"Член сім’ї". Законодавство про неплатоспроможність проти сімейного
Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Подання декларацій потрібне для визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного проведення реструктуризації або погашення боргів та задоволення грошових вимог кредиторів.
Надання декларації про майновий стан є процесуальним обов’язком боржника, а самі декларації є невід’ємними додатками заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
В Сімейному кодексі України визначено, що сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
В свою чергу, Конституційний Суд України у рішенні (№ 5-рп/99 від 03.06.1999 року) щодо офіційного тлумачення терміна «член сім’ї» розділив членів сім’ї на дві групи.
До першої групи віднесено чоловіка або дружину та їх прямих родичів по низхідній і висхідній лініях - дітей і батьків.
До другої групи віднесено інших осіб, що постійно мешкають з ними та ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з суб'єктом спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Рішення Конституційного Суду України стосувалося військовослужбовців, працівників міліції та особового складу державної пожежної охорони, а тлумачення терміна «член сім’ї» виходило з об'єктивної відмінності його змісту залежно від галузі законодавства, але дало досить ґрунтовне тлумачення цьому поняттю.
Разом із цим, Кодекс України із процедур банкрутство визначає інше коло осіб, які є членами сім’ї. Так у Кодексі визначено, що до членів сім’ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Саме в різному трактуванні поняття «член сім’ї» виникають проблеми у боржників, оскільки декларації перевіряє розпорядник майна, а тому звертає увагу на доходи членів сім’ї боржника. Додатково на доходи членів сім’ї боржника звертають увагу кредитори, а також господарський суд.
Керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної або недостовірної інформації, а суд із цих підстав може закрити провадження у справі про неплатоспроможність. А це може бути досить великою проблемою для боржника, оскільки суд не може відкрити провадження у новій справі про неплатоспроможність щодо того самого боржника протягом одного року.
Остаточну крапку у цьому непорозумінні поставив Верховний Суд (№ 910/6639/20 від 22.09.2021 року) зазначивши, що положення Кодексу України з процедур банкрутства самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття «член сім`ї боржника», яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. Положення Сімейного кодексу України для регулювання відносин у процедурі розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб не застосовуються.
