За що у Росії переслідують ЛГБТ
Якщо нещодавно Кремлю було достатньо публічно покарати одного, щоб інші боялися, то сьогодні методи змінилися. Суди проходять мало не десятками щотижня. У сучасній Росії потрапити за ґрати можна вже й за приватне відео в TikTok. Гомофобія стає стратегією влади на всіх рівнях.
Суд за доносом
Гела Гогішвілі і Хаоян Сюй — гей-пара, яку затримали в РФ за, як стверджувала поліція, “пропаганду ЛГБТ серед неповнолітніх”. Кілька років тому хлопці познайомилися в Москві, переїхали в Казань. І несподівано для себе стали дуже популярними в соцмережах просто тому, що викладали кадри зі свого повсякденного життя. Потім це помітили в університеті.
“На парі одна викладачка сказала, що знає, хто знімає гейський контент, і краще перестати це робити, щоб не отримати тюремний термін. Вона сказала, що потрібно думати і бути як росіяни. А якщо не подобається, можете повертатися на батьківщину”, — розповідають Гела і Хаоян.
А незабаром за Хаояном в університет прийшла поліція. Одночасно полювання оголосили і на Гелу. Його поліцейські шукали по всій мережі аптек, де він працював. Хлопці вирішили не спокушати долю, і місяць просто просиділи вдома — взагалі не виходячи і нікому не відчиняючи дверей. Це мало чим відрізнялося від домашнього арешту. Але не витримали і повернулися до звичного життя, і, як виявилося, даремно.
“Я хотів бургер, і пішов у наш заклад. Там на мене вже чекали два поліцейських. Вони перевіряли документи, і сказали, що мої, напевно, фальшиві, тож мене треба перевіряти та забирати у відділення”, — згадує Хаоян.
“Нас обох посадили в “бобик”, заводять у відділок поліції, і поліцейський, який там сидів, запитує в тих, які нас привезли: “А за що їх схопили?”. Ті відповідають: “За пропаганду ЛГБТ і для видворення іноземців”. Виходить, вони з самого початку знали, хто ми і навіщо вони нас затримали”, — додає Гела.
Гелу після допиту відпустили до засідання суду, а Хаояна вирішили взагалі депортувати. Першу добу хлопець провів на холодній підлозі у відділенні поліції, а наступного дня суд визнав його винним і засудив до семи діб арешту в СІЗО, де перші три дні навіть не давали їжу.
“Після цих семи діб Хаояна тримали в Центрі тимчасового тримання іноземних громадян. Це те ж саме, що в’язниця, просто для іноземців. Там його тримали ще 23 дні. У підсумку, він просидів 30 днів. Мені ж суд призначив штраф у 100 000 рублів (близько 1000 доларів, — ред.) Ми не заплатили, я не буду здавати гроші”, — продовжив Гела.
Але штрафом для Гели все не обмежилося. Пізніше адвокати знайшли в документах у його справі, що на нього готували звинувачення ще й за кримінальними статтями.
“Це звичайна практика в Росії. Якщо тебе звинувачують у пропаганді ЛГБТ, ще тебе звинувачують у поширенні порнографії, навіть якщо в тебе її немає. За пропаганду ЛГБТ — штраф, а іноземцям — депортація. А от за розповсюдження порнографії вже можна посадити до в’язниці. І багатьох саджали ЛГБТ-представників, ЛГБТ-активістів”, — зазначає Гела.
Тобто поки в Думі ще не додумалися до того, щоб реально саджати до в’язниці за відео в TikTok, силовики вирішили все зробити самі. І явно на це надійшов наказ згори.
Гелі та Хаояну загрожував реальний термін просто за TikTok. За допомогою правозахисників їм вдалося втекти за кордон, зараз вони в безпеці. Але в їхній історії спливла примітна деталь — наводку поліції на них дав відомий у Росії гомофоб, прихильник війни і так званий “z-патріот”.
“У соціальних мережах з’явилася величезна кількість груп, Telegram-каналів гомофобів, які зливають інформацію про геїв, лесбіянепх, представників ЛГБТ-спільноти. А найзатятіший їхній герой — Тимур Булатов, який якраз оголосив на нас полювання”, — уточнює Гела.
