Такі судді за висновками ГРД вважалися «недоброчесними» доти, доки Вища кваліфікаційна комісія суддів України не внесла рекомендації до Вищої ради правосуддя про подолання такого висновку про недоброчесність. Проте ВККСУ у зв’язку із припиненням своєї роботи технічно не встигла внести такі рекомендації до ВРП, як того вимагав закон, через що кадрову процедуру було призупинено.

З метою відновлення кадрової процедури суддів, які пройшли майже всі стадії добору (всього їх 15), Верховна Рада України прийняла Закон України № 679-IX, який надав Вищій раді правосуддя право ухвалювати рішення про внесення подання про призначення щодо суддів, які були визнані доброчесними колегіями ВККСУ. У цій частині ВРП не приймає рішення про доброчесність чи недоброчесність судді, а відповідно до загальної процедури призначення отримує матеріали ВККСУ і повною мірою розглядає їх із рекомендаціями про призначення суддів. 

Така новела надала Вищій раді правосуддя повноваження без внесення подання ВККСУ ухвалювати рішення про відповідність чи невідповідність суддів займаним посадам, а також вносити Президенту України подання про призначення суддів. Таким чином, саме законодавець, ухваливши Закон № 679-IX, вирішив виключити одну з 15 обов’язкових стадій добору суддів.

Отже, ми маємо ситуацію, коли ВРП, розглядаючи матеріали суддівського досьє, оцінює висновки ГРД про недоброчесність і приймає відповідне рішення. Звертаю увагу, що фактично в процесі звільнення та призначення суддів нічого не змінилось, оскільки, якщо суддя визнаний таким, що не може здійснювати правосуддя, ВРП має повноваження ухвалити рішення про його звільнення. ВРП ґрунтовно досліджує обставини, які зазначаються у висновках ГРД. Реалізуючи повноваження щодо розгляду рекомендацій ВККСУ про призначення на посади суддів, ВРП ухвалювала як рішення про внесення подання про призначення кандидатів на посаду судді, так і про відмову у внесенні подання.

Окрему увагу хочу звернути на питання визначення доброчесності. У рішеннях ВККСУ чи ГРД не сформована узагальнена практика застосування цього терміну, немає його визначення й у законодавстві. На мою думку, для того, щоб називати суддю недоброчесним, треба законодавчо визначити критерії доброчесності.

Останнім часом почастішали випадки, коли ВРП звинувачують у перевищенні повноважень. Виходячи з норм Закону № 679-IX, говорити про те, що ВРП, розглядаючи негативні висновки ГРД, перевищує свої повноваження, немає підстав. Крім того, натепер жодне з рішень ВРП щодо призначення суддів з негативним висновком ГРД не було оскаржено у законний спосіб.

Звертаю увагу, що всі засідання Вищої ради правосуддя, в тому числі ті, на яких були розглянуті рекомендації ВККСУ, транслюються на сайті та Youtube-каналі ВРП, записи відеотрансляцій зберігаються там для загального перегляду.