Підсумки роботи на посаді виконувача обов`язків Голови Вищої ради правосуддя
ДОСЯГНЕННЯ:
1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ СУДІВ ПІД ЧАС ПАНДЕМІЇ
В умовах кризової ситуації, спричиненої пандемією коронавірусної хвороби (Covid-19), проведення судових засідань потребувало оперативного впровадження сучасного формату. Нашим спільним завданням стало забезпечення громадянам доступу до правосуддя в режимі онлайн.
Саме тому у березні 2020 року для підтримання стабільної роботи судів та органів системи правосуддя Вища рада правосуддя надала рекомендації щодо організації роботи судів в умовах карантину.
Крім того, Рада у співпраці з Консультативною місією Європейського Союзу в Україні розробила рекомендації для судів, використовуючи як міжнародний досвід, так і вітчизняні напрацювання.
З метою забезпечення безперешкодного доступу до правосуддя було оперативно розроблено систему відеоконференцзв’язку, яку вже у квітні 2020 року апробовували суди.
Наразі цю систему успішно використовують всі суди України, завдяки чому лише за 2021 рік проведено близько 155 тисяч судових засідань. Загалом у період із квітня 2020 року по цей час у режимі відеоконференцзв’язку проведено близько 219 тисяч судових засідань.
Таким чином, навіть в умовах пандемії та карантинних обмежень суди всіх інстанцій та юрисдикцій не припинили своєї роботи, а навпаки продовжували працювати, не порушуючи право громадян на життя і здоров’я та забезпечуючи право на справедливий суд.
2. ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЄСІТС
Технологічні зміни в роботі судів, які донедавна були чимось недосяжним, наразі стали реаліями сьогодення, а суд – доступнішим і ближчим до людей.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система довгий час чекала на запуск. Поетапне впровадження електронного судочинства було розпочато в умовах значного опору, інформаційних кампаній у засобах масової інформації та соціальних мережах, а також критичного недофінансування судової влади.
У серпні 2021 року Вища рада правосуддя затвердила Положення про функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Із 5 жовтня 2021 року в Україні офіційно працюють три модулі ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв’язку.
Нові сервіси дають можливість зекономити час та кошти, контролювати хід розгляду судової справи, гарантують громадянам безперешкодний доступ до правосуддя, а також забезпечують обмін електронними документами, що поступово сприятиме переведенню судової влади на роботу в режим «без паперів» (paperless).
3. ПІДГОТОВКА ЩОРІЧНОЇ ДОПОВІДІ ПРО СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ СУДДІВ В УКРАЇНІ
Щорічна доповідь про стан забезпечення незалежності суддів в Україні – комплексний структурований документ, який закладає підвалини для вдосконалення законодавства у сфері правосуддя. У ньому наведено не тільки широкий спектр проблемних питань та ризиків незалежності правосуддя, а й шляхи їх вирішення.
Вища рада правосуддя готує щорічну доповідь у співпраці з органами суддівського самоврядування, органами та установами системи правосуддя та громадськими об’єднаннями.
Зокрема, для підготовки Щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів в Україні за 2020 рік ВРП провела низку фахових обговорень із залученням представників судової влади на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Водночас документ був позитивно оцінений експертами Ради Європи, Європейського Союзу, іноземними партнерами, які надали свої рекомендації щодо нього та окреслили питання, які потребують подальшого законодавчого врегулювання.
Важливість ролі щорічної доповіді важко переоцінити, адже вона є ефективним та дієвим інструментом для забезпечення сталого функціонування судової влади.
4. ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЄДИНОГО МАЙДАНЧИКА ДЛЯ ФАХОВОГО ОБГОВОРЕННЯ ПИТАНЬ У СФЕРІ ПРАВОСУДДЯ (національна платформа «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи»)
За ініціативи Вищої ради правосуддя започатковано проведення низку фахових дискусій у межах національної платформи «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи».
Головна мета проведення зазначених заходів – широке професійне обговорення актуальних питань та законодавчих ініціатив щодо реформування сфери правосуддя.
Реалії судової влади – це перманентна судова реформа, що триває впродовж останніх років, зокрема через некомпетентність тих, від кого залежить просування реформ, та відсутність діалогу.
