Реформа поліції: що удосконалити?

Мав сьогодні відверту розмову з поліцейським. Дуже багато цікавого дізнався.

Реформу поліції давно провели, однак залишається багато питань без відповідей, звісно є й поради, як покращити ситуацію в системі «на місцях». 

Почну з позитиву.

- Загалом, ситуація значно покращиался, якщо порівнювати з колишніми "мєнтами".

- Не вимагають «зверху» збирати гроші з рядових поліцейських.

- Не спускають «планів» щодо кількості постанов, практика, яку широко застосували до проведення реформ.

- Дуже добре, що впроваджені елементи цифровізації. Наприклад, якщо перевищення швидкості зафіксовано на TruCam, або стаціонарними камерами автоматичної фіксації швидкості, ці дані відразу передаються до центру обробки даних і вже «на місці» ніяк не домовишся про уникнення відповідальності. Також відео з боді-камер поліцейський та відео реєстратори з авто.

- Оновлений особовий склад, багато молодих хлопців та дівчат прийшли на службу після початку реформ і продовжують забезпечувати правопорядок.

З негативу.

- Керівники поліції «на місцях» зберігають «ручний» вплив на підлеглих, чим часто зловживають задля власних вигод.

- Низька правова свідомість окремих поліцейських, спонукає їх до виконання незаконних вказівок/прохань/побажань місцевого керівника, отже продовжується практика «телефонного права».

- В багатьох випадках відсутня самостійність у поліцейських під час ухвалення процесуальних рішень, наприклад, у справах щодо порушень ПДР місцевими  чиновниками. 

Наприклад, зупинив поліцейський двох п’яних священників МП, однак отримав дзвінки від різних керівників з усним переконливим проханням відпустити служителів. 

Так само багато дзвінків рядовим поліцейським надходить від начальства щодо перевезень піску, каміння, чорнозему, лісу та іншого вантажу тощо. 

Пригадую, коли слідчий проводив обшуки деревообробного підприємства, то постійно дзвонив до керівника і запитував, скільки кубів деревини вилучати та всі свої дії «узгоджував» з керівником. 

Чи може патрульний поліцейський, слідчий тощо не послухати власних начальників і діяти чітко згідно вимог закону? 

Теоретично – так, однак безпосередні начальники володіють таким набором інструментів, що у 99% випадків конфліктів з «розумними» працівниками останніх звільняють «за статтею». 

Також досить дивно, запитую,  якщо Ви зупинили автомобіль і за кермом перебуває п’яним Ваш батько, які твої дії? Поліцейський відповів, що сяде за кермо і відвезе батька додому відпочивати. А якщо начальника зупинить в нетверезому стані – запитав я – то супроводить його з проблисковими маячками в потрібне місце. Такі відповіді не жарти, а цілком серйозний наратив. 

Після проведення реформ дуже дивно чути такі приклади. 

До речі, мої дуже близькі товариші також працювали в системі і часто нехтували правилами, пов’язаним з вживанням алкоголю та водінням в нетверезому стані. 

Чому? 

Бо були своїми, тому звичаї та традиції усе вирішували. В кінцевому результаті один із товаришів згубив життя – на підпитку потрапив в ДТП, покалічився, а інший, на жаль, загинув. 

У нас на дорогах за рік гине від 2000 до 4000 осіб, а покалічених – 20 000-25 000 осіб. Тому до поліцейських реформ ми маємо віднестися досить серйозно. Адже тут також проходить внутрішній фронт боротьби за життя та здоров’я українців.

Що потрібно, на мою думку, зробити?

- Відмовитися від корупційних «традицій» та «звичаїв» у поліцейській системі.

- Надати більше повноважень поліцейському ухвалювати рішення.

- Патрульним поліцейським, слідчим та  іншим чиновникам в системі МВС заборонити використовувати персональні гаджети (телефони) в робочий час. А застосовувати, в разі необхідності, службові гаджети, інформацію з яких автоматично збирати у центрах обробки даних. На мою думку, це значно зменшить вплив місцевих керівників на поліцейських, а загалом – зменшить зловживання.

- Щодо місцевих керівників поліції, то щонайменше раз на 3 роки, робити "рокіровки" та переміщати по службі в межах України, а не лише області.

- Можливо створити кадрові комісії за участі громадськості, які погоджуватимуть звільнення працівників поліції, щоб уникнути суб’єктивних переслідувань та недобросовісних зловживань владою зі сторони керівників поліції на місцях.