Нещодавно на розгляд парламенту групою народних депутатів України на чолі з Ігорем Фрісом було внесено проєкт закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо забезпечення механізму державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відсутності доступу до матеріалів підприємств бюро технічної інвентаризації». Ця законодавча ініціатива була підготовлена на основі рекомендацій експертів ГО «Поверни своє», які розроблялися за підтримки Проєкту Ради Європи «Посилення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні».

Під час війни питання збереження інформації про права власності українців, особливо неоцифровані — не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), набуло особливої актуальності. Адже громадяни України втрачають не тільки майно, але і правовстановлювальні документи, і за відсутності відповідної інформації в реєстрах, не можуть отримати доступ до компенсації в межах електронної публічної послуги «єВідновлення». Тож змушені підтверджувати свій статус власника в межах адміністративної процедури або в судовому порядку.

Існуючі механізми верифікації права власності створювалися в умовах мирного часу і потребують удосконалення з огляду на воєнні виклики. Зміни, передбачені законопроєктом №11440, якраз і покликані спростити доступ до компенсації для сотень тисяч українців, які втратили своє житло під час війни.

Для якої категорії громадян розроблено ці зміни?

Передусім для власників зруйнованих під час війни осель, які:

  • мають на руках тільки паперові правовстановлювальні документи, тобто їх право власності на нерухомість виникло до 2013 року, до початку функціонування в Україні ДРРП;
  • мешкають/мешкали у прифронтових регіонах, зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях (ТОТ);
  • не можуть внести відомості до ДРРП в межах адміністративної процедури (шляхом звернення до державного реєстратора або нотаріуса) через відсутність доступу або фізичне знищення архіву бюро технічної інвентаризації (БТІ), а тому не можуть подати заяву на отримання компенсації за зруйноване житло.

Що пропонується?

Ключова новація  спрощеного адміністративного механізму підтвердження права власності на об’єкти нерухомого майна полягає в тому, що реєстраторам і нотаріусам надається право вносити відомості до ДРРП на підставі належним чином оформлених паперових правовстановлювальних документів без підтвердження інформації від БТІ за умови, що доступ до відповідних архівів було втрачено або ж вони знищенні внаслідок збройної агресії росії.

Скільки сьогодні таких архівів БТІ — достеменно не відомо. Так, тільки в Харківській області, яка фактично є прифронтовою територію, не працюють 5 з 30  БТІ (дані станом на кінець квітня 2024 року). Саме тому в законопроєкті пропонується створити перелік таких БТІ, аби власники нерухомості, які свого часу реєстрували своє право власності у цих установах, могли звернутися до державного реєстратора або нотаріуса і внести відомості до ДРРП, тим самим отримати доступ до електронної публічної послуги «єВідновлення».

Зрозуміло, що в процесі вдосконалення існуючих процедур верифікації права власності варто орієнтуватися як на інтереси постраждалих осіб, так і на можливі ризики для держави. Задля унеможливлення випадків шахрайства в законопроєкті №11440 пропонується запровадити додатковий запобіжник на етапі проведення державної реєстрації речових прав на нерухомість — у вигляді обтяження права власності на період дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування. Під час дії такого обтяження власнику заборонятиметься вчиняти будь-які правочини щодо об’єкта нерухомого майна (крім державної реєстрації припинення права власності у зв’язку зі знищенням майна), також під забороною звернення стягнення на такий об’єкт нерухомого майна з будь-яких підстав, у тому числі у примусовому порядку. Такий запобіжник у комплексі з вже існуючими у межах компенсаційної процедури превентивними інструментами (йдеться, зокрема, про 5-річну заборону відчуження нерухомості, придбаної з використанням житлового сертифіката) мінімізує ризики можливих зловживань з боку недобросовісних набувачів.

Запропоновані законодавчі зміни необхідно ухвалити якнайшвидше, адже географія реалізації державної програми «єВідновлення» поступово розширюється. Кабінет Міністрів України нещодавно вже затвердив постанову, яка уможливлює проведення обстеження знищених об’єктів, що розташовані на територіях активних бойових дій. На черзі — поширення національного компенсаційного механізму на ТОТ.

Тож, мешканцям таких територій необхідно надати можливість верифікувати право власності на нерухомість в межах адміністративної процедури. Наразі такі постраждалі змушені визнавати право власності в судовому порядку: для громадян це додатковий час і гроші, а також надмірне навантаження на судову систему.