Статус міжнародних груп компаній в Україні: звітування та трансфертне ціноутворення

Відповідно до вимог статті 39 Податкового кодексу України платники податків, які у 2022 році здійснювали контрольовані операції, мають подати не пізніше 1 жовтня 2023 року до ДПС разом із Звітом про контрольовані операції Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Щодо дефініції міжнародної групи компаній

Відповідно до пп. 14.1.113-3 ПКУ, Міжнародна група компаній (МГК) характеризується наступними критеріями:

1) дві або більше юридичні особи або утворення без статусу юридичної особи, і 

2) юридичні особи є податковими резидентами різних юрисдикцій (зокрема якщо хоча б одна з таких осіб є податковим резидентом однієї іноземної юрисдикції, який провадить господарську діяльність через постійне представництво в іншій юрисдикції і 

3) (перша альтернатива) компанії пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з МСФЗ обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності або 

4) (друга альтернатива) підготовка консолідованої фінансової звітності була б обов’язковою у разі, якщо б акції (корпоративні права) одного з таких учасників міжнародної групи компаній перебували в обігу на національному та/або іноземному організованому фондовому ринку (фондовій біржі).

Щодо першого критерію

Згідно з даним критерієм, МГК визнається обʼєднання двох і більше юридичних осіб. При цьому таке обʼєднання не обовʼязково повинно бути зареєстроване як, наприклад, концерн або асоціація. Обʼєднання також проявляється через володіння або контроль однієї компанії над іншими, наприклад, через участь у статутному капіталі.

Щодо другого критерію

Згідно з даним критерієм, МГК може бути утворена виключно, якщо обидві компанії є резидентами різних юрисдикцій (наприклад, одна компанія є резидентом України, а друга – Німеччини). 

Щодо третього критерію (перша альтернатива)

Необхідно визначити, чи пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що згідно з МСФЗ обов’язковою є підготовка консолідованої фінансової звітності.

Відповідно до статті 126 Господарського кодексу України, для визнання залежності потрібні відносини контролю-підпорядкування, що досягається переважною участю у статутному капіталі або на загальних зборах такого підприємства. 

Відповідно до Додатку Б “Керівництво із застосування “ МСФЗ 10 “Консолідована фінансова звітність”, щоб оцінити, чи контролює інвестор об’єкт інвестування, інвестор оцінює, чи має він усе перелічене далі:

- владні повноваження щодо об’єкта інвестування;

- зазнає ризиків, пов’язаних зі змінними результатами діяльності об’єкта інвестування, або має права щодо них; та

- здатність скористатися своїми владними повноваженнями щодо об’єкта інвестування з метою впливу на величину доходу інвестора.

Владні повноваження

Щоб мати владні повноваження щодо об'єкта інвестування, інвестор повинен мати наявні права, які надають йому здатність наразі керувати значущими видами діяльності. Щоб оцінити чи існують владні повноваження, слід розглядати лише суттєві права та права, які не є правами захисту інтересів інвесторів. Прикладами діяльності, що залежно від обставин може бути значущим видом діяльності, є такі (перелік не є вичерпним):

- продаж та придбання товарів або послуг;

- управління фінансовими активами протягом терміну їх дії (в тому числі після невиконання зобов’язань (дефолту);

- відбір, придбання або вибуття активів;

- дослідження та розробка нових продуктів або процесів; та

- визначення структури фінансування або отримання фінансування.

Прикладами рішень стосовно значущих видів діяльності є такі (перелік не є вичерпним):

- прийняття операційних та капітальних рішень щодо об'єкта інвестування, в тому числі ухвалення бюджету; та

- призначення на посаду та встановлення розміру винагороди провідного управлінського персоналу або постачальників послуг об'єкта інвестування та припинення їх послуг або трудових відносин.

Щодо четвертого критерію (друга альтернатива)

Згідно з розʼясненням Центрального міжрегіонального управління ДПС, за МСФЗ консолідовану фінансову звітність складають:

- об’єднання підприємств, за винятком власної звітності, - щодо підприємств, які входять до її складу з урахування установчих документів об’єднання;

- банк, що контролює та/або має суттєвий вплив на діяльність інших компаній. При цьому складається окрема та консолідована проміжна річна фінансова звітність;

- публічні акціонерні товариства;

- підприємства – емітенти цінних паперів, чиї цінні папери допустили до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснили публічну пропозицію;

- страховики;

- кредитні спілки;

- господарства, діяльність яких провадиться у видобувних галузях;

- великі підприємства.

При цьому, навіть якщо за певними критеріями ці компанії підпадають у певну категорію, неподання консолідованої фінансової звітності можливе у тому випадку, якщо підприємства, які контролюють інші, по спільним показникам ефективності разом із контрольованими підприємствами не перевищують двох критеріїв, наведених далі:

- балансова вартість активів – до 4 мільйонів євро;

- чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 мільйонів євро;

- середня кількість працівників – до 50 осіб.

Щодо звітування

Платники податків, які є учасниками відповідної МГК та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, повідомлення про участь у МГК.

Платники податків, які є учасниками відповідної МГК і які у 2022 році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подати Повідомлення до 1 жовтня 2023 року.

Форму та порядок складання Повідомлення затверджено наказом Мінфіну від 31.12.2020 р. № 839.

Відповідно до пп. 39.4.2.2 ПКУ повідомлення має містити таку інформацію:

- дані про материнську компанію МГК;

- дані про уповноваженого учасника МГК на подання звіту у розрізі країн МГК;

- дату, яка є останнім днем фінансового року, за який складається консолідована фінансова звітність МГК;

- інформацію про розмір сукупного консолідованого доходу МГК.