Ризики по-новому

Як впливає система Prozorro на мінімізацію корупційних ризиків в державних  закупівлях?

Із вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» з’явилась нова процедура, яка поєднала в себе деяку специфіку різних за умовами застосування процедур -  відкриті торги та допорогові закупівлі.

Перш за все, нова редакція Закону покликана на удосконалення попередньої редакції, з урахуванням минулих помилок та корупційних ризиків. Насправді, чи вплинуть застосовані зміни у Законі на протидію антиконкурентних узгоджених дій у публічних закупівлях?

Отже, метою запровадження нової процедури спрощена закупівля – «вивести з тіні» закупівлі, які за старою редакцією Закону використовувалися без застосування електронної системи та надавали безліч можливостей Замовникам оминати систему та укладати з «потрібними» постачальниками договори.

Спочатку, розглянемо основну схожість нової процедури «Спрощена закупівля» у порівнянні з відкритими торгами та допороговою процедурою.

Отже, відмінності вищезазначених процедур у вартості предмета закупівлі за яким визначається процедура, спрощена закупівля має ті ж властивості, що й відкриті торги, допорогова закупівля. Вона може бути конкурентною та водночас, спрощена закупівля може відбутися і з одним учасником, як і у минулому – допорогова закупівля. Також, у трьох процедурах передбачаються однакові етапи проведення, лише відмінність у строках та оскарженні процедури. Варто відмітити, що наразі передбачено публікацію звіту про договір про закупівлю (без застосування електронної системи) якщо сума закупівлі від 0,1 коп до 50000 тис., це тільки надасть можливість для уповноважених осіб та тендерного комітету, з числа співробітників установи в якої вони працюють, мають інші посадові обов’язки проводити більше часу на роботі.

Щодо кількісних показників проведення спрощених закупівель (за статистичними даними модуля https://bi.prozorro.org/), з початку введення нової редакції Закону – це показник, який фіксує реєстрацію (вибір) відповідної процедури в системі Prozorro, він не вказує на можливу «тінь», оскільки Законом на теперішній час чітко визначені вартісні межі, на відміну від старої редакції Закону та Порядку проведення допорогових закупівель, де Замовнику лише рекомендували розпочинати роботу у системі від 3000 грн. Натомість, залишається так звана «економія», де Замовники навмисно завищують ціну на послуги, товари чи роботи, а в свою чергу постачальники, які не проти такої участі в закупівлі, оскаржувати не зацікавлені. Як наслідок, «аукціон» в таких закупівлях відбувається з найнижчою «економією».

Таким чином, проведення замовником конкурентних процедур або процедур, які передбачають укладання договору з одним постачальником  (спрощена закупівля/допорогова), на жаль, також не є гарантією добросовісної та об’єктивної конкуренції між постачальником(ми) та замовником товарів, робіт чи послуг, а лише має ознаки конкуренції.

Корупційні правопорушення у сфері публічних закупівель мають місце, як з боку учасників процедур, так і з боку розпорядників державних коштів. Наприклад, державні замовники  можуть встановлювати плату та отримувати винагороду за надання привілеїв та перемогу одному постачальнику, офіційним власником яких є держава, тобто за кошти платників податків.. Зрозуміло, що в результаті проведення таких процедур закупівель здійснюється придбання товарів, робіт чи послуг за завищеними цінами. У Законі України «Про запобігання корупції» корупція трактується як «використання особою, …, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, ..., або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей», а під неправомірною вигодою в Законі розуміються «грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав». Внаслідок чималих обсягів коштів, пов’язаних із закупівлями державою товарів, робіт і послуг, ця сфера діяльності створює основу для корупційних правопорушень і зловживань. Слід зазначити, що у багатьох випадках важко довести, що мало місце умисне порушення законодавства, хоча і є певні ознаки факту зловживань та корупційної змови. Навпаки, іноді існують порушення норм Закону без злого наміру, внаслідок недостатньої кваліфікації осіб, які займаються відповідним напрямком, браку часу на проведення закупівель, оскільки на даний час неврегульовані кадрові питання та поганого знання законодавства, тощо. Виявлення антиконкурентних узгоджених дій – змови, і доказ того, що це дійсно має місце, є досить складним завданням. Докази у сфері публічних закупівель поділяються на непрямі та прямі, утім в нашому законодавстві такого відокремлення не передбачено. Згідно із статтею 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зазначено, що доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість підтвердити наявність або відсутність порушення. В західних країнах світу в розслідуваннях, які стосуються економічних злочинів, часто звертаються до використання непрямих доказів.

Виникає питання, які саме нові функції системи та зміни у законодавстві спрямовані на виявлення та подолання корупції у сфері публічних закупівель. Оскільки, змови, так звана «тінь» у зазначеній сфері відбувається поза системою Prozorro.

Насамперед електронна система, це не вирішення питання корупції у сфері державних закупівель, так як всі домовленості та змови здійснюються поза системою.

Система в цьому випадку використовується, як механізм за для виконання вимог Закону, а в іншому реальному світі - отримання власного здобутку.