Саме тому позиція суддівської спільноти має бути почута та врахована першочергово під час внесення змін до профільного законодавства, яке регулює питання судоустрою і статусу суддів.
5. РОБОЧІ ГРУПИ ПРИ ВИЩІЙ РАДІ ПРАВОСУДДЯ
5.1. Узагальнення дисциплінарної практики
Вища рада правосуддя неухильно стоїть на позиції уніфікованого підходу до розгляду дисциплінарних скарг та впорядкування сталої дисциплінарної практики Ради. З метою вдосконалення дисциплінарної процедури у ВРП була утворена Робоча група для систематизації дисциплінарної практики.
На офіційному вебсайті Ради розміщена температурна мапа, яка демонструє кількість суддів, притягнутих до дисциплінарної відповідальності, а також кількість повідомлень про втручання у діяльність суддів за місцем розташування судів.
ВРП відкрила доступ до реєстру автоматизованого розподілу матеріалів між членами Ради. За допомогою онлайн-сервісу будь-яка особа може перевірити інформацію про розподіл дисциплінарних скарг стосовно суддів між членами ВРП, що демонструє прозорість та відкритість діяльності.
Знайти потрібну інформацію можливо за наявності мінімуму вхідних даних, зокрема за датою реєстрації заяви / провадження або за контекстом.
Крім того, на вебсайті Ради у відкритому доступі розміщені для ознайомлення рішення та ухвали ВРП.
5.2. Удосконалення законодавства у сфері правосуддя
У ВРП утворено Робочу групу з питань реформування процесуального законодавства та законодавства про судоустрій і статус суддів, серед основних завдань якої – аналіз недоліків і прогалин законодавства та вироблення пропозицій щодо його покращення.
Також при ВРП діє Робоча група щодо удосконалення законодавства з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, а також підготовки нормативних актів ВРП з питань її діяльності.
5.3. Покращення кадрового забезпечення судів
З метою ретельного та комплексного вивчення нормативів кадрового забезпечення судів і судового навантаження у ВРП утворено Робочу групу з питань навантаження та кадрового забезпечення судів.
Слід зазначити, що на офіційному вебсайті Ради розміщено інтерактивну онлайн-мапу навантаження судів та відрядження суддів. За допомогою цього сервісу можна ознайомитися з інформацією про показники навантаження суддів у конкретному суді порівняно з аналогічними показниками по області та по Україні, а також про кількість суддів, відряджених до судів з надмірним рівнем судового навантаження.
В умовах кадрового дефіциту відрядження суддів є об’єктивною необхідністю, що має на меті забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд у розумні строки, зменшення та врегулювання надмірного навантаження суддів у судах, підвищення авторитету правосуддя.
6. ВИЗНАЧЕННЯ НОРМАТИВІВ НАВАНТАЖЕННЯ СУДДІВ
Надмірне та нерівномірне навантаження суддів негативно впливає на ефективність здійснення правосуддя. Важливою складовою реформування судової влади є вдосконалення судового адміністрування.
Визначення нормативів річного навантаження кожного судді – це основа для:
• обґрунтування оптимального кадрового забезпечення судів;
• визначення нормативів тривалості розгляду судових справ;
• фінансування судових установ;
• заохочення суддів, які працюють понаднормово.
Тому для врегулювання цього проблемного питання за ініціативи Вищої ради правосуддя було обраховано та визначено нормативи часу на розгляд судових справ різних категорій.
Водночас ВРП рекомендувала Раді суддів України переглянути проєкт Методики щодо визначення належної кількості суддів у місцевих та апеляційних судах. Запропонувала використовувати для розрахунку нормативної чисельності суддів умовну кількість робочих днів, які суддя використовує у році для здійснення правосуддя, – 205 днів, а не 215.
7. НАУКОВА РОБОТА ТА СПІВРОБІТНИЦТВО З ВИЩИМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ
Вища рада правосуддя плідно співпрацює з юридичними закладами вищої освіти та науковими установами.
Зокрема, двостороння співпраця передбачена в питаннях аналізу законодавства, проведення наукових та науково-практичних заходів, методичної та методологічної підтримки, проходження студентами стажування, практики, а також залучення членів ВРП до навчального процесу університетів.
