Вугільнапромисловість була і залишається однією з базових галузей національноїекономіки. Та останні м часом українська вугільна галузь переживає ненайкращі часи. Цьому є зрозумілі пояснення – погіршення економічного стану вкраїні через війну, відсутність реформування вугільної галузі протягом років.Все це призводить до незворотного регресу в економіці вугільних підприємств та,що значно небезпечніше, провокує ускладнення в соціальних, технологічних ітехногенних питаннях.
Криза вугільноїпромисловості України зберегла темпи свого розгортання і в 2017 році. Післякатастрофічного падіння обсягів, пов'язаних з блокадою та втратою вугільних активівна окупованих територіях Донбасу, щорічний спад виробництва становить 15-20%.Майже 96% шахт понад 20 років працюють без реконструкції, яка на сьогодні єпитанням безпеки.
У 2015 році Українаспожила 29.6 млн. т товарного енергетичного вугілля, але власним видобуткомбуло забезпечено лише близько 66%. К раїнаперестала бути експортером та імпортувала 7 млн. тон вугілля. За цей час обсягвидобутку антрациту скоротився на 90%. Це вугілля, яке видобувалося на Донбасі.
Нажаль, у ситуації,що реально склалася на Донеччині, Україна поки ще не знайшла дієвих важелів длязбільшення вуглевидобутку на шахтах, які знаходяться у державній власності.Вони ж демонструють прискорення стагнації вугледобувного виробництва танарощують борги із заробітної плати, які станом на кінець серпня цього рокусягнули 304 млн. грн. з нарахуванням. При існуючій заборгованості до кінця рокудефіцит коштів становитиме мінімум 1 млрд. 200 млн. грн.
Враховуючизагальносуспільну важливість вирішення проблем вітчизняної вугільної галузі, явніс свої зауваження у додаток № 3 до проекту ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2018 рік», якими пропоную відновити дію державної програми підтримкивугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості вугілля урозмірі 1 429 000 тис. грн. за рахунок загального фондуна рівні 2017 року.
Слід відзначити, щопитання модернізації державних вугледобувних підприємств має стати пріоритетнимдля уряду. Під час мого спілкування с Прем'єр-міністром на дні запитань доуряду, Володимир Гройсман і Міністр енергетики та вугільної промисловості ІгорНасалик це підтвердили.
Шахтарі маютьотримати нормальні умови праці та гідну заробітну плату. Це, до речі,передбачено Стратегією реформування вугледобувної галузі, до реалізації якої миприступили в цьому році, нарешті створивши Національну акціонерну вугільнукомпанію.
Саме формуванняякісно нової державної політики у вугільній галузі забезпечить енергетичнубезпеку України, розвиток власної вугільної промисловості і загальне економічнезростання.
Для України значноперспективніше вкладати гроші не в імпорт дорогого вугілля, а розвивати власнийвидобуток в Західній Україні й підконтрольних територіях Донбасу, забезпечуючироботою українських шахтарів. Це обійдеться значно дешевше, ніж купувативугілля за валюту з Австралії чи Південної Африки.