Як спір про право впливає на старт банкрутства?
Першочергово, перед відкриттям справи про банкрутство, суд здійснює перевірку обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора (заявника), встановлює можливість боржника виконати зобов’язання, та з’ясовує наявність підстав для відкриття провадження. Це відбувається у підготовчому засіданні господарського суду.
Саме в цьому засіданні суд з’ясовує наявність спору про право, який може бути вирішений лише у порядку позовного провадження. І саме наявність такого спору є підставою відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Спір про право – це формально визнана суперечність між суб’єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб’єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.
Спір про право пов’язаний виключно з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб’єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів не може бути й спору про право. Наявність заінтересованості інших осіб у вирішенні певної категорії справ можна виявити лише після подання заяви до суду, при здійсненні підготовчих дій до розгляду справи або розгляді справи по суті.
Встановлення господарським судом у підготовчому засіданні обставин наявності відкритого позовного провадження з розгляду спору щодо дійсності грошового зобов’язання, на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, дає підстави суду відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство за такою заявою кредитора.
Заперечення боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорювання боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство беззаперечно свідчить про наявність спору про право.
Тому при розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство судом обов’язково має бути досліджено питання щодо наявності чи відсутності саме позову, предметом якого є оспорювання боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора та який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство.
В свою чергу, відсутність спору про право в розрізі процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов’язання, суті (предмета) зобов’язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов’язання та структури заборгованості, строку виконання зобов’язання тощо.
Під час проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство суд не має змоги вирішити спір про право. Це пов’язано з особливостями позовного провадження, а саме: пред’явлення позову, можливість подання зустрічного позову, склад учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, диспозитивність господарського судочинства та інше.
Особливої уваги вимагає відзив боржника у якому він викладає заперечення щодо вимог ініціюючого кредитора. Досить часто боржники зловживають і у відзиві заперечують проти відкриття провадження, посилаючись саме на снування спору про право. У такому разі, твердження боржника у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство про наявність спору про право між ним та ініціюючим кредитором, за відсутності на момент постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство судових справ, які б свідчили про наявність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора, не доводить факт існування спору про право.
Таким чином, у разі наявності спору про право, який виражений у поданому позові боржника до кредитора до ініціювання банкрутства, – суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора.