У межах взаємодії університети надавали свої науково-консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
У 2020–2021 роках Рада підписала меморандуми про співробітництво з низкою провідних закладів вищої освіти України, які готують правників: Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Київським університетом імені Бориса Грінченка, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого, Національним університетом «Одеська юридична академія», Одеським національним університетом імені І.І. Мечникова та Національним авіаційним університетом.
ВРП за сприяння міжнародних партнерів вперше провела Всеукраїнський студентський конкурс з вирішення судового спору та написання судового рішення. За результатами конкурсу було відібрано 13 найкращих студентів, які мали змогу пройти практику та стажування у Вищій раді правосуддя, інших органах та установах системи правосуддя.
8. ЗАХИСТ СУДДІВСЬКОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Представлення позиції Вищої ради правосуддя під час:
• конституційного провадження щодо відповідності Конституції України окремих положень закону України № 193-IX;
• обговорення законопроєкту № 5068 на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
ВРП вперше спільно із суддівськими та адвокатськими організаціями звернулась до Президента України Володимира Зеленського як гаранта Конституції України з відкритим листом із проханням призначити суддів задля подолання гострої кадрової кризи в українських судах.
9. ЄДИНИЙ ГОЛОС СУДОВОЇ ВЛАДИ
Вища рада правосуддя через Прес-центр судової влади України активно співпрацює з комунікаційними командами судів, продукує єдину інформаційну політику для забезпечення міцної, незалежної та авторитетної судової влади, організовує навчання, семінари та робочі зустрічі задля підвищення професійних навичок співробітників пресслужб судів, надає підтримку та допомогу у кризових ситуаціях.
Зокрема, спільно з міжнародними партнерами розроблено для врахування в роботі пам’ятки «Резонансні справи у роботі судового прес-секретаря», «Кризові комунікації» та «Соціальні мережі».
10. ПРЕДСТАВЛЕННЯ УКРАЇНИ НА МІЖНАРОДНОМУ РІВНІ
ВРП як ключовий вищий орган судової влади, покликаний захищати суддівську незалежність, представляє Україну на міжнародному рівні, зокрема є членом:
• делегації України для участі у 84-му пленарному засіданні Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO);
• Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини;
• делегації Уряду України для захисту восьмої періодичної доповіді України про виконання Міжнародного пакту про громадянські та політичні права.
ІНІЦІАТИВИ
1. ДОСТУП ДО ПРОФЕСІЇ СУДДІ МАЄ БУТИ СПРОЩЕНО
Однією із ключових причин дефіциту суддів та вікового «перекосу» в суддівському корпусі є неефективна модель добору суддів. Наразі щоб стати суддею, необхідно пройти достатньо складну процедуру, яка загалом налічує 15 стадій. Увесь цей процес триває щонайменше від двох до двох з половиною років, а іноді – до десяти років.
Модернізувати процедуру добору суддів можна шляхом скорочення стадій конкурсної процедури до трьох: тестування на професійну здібність, виготовлення стандартного рішення на комп’ютері та оцінка досьє, яка проводиться анонімно. У разі необхідності може бути проведена співбесіда для з’ясування певних обставин.
Надзвичайно важливим є також застосування єдиних критеріїв кар’єрного зростання та зведення до мінімуму суб’єктивного фактора в оцінюванні. Тобто щоб залучити до суддівських лав молодих амбітних людей, треба встановити прозору процедуру переходу з одного суду до іншого – і по вертикалі, і по горизонталі, а також запровадити механізми заохочення суддів залежно від навантаження та ефективності роботи.
Крім того, доречним було б запровадження незалежних центрів оцінювання, які мали б стандартизовані підходи до визначення кваліфікації суддів.
2. ВРП НЕОБХІДНО НАДАТИ РЕАЛЬНІ ВАЖЕЛІ ВПЛИВУ У ЗАКОНОДАВЧОМУ ПРОЦЕСІ
Незалежність суддів є конституційним принципом організації та функціонування судів, основою для прийняття ними неупереджених судових рішень. Забезпечення незалежності суддів – це насамперед обов’язок держави.
Головна функція Вищої ради правосуддя – захист незалежності та авторитету правосуддя. Однак чи має Рада реальні важелі для забезпечення та гарантування суддям незалежності?