Після затримання хлопців Булатов прокоментував, що вони “попалися на живця”. Крім того, саме за скаргою Булатова кількома роками раніше в Хабаровську затримали ЛГБТ-активістку Юлію Цвєткову, звинувативши в поширенні порнографії — всього лише за її малюнки.
“Тимур Булатов — жахлива людина. Він сидів за вбивство. Саме він пише всі скарги на будь-яких ЛГБТ-активістів”, — каже російський журналіст Ренат Давлетгільдеєв.
Ренат Давлетгільдеєв — телеведучий і ЛГБТ-активіст, який виїхав із Росії. Здавалося б, у нього-то і ім’я є, і професія, і репутація… Але однією з причин цього рішення також було цькування з боку “z-патріотів”.
“Тимур Булатов мене переслідував, він мені погрожував. Він надсилав мені фотографію мого під’їзду, на який спрямований пістолет. Обривав телефон, на моїх дверях написали “Здохни, пі*ор”. Моїй мамі дзвонили, погрожували. І поліція його покривала. І щойно ми намагалися організувати будь-який ЛГБТК – навіть не мітинг, навіть семінар закритий – він приходив з активістами і намагався зірвати”, — розповідає журналіст.
За словами Рената, його власні заяви в поліції просто не приймали. Адже, напевно, знали, хто стоїть за цією кампанією залякування.
“Влада наймає цих божевільних активістів, щоб самій не бруднитися, а їхніми руками, здійснювати всі брудні справи”, — вважає журналіст.
Такі нібито незалежні активісти — сьогодні лише один із методів режиму побудувати в Росії гомофобну систему. Але є й безліч інших.
“Вище” суспільство
Наступні герої цієї публікації залишилися в Росії, усвідомлюючи всі ризики.
17-річний Андрій живе в невеликому містечку Собінка Володимирської області. Одного разу в соцмережі він зазначив, що зустрічається з хлопцем. Відтоді й почалися проблеми. Стали труїти.
“Викладач математики говорив, що КВІРи — психххворі і так далі. Вчителька російської мови зробила висновок, що “Война и мир” — це роман про те, як сім’я — це здорово, класно, і що одностатева сім’я — це не здорово і не класно. Ми з нею на цю тему теж дискутували. Інші вчителі засували шарашкіну контору про те, що геї — це погано і так далі”, — згадує хлопець.
Учителі насправді ретранслюють те, що Міносвіти нав’язує методичками — що потрібно не “проспати моральний розклад”, що представники ЛГБТ просто “хворі”, а одностатеві шлюби суперечать “простим російським цінностям”. Коли будь-хто публічно виявляє незгоду з цим — система починає людину видавлювати.
“Одна людина, яка не злюбила мене на цьому ґрунті, одного разу в місті вдарила мене по обличчю. Я тоді купив перцевий балончик і помстився за себе, і ні про що не шкодую”, — каже Андрій.
Зрозуміло, що така ситуація є не лише в місті, де живе Андрій. Хлопець поділився історією знайомого, на якого напали в метро за нафарбовані нігті. І це вже нова тенденція, коли насильство проявляється при зустрічі з незнайомими людьми. Адже до хейту в інтернеті давно вже довелося звикнути. Причому тут, скоріше, йдеться про цілеспрямовано просунуту систему — на всіх рівнях.
“Мені раз на кілька місяців пишуть, що типу ти покидьок, твою матір треба облити кислотою. Я особливо уваги не звертаю. Якось вдень я вийшов на інтерв’ю на “Доводі”, а ввечері мені дзвонить невідомий номер, каже, що я тебе наголо пострижу, ходи й обертайся”, — розповідає Андрій.
Саме через погрози вже не віртуальні, а реальну можливість фізичного насильства ЛГБТ-активістка і правозахисниця Валентина Лихошва зі свого міста переїхала до Москви. Логіка проста: чим більше людей, тим менше уваги.
“Досить багато хто з ЛГБТ-спільноти їде в Москву. У тебе є шанс загубитися, ти не такий цікавий, як у маленьких містах. Необов’язково підтримувати стосунки із сусідами. Ти віддалений від родичів, які не питають щоразу: “А хто це з тобою? А з ким ти знімаєш квартиру? Взагалі пора заміж виходити”. Ти ніби далекий від цих розмов. Тому загальна тенденція така, що ти почуваєшся у великому місті більш безпечно”, — пояснює Валентина.
