Стаття 91 .Українське Об’єднання Страховиків
Українське Об’єднання Страховиків (далі - УОС) є саморегулівною організацією страхового ринку України, що представляє страховиків, філії страховиків-нерезидентів при здійсненні ними страхової діяльності на території України, які є членами УОС відповідно до закону. УОС вирішує проблемні питання страхового ринку України. УОС також здійснює делеговані спеціальним уповноваженим органом у сфері регулювання фінансових послуг повноваження щодо розроблення і впровадження правил поведінки на ринку страхових послуг та сертифікації фахівців ринку страхових послуг, а також інших повноважень, закріплених у цьому законі, спрямованих на розвиток страхового ринку України. Саморегулівна організація є неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, та своїх установчих документів. УОС діє на принципах законності, обов’язкової участі страховиків, рівноправності членів саморегулівної організації, самоврядування, гласності, відповідальності за виконання взятих зобов’язань. Стаття 92. Завдання Українського Об ’ єднання Страховиків Основними завданнями УОС є: 1) представлення спільних інтересів страхових організацій-учасників УОС у відносинах із Уповноваженим органом, іншими органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та захист спільних професійних інтересів членів УОС; 2) сприяння розвитку страхового ринку, формуванню страхової культури суспільства; 3) впровадження заходів щодо захисту прав споживачів, а також дотримання етичних норм та правил поведінки членами саморегулівної організації у їх взаєминах зі споживачами і між собою; 4) створення страхового компенсаційного фонду для гарантування здійснення страхових виплат страхувальникам (застрахованим, вигодонабувачам); 5) сприяння підвищенню кваліфікації керівників та спеціалістів учасників ринку страхових послуг; 6) ініціювання та сприяння вдосконаленню нормативно-правової бази із страхової діяльності; 7) встановлення правил, нормативів та вимог до здійснення страхової діяльності та здійснення контролю за їх дотриманням членами саморегулівної організації в межах повноважень, делегованих Уповноваженим органом; 8) сприяння мирному вирішенню спорів між членами саморегулівної організації або за участю членів саморегулівної організації; 9) узагальнення отриманої відстраховиків, філій страховиків-нерезидентів, які здійснюють страхову діяльністьна території України, інформації щодо їх діяльності, ведення відповідних базданих статистичних матеріалів, необхідних для здійснення страхування;
10) співробітництво з вітчизняними і іноземними організаціями у сфері страхування; 11) співробітництво з Уповноваженим органом та іншими органами державної влади з питань страхування; 12) інші, передбачені установчими документами Саморегулівної організації, завдання. Стаття 93. Повноваження Саморегулівної організації: Саморегулівна організація відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції : 1) здійснює представлення інтересів страхових компаній; 2) створює та формує страховий компенсаційний фонд для гарантування здійснення страхових виплат страхувальникам (застрахованим, вигодонабувачам); 3) надає пропозиції щодо вдосконалення законодавства; 4) погоджує проекти регуляторних актів, що розробляються Уповноваженим органом; 5) здійснює делеговані Уповноваженим органом повноваження; 6) інформує своїх членів стосовно законодавства про страхування та змін, що вносяться до нього; 7) встановлює і впроваджує стандарти, вимоги, правила поведінки на ринку страхових послуг та сертифікації фахівців ринку страхових послуг. Правила, стандарти і вимоги підлягають погодженню з Уповноваженим органом. Рівень вимог, викладених у правилах та стандартах Саморегулівної організації повинен бути не нижче рівня вимог, установлених законодавством; 8) розробляє рекомендації з питань страхування; 9) бере участь у розробленні та реалізації державної політики у сфері ліцензування страхової діяльності; 10) забезпечує проведення щорічного форуму для обміну досвідом і знаннями між учасниками Саморегулівної організації, Уповноваженого органу, закладів науки і освіти у сфері страхування, актуаріїв та інших зацікавлених суб’єктів; 11) одержує від суб’єктів страхового ринку, органів державної влади, підприємств, установ, організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на них функцій, якщо інше не встановлено законом; 12) може проводити соціологічні дослідження, створювати наукові, інформаційні та навчально-дослідницькі центри; 13) формує та здійснює ведення баз статистичних даних; 14) контролює дотримання своїми членами законодавства та прийнятих Саморегулівною організацією правил і вимог; 15) сприяє реалізації антимонопольного законодавства в сфері страхової діяльності; Саморегулівна організація може виступати засновником засобів масової інформації відповідно до закону. Саморегулівна організація може створювати навчальні центри, заклади для підвищення кваліфікації, підготовку та перепідготовку керівників та фахівців суб’єктів страхової діяльності. Саморегулівна організація ринку страхових послуг може створити Страховий третейський суд для