На сьогодні ВРП має тільки право звернутися до Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України щодо внесення ними відповідної законодавчої ініціативи. Така ситуація є абсолютно нелогічною.
Для реалізації своїх конституційних повноважень ВРП повинна мати право законодавчої ініціативи, а також право на звернення до Конституційного Суду України.
За відсутності у Ради таких повноважень її діяльність не може бути повністю ефективною, що призводить до підриву довіри як до суддів, так і до ВРП загалом.
3. ВПРОВАДЖЕННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ПРАВОСУДДІ ДАСТЬ ЗМОГУ РОЗВАНТАЖИТИ СУДИ
ВРП ініціювала запуск на базі одного із судів першої інстанції пілотного проєкту щодо розгляду системою із застосуванням штучного інтелекту адміністративних правопорушень із формальним складом. Слід зауважити, що використання цих технологій не означає повну заміну судді.
Застосування новітніх систем у судочинстві дасть змогу спрогнозувати певне судове рішення, що розвантажить суди та зробить їх роботу більш ефективною.
Наразі реалізація пілотного проєкту в судах потребує внесення змін до законодавства та розробки програмного інструменту, за допомогою якого будуть автоматизовані відповідні процеси у судах першої інстанції.
З метою успішної імплементації цифрових технологій у судовій владі при ВРП утворено Координаційний комітет з питань реалізації та впровадження цифрового проєкту у сфері правосуддя. Також між Радою та Міністерством цифрової трансформації України підписано Меморандум про співробітництво.
Саме сектор правосуддя є одним із найбільш пріоритетних для розвитку галузі штучного інтелекту. Вища рада правосуддя вважає, що відповідні нововведення є ще одним кроком до розвитку та вдосконалення наявних сучасних технологій у сфері електронного судочинства.
4. НАУКОВО-КОНСУЛЬТАТИВНІ ВИСНОВКИ ВРП ПОВИННІ РОЗМІЩУВАТИСЯ НА САЙТІ ПАРЛАМЕНТУ
Вища рада правосуддя – головний орган судової влади, який здійснює контроль за якістю та відповідністю законодавства у сфері судоустрою і статусу суддів.
Одним із повноважень Ради, передбачених чинним законодавством, є надання обов’язкових до розгляду консультативних висновків щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
ВРП неодноразово зверталася до Верховної Ради України з ініціативою щодо розміщення консультативних висновків Ради в електронних формах справ відповідних законопроєктів на офіційному вебсайті Парламенту. Однак наразі це не здійснюється.
Оприлюднення консультативних висновків ВРП на ресурсі Парламенту забезпечить можливість ознайомлення більш широкого кола осіб із позицією суддівської спільноти, а також сприятиме покращенню діалогу між трьома гілками влади.
5. ПІДХОДИ ДО ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ ПОТРІБНО ЗМІНЮВАТИ
Основна причина надзвичайно низького рівня виконання судових рішень в Україні полягає у проблемі оскарження виконавчих документів.
Наразі процедура виконання судових рішень належить до компетенції Державної кримінально-виконавчої служби, яка перебуває у системі виконавчої влади, проте відповідальність за невиконання судових рішень несе судова влада.
Вирішити цю ситуацію можливо шляхом скасування виконавчих документів. Адже накази і виконавчі листи – це додаткове документальне та процесуальне навантаження на суди. Водночас судовій владі необхідно надати дієві механізми контролю за виконанням судових рішень.
Виконавчим документом може бути саме рішення суду. Тобто, коли рішення суду набирає законної сили, у Реєстрі отримуємо відповідну позначку і відразу блокуються рахунки й списуються грошові кошти.
Крім того, продемонструвавши позитивну динаміку виконання судами рішень, Україна зможе виконати зобов’язання перед Радою Європи.
6. ФІНАНСУВАННЯ СУДУ МАЄ ЗАЛЕЖАТИ ВІД НАВАНТАЖЕННЯ
7. НЕОБХІДНІСТЬ ВСТАНОВЛЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ СУДІВ
8. У ВРП ТА СУДАХ МАЄ БУТИ ЗАПРОВАДЖЕНА ОБОВ’ЯЗКОВА МОБІЛІЗАЦІЙНА ПІДГОТОВКА
