати, а є лише 20 тон. Почали з'ясовувати – дерешта? А голова колгоспу на новому «Лексусі» відповідає: « Та нема, миші з’їли».
Не дарма говорять, що всі анекдоти походять з життя.
Днямикерівник Державного агентства резерву Вадим Мосійчук провів виїзну нараду зкерівниками регіональних підприємств Держрезерву, на якому звітував прорезультати проведеного аудиту підрозділів відомств. Серед запрошених був іміністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус .
Результатиаудиту виявили значні недостачі зернових. Усього, безслідно «зникли» більше250 000 тон, що утворює дірку у державному бюджеті в розмірі 800 млн. грн.За результатами аудиту були зафіксовані усі порушення у період з 2001 по 2013рік. Темний шлейф тягнеться за усіма керівниками цієї структури, але наймасштабнішінедостачі викрили в 2003-2004, 2010-2011 і 2012 роках. Як показують документи, зерно розкрадализа найрізноманітнішими схемами, залежно від апетитів та фантазії, а інодідоходило й до смішного – його просто виносили в мішках.
Цікаво, що попри зміни влади таобізнаність керівництва про недостачу, воно воліло не афішувати цих гучнихцифр. Таким чином, жодних підстав шукати винних та притягати їх довідповідальності не було.
Виникає логічне запитання, чомупротягом такого тривалого часу не було проведено жодного аудиту? Навіть зараз державаотримує такі колосальні збитки, а влада говорить лише про «оздоровлення»Держрезерву. Ми маємо конкретні фактирозкрадання державного майна, але ніхто не порушує кримінальних справ, нерозпочинає розслідувань. Невже суспільство так і проковтне це?
В цій ситуації, впровадженняелектронної системи обліку зерна – наднеобхідний крок. В майбутньому це дійсно унеможливитьмасштабне розкрадання. Утім, це жодним чином не вирішить минулих проблем. Усіми знаємо, що одним з головних запитів українського суспільства єсправедливість – винні мають бути притягнуті до відповідальності. Тільки тоді суспільствоусвідомить, що за порушенням слідує покарання й охочих поживитися за державнийкошт суттєво поменшає. Інакше, ми постійно будемо пожинати «урожай» махінацій.