вирішення спорів і примирення професійних учасників страхового ринку, між якими виник спір. Саморегулівна організація має право визнавати незаконними у судовому порядку акти органів державної влади, органів Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування і дії (бездіяльність) їх посадових осіб, що порушують їх права і законні інтереси їх членів. Саморегулівна організація має право застосовувати санкції до своїх членів за порушення ними встановлених Саморегулівною організацією правил, нормативів та вимог на страховому ринку. Стаття 94. Право Саморегулівної організації щодо контролю за діяльністю своїх членів. Саморегулівна організація має право контролювати дотримання її членами законодавства та затверджених Саморегулівною організацією правил, нормативів і вимог. Порядок проведення контролю визначається установчими документами Саморегулівної організації. У разі порушення членом законодавства та прийнятих Саморегулівною організацією правил, нормативів і вимог Саморегулівної організації можуть застосовуватись заходи впливу. Види заходів впливу та порядок їх застосування визначаються установчими документами Саморегулівної організації. У разі неможливості члена саморегулівної організації забезпечити виконання ліцензійних умов Саморегулівна організація має право звернутися до Уповноваженого органу з пропозицією про анулювання ліцензій. Страховики мають право оскаржити до суду рішення Саморегулівної організації щодо застосування до нього заходів впливу. Стаття 95 . Установчі документи Українського об ’ єднання страховиків Установчі документи Саморегулівної організаціїзатверджується загальними зборами її членів абсолютною більшістю голосів заумови присутності не менше половини членів.
Установчі документи УОС повинні містити: 1) найменування Саморегулівної організації та місце її знаходження; 2) завдання УОС та форми виконання цих завдань; 3) обсяг повноважень органів УОС та порядок їхнього обрання; 4) умови членства та порядок прийому в члени Саморегулівної організації та виходу (виключення) з неї; 5) права і обов'язки членів Саморегулівної організації; 6) порядок утворення і діяльності керівних органів Саморегулівної організації та їх повноваження; 7) джерела формування і порядок використання коштів та іншого майна Саморегулівної організації, порядок звітності, контролю, здійснення іншої діяльності, необхідної для виконання статутних завдань; 8) розмір та порядок сплати вступних, членських та цільових внесків; 9) принципи управління фінансами УОС та правила здійснення підприємницької діяльності; 10) організаційну структуру Саморегулівної організації; 11) порядок припинення діяльності Саморегулівної організації і вирішення майнових питань, пов'язаних з її ліквідацією. В установчих документах можуть бути передбачені й інші положення щодо особливостей створення і діяльності Саморегулівної організації. Стаття 96 . Органи управління та контролю Саморегулівної організації ринку страхових послуг Органами управління та контролю Саморегулівної організації є: Загальні збори Саморегулівної організації; Ревізійна комісія Саморегулівної організації; Президія Саморегулівної організації у складі Голови, Заступників Голови та інших членів Президії у кількості, визначеній у Статуті УОС; інші визначені Статутом Саморегулівної організації органи. Голова саморегулівної організації обирається Загальними зборами Саморегулівної організації та може здійснювати функції керівника на громадських засадах. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю Саморегулівної організації визначаються її Статутом. Стаття 97. Фінансове забезпечення діяльності Українського об’єднання страховиків Фінансування статутної діяльності УОС здійснюється за рахунок: 1) внесків членів Саморегулівної організації (вступні, членські, цільові внески), а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених активів Саморегулівної організації та інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному установчими документами Саморегулівної організації, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президією Саморегулівної організації; 2) добровільних майнових внесків; 3) доходів від надання послуг щодо надання інформації, розкриття якої може здійснюватися на платній основі; 4) доходів від надання освітніх послуг, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, комерційними чи професійними інтересами членів Саморегулівної організації; 5) доходів від продажу інформаційних матеріалів, пов’язаних з підприємницькою діяльністю, комерційними чи професійними інтересами членів саморегулівної організації; 6) доходів, отриманих від розміщення грошових коштів на банківських депозитах; 7) інших не заборонених законом джерел. Розмір вступних внесків встановлюється Уповноваженим органом. Стаття 98 . Членство в Українському об ’ єднанні страховиків Членство в УОС єобов'язковим та виникає з моменту початку страховиком, філієюстраховика-нерезидента страхової діяльності на території України.
Членство в УОС припиняється з моменту проведенняголосування з добровільної ліквідації або з моменту набрання чинності рішеннямпро примусову ліквідацію ” .