Чому ж тоді Москва, а не Європа? Валентина впевнена: у Росії, як правозахисниця і ЛГБТ-активістка, вона зможе зробити більше, ніж з-за кордону. Тому залишатися для неї — справа принципу.
“Я порівнюю це із ситуацією, коли у вас у квартирі якийсь далекий родич збожеволів. Він усе руйнує, б’є сусідів. А ви в цей момент збираєте речі і говорите: “Як-небудь самі розберіться. Я піду в сусідній будинок. Поживу, налагодиться, і тоді, можливо, повернуся”. Напевно, треба якось розгрібати це все”, — вважає правозахисниця.
Маразм міцнішає
Поцілунок на людях, зізнання в приватному акаунті в соцмережах “я — гей” уже прирівнюється державою до пропаганди ЛГБТ. Нерідко приводи, за якими виписують штрафи, доходять до абсурду.
“Нещодавно дівчину оштрафували за те, що вона у своєму Instagram, де у неї 50 підписників, виклала фото тату собаки з веселковим шарфиком — веселковим, не ЛГБТ. Її штрафували на 200 000 рублів (майже 2000 доларів, — ред.). Інша дівчинка написала “За мир” в Instagram (до речі, у забороненій у Росії соціальній мережі). Її затримали і хотіли посадити на 10 років за один сторіс. Їй допомогли виїхати з країни. У мене теж є справи і “за дискредитацію росармії”, і “за заклик до повалення влади”. Якщо я повернуся в Росію, не дай бог, мене посадять на 15 років”, — розповідає Гела Гогішвілі.
Примітно, що закон про заборону гей-пропаганди часто тепер працює у зв’язці із законом про “дискредитацію російської армії”, за яким саджають за ґрати за прочитані біля пам’ятника вірші або антивоєнні цінники, розклеєні в супермаркеті. Роспропаганда вже навіть взялася ототожнювати гей-нетерпимість із війною.
“Ми бачимо, що в Росії ФСБ і православна церква існують у дуже цікавому сполученні. Вони диктують патріархальні правила життя, давно застарілі. Тому що, нав’язуючи це минуле, можна далі пудрити мізки російському суспільству. “Ось, нас оточили геї. Значить, ми повинні воювати з усім світом геїв. Ми ж не хочемо, щоб гей-паради були на наших вулицях”. І в Україні, згідно з їхніми промовами, дуже часто саме геї воюють. Мовляв, Росія воює з Україною, тому що там геї. Це вже навіть не нацисти, а просто геї”, — зазначає російський журналіст Ренат Давлетгільдеєв.
Російські ЛГБТ-активісти впевнені, що в Росії влада куди більш гомофобна, ніж саме суспільство. Вона очікує від людей ще більшої гомофобії, спеціально підігріваючи ці настрої.
“У законах безпосередньо заявляється, як суспільство має ставитися до ЛГБТ-спільноти. Відповідно, суспільство теж стає більш гомофобним. І це потім перетікає в насильство”, — каже Анлрей.
“Путін хоче зміцнити свою владу. Після того, як він почав гоніння на ЛГБТ, він почав боротися за традиційні цінності. Половина Росії, яка гомофобна, почала яро його підтримувати, ще більше його любити. І люди відволікаються від війни, від терору, який продукує Росія, і переключаються на внутрішніх ворогів і полюють на нас”, — додає Гела.
І причина зрозуміла: як інакше відволікати людей від ситуації на фронті та економічних проблем? Режиму потрібно було знайти максимально вразливу групу. Ту, щодо якої в людей є і стереотипні установки, і осуд.
“Я іноді почуваюся щуром, якого безпричинно б’ють струмом з різних боків, і ти не можеш спрогнозувати, звідки і коли наступного разу тобі прилетить. Останнім часом у мене таке відчуття, що печі вже розігрівають, і ми просто стоїмо в черзі. Ось приблизно в такому стані ти живеш щодня. І я розумію, що я не одна”, — резюмує правозахисниця Валентина Лихошва.
