Фінансова криза у Росії: всі прогнози. Наскільки вистачить запасу міцності?
І ось, схоже, почалося — тільки за перші місяці цього року Росія проїла стільки, скільки планувала витратити за весь рік. Невже в Кремлі нарешті задумаються, до чого все йде, і зупинять війну? І що дефіцит бюджету означає для простих росіян?
Фінанси співають романси
У російської економіки зараз два пріоритети: шукають гроші на війну і на дотації найбіднішим, щоб не допустити соціального вибуху. І те, й інше — величезні витрати, тому вже до травня в бюджеті утворилася величезна діра. Провідні російські економісти пояснюють: ні про яку передбачуваність, системність говорити тепер не доводиться, у Москві просто “затикають дірки”, не особливо думаючи про завтрашній день.
“Позиція держави, апарату зараз приблизно така: день простояти та ніч протриматися. Я добре знаю російський держапарат і розумію, що зараз чиновник вирішує завдання виживання в сьогоднішньому моменті, у сьогоднішньому тижні, у поточному місяці. Що потім буде з економікою Росії — неважливо”, — каже професор “Вищої школи економіки” Ігор Ліпсиц.
Москва завжди перекривала бюджетні проблеми коштом нафтодоларів, але зараз і ембарго в силі, і цінову стелю на російську нафту Захід затвердив. Тому доходи Росії від роботи нафтогазового сектора впали вдвічі, на 52%, порівняно з минулим роком. А є ж ще й проблеми у підприємств (пів країни — під санкціями), і в самих росіян доходи зараз значно менші — а значить, що і з податків зберуть зовсім не ту суму, на яку розраховували.
А витрати — тільки зростають, причому якраз до весни досягли піку.
Російський Мінфін опинився в ситуації, коли і знизити військові витрати без команди згори не можуть (відразу у “вороги народу” запишуть), і грошей для фінансування соціалки отримують дедалі менше. За оцінками Київської школи економіки, російський бюджетний дефіцит до грудня може зрости до 12,5 трлн рублів.
У самій Росії незалежні економісти проблему теж бачать, але все ж таки сподіваються, що криза буде не такою масштабною.
“Дефіцит бюджету у Мінфіну на цей рік заплановано трохи менш як 3 трлн рублів. Моя оцінка, що він буде від 4 до 4,5 трлн. Тобто більше, ніж планувалося, але ніяких не 12 трлн. Але знаєте, після 20 хвилин гри підбивати підсумки футбольного матчу ще рано”, — вважає економіст, перший заступник голови правління Центробанку РФ (1995-1998 рр.) Сергій Алексашенко.
Російський Мінфін зараз починає бути схожим на хронічного боржника, який постійно біжить по новий кредит, щоб взяти гроші на погашення старого боргу. І це в економістів викликає відчуття, що Росія рухається до фінансової піраміди. Такого собі нового “МММ” — тільки в державному масштабі. Плюс — вирішили збирати податки — наперед.
“Щойно ухвалили спеціальну поправку. У Росії практично з’являються нібито авансові сплати податків. Тобто заплати, тому що у мене зараз бюджет горить”, — коментує професор “Вищої школи економіки” Ігор Ліпсиц.
Спроба “розкуркулити” бізнес дала очікуваний результат — він спробував піти в тінь. Наприклад, великі гравці нафтового ринку Росії стали ховати доходи за кордоном. Це їм досить просто, адже всі контракти засекретили, стало неможливо порахувати, за якою реальною ціною нафта йде за кордон.
Тоді в Москві вирішили ще більше закрутити гайки й брати податки, зважаючи не на реальну ціну, а на розраховану штучно. Часто просто тикаючи пальцем у небо. А це вже веде російську економіку в бандитські 1990-ті.
“Вони знайшли нафтову “корову” і доять її. Годують її менше — віддавай, потім розберемося. Ну, помреш, то помреш. Принцип простий. І ми розуміємо, що нафтова промисловість Росії стає дедалі більш тіньовою і кримінальною. Чим це скінчиться? Поки зрозуміти складно, але відчуття, що ми побачимо з вами багато несподіваних смертей у нафтовій промисловості. Люди, які знатимуть, де і на яких рахунках заховані секретні доходи від експорту, будуть несподівано помирати у своєму басейні. Це все дуже можливо. Ми це в 1990-х теж знали”, — продовжує Ліпсіц.
Коли закінчаться гроші
Як бачимо, проблеми системні. І тут важливо зрозуміти — а скільки ще протягне економіка Росії в такому темпі? Адже і в пресі, і серед експертів досить поширена думка: щойно фінансові проблеми стануть критичними, то Кремлю так чи інакше доведеться закінчувати війну, на її фінансування просто не вистачатиме коштів.
Оцінки, які звучать неофіційно, що цей рік Росія ще може протриматися. Далі буде здатна вести війну, тільки якщо до нитки обгорне і власний бізнес, і власне населення.
“У російського бізнесу, скажімо, на рахунках 70 трлн рублів, це два річних бюджети. У населення — ще 57 трлн рублів, теж майже два річних. Якщо повністю обібрати бізнес і російське населення, то з урахуванням Фонду національного добробуту вистачить років на 4. А через 4-5 років Росія буде голою, злиденною пустелею. І це, звісно, вже буде катастрофа”, — упевнений професор “Вищої школи економіки” Ігор Ліпсиц.
А щоб наближення цього моменту ніхто не побачив, економіка Росії стає дедалі більш непрозорою. Дані починають приховувати, цифри — ховати. Це вже стало нагадувати Радянський Союз з його максимально закритою статистикою. У якому після того, як влада проігнорувала масу проблем, все просто завалилося.
Як буде з Росією? Економісти все ж таки вважають, що майбутнє визначить не економіка, а ситуація на фронті.
“Якби економічні санкції приводили до зміни політичних режимів, то, напевно, ні Північна Корея, ні Куба, ні Іран, ні Венесуела не існували б у нинішньому вигляді. Тому сподіватися на те, що економіка та економічні тяготи приведуть до того, що в Росії зміниться політичний режим, я б не став. Без перемоги України зміна політичного режиму в Росії неможлива. Але навіть у разі перемоги України Путін може зберегти свою владу ще на якийсь час. Але те, що економіка не стане причиною політичних змін, це точно абсолютно”, — вважає економіст, перший заступник голови правління Центробанку РФ (1995-1998 рр.) Сергій Алексашенко.
В умовах, коли зупинити фінансування військової машини без рішення на вищому політичному рівні ніхто в Росії не може, економіка РФ, по суті, переходить у режим виживання. Один з ексміністрів економіки Росії дуже точно сказав нещодавно про це: “Проблема не в тому, що ми опинилися в дупі, а в тому, що вирішили в ній облаштуватися“.
Перші, хто потрапляє під удар у таких умовах, — це навіть не пенсіонери, а середній клас, який і формує істотну частину економіки. У нього забирають працівників (проводячи мобілізацію), у нього забирають прибуток. І ця спіраль у сучасній Росії закручується дедалі більше і більше. А значить, що і нинішній антирекорд — ще не межа.
Тому і способи наповнити бюджет шукають дедалі більш і більш безглузді. Один із них — горезвісні штрафи за “дискредитацію” російської армії. Коли два в одному — і незгодних залякують, і гроші в казну збирають.