Проект нової редакції Закону України "Про страхування". Розділ I
Закон УкраЇни
“Про внесення змін до Закону України “Про страхування”
___________________________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
Внести зміни до Закону України “Про страхування” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 7, ст. 50, № 8, ст. 62, № 14, ст. 96, 2003 р., № 38, ст. 313; 2004 р., № 2, ст. 6, № 19, ст. 254, № 26, ст. 362; 2005 р., № 1, ст. 1, № 6, ст. 138, № 37, ст. 447; 2006 р., № 13, ст. 110, № 49, ст. 484; 2007 р., № 2, ст. 14, із змінами, внесеними законами України від 27 квітня 2007 року № 997- V , від 17 грудня 2008 року № 675-VI, від 17 червня 2010 року № 2289-VI), виклавши його в такій редакції:
“ЗАКОН УКРАЇНИ
Про страхування
Цей Закон регулює відносини у сфері страхування та перестрахування, визначає загальні правові засади здійснення страхування та перестрахування, провадження посередницької діяльності у сфері страхування та перестрахування, особливості державного регулювання та нагляду за страховою діяльністю і посередницькою діяльністю у страхуванні.
Дія цього Закону не поширюється на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
аварійний комісар - фізична або юридична особа, яка з'ясовує причини настання страхового випадку, визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, передбаченим законодавством.
аджастер - фізична або юридична особа, що бере участь у вирішенні питань з урегулювання заявлених претензій страхувальника у зв'язку із настанням страхового випадку, а також здійснює оцінку збитку після страхового випадку та визначає суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті, виходячи із зобов'язань страховика.
актуарій — фізична особа, яка внесена до реєстру актуаріїв у порядку, встановленому уповноваженим органом, та провадить діяльність у сфері страхової та фінансової математики і статистики для визначення зобов’язань страховиків з метою забезпечення необхідного рівня їх платоспроможності та фінансової стабільності;
андерайтер у страхуванні – особа, уповноважена страховиком (перестраховиком) здійснювати оцінку і прийняття на страхування (перестрахування) ризиків;
андерайтинг у страховій діяльності - процес оцінки і прийняття ризиків на страхування (перестрахування)
ануїтет – регулярні, послідовні страхові виплати обумовлених у договорі страхування сум;
асистуюча компанія - юридична особа, що здійснює окремі страхові операції в межах дозволеної страхової діяльності, щодо допомоги страхувальнику, застрахованому чи вигодонабувачу, що потрапили в скрутне становище під час подорожі або ж знаходження далеко від місця проживання, у грошовому вигляді або в натурально - речовій формі через технічне (послуги евакуатора, транспортні послуги), медичне, організаційне (розміщення в готелі) сприяння, внаслідок настання страхового випадку, а також приймає участь у врегулюванні страхових випадків, приймає повідомлення, заяви про страхові випадки, організовує огляд та оцінку пошкодженого майна, експертизи, з’ясовує обставини страхової події, встановлює причини її настання, з’ясовує розмір збитків, здійснює виплату страхового відшкодування;
афілійовані особи страховика — будь-які юридичні особи, над якими страховик має контроль або які мають контроль над страховиком, а також які мають істотну участь у страховику або у яких страховик має істотну участь. Афілійованою особою є також особа, яка не має контролю над страховиком і страховик не має контролю над цією особою за умови, якщо така особа має контроль над афілійованою особою страховика чи афілійована особа страховика має контроль над нею;
брокерська винагорода (комісія) — винагорода за послуги страхового та/або перестрахового брокера, в тому числі як частина страхової (перестрахової) премії, яку він отримує за посередницьку діяльність у сфері страхування (перестрахування);
великі ризики — ризики за класами страхування 3—7, 11 і 12 в статті 5 цього Закону. Великими ризиками також вважаються ризики за класами страхування, 14 і 15 у статті 5 цього Закону, якщо страхувальник провадить відповідну господарську діяльність, з якою пов’язані зазначені ризики. Великими також вважаються ризики за класами страхування 8, 9, 13 у статті 5 цього Закону, якщо страхова сума за окремим об’єктом страхування перевищує 6 млн. євро;
вигодонабувач – фізична або юридична особа, яку призначено страхувальником для одержання страхової виплати. За особистим страхуванням вигодонабувач призначається страхувальником за згодою із застрахованою особою і може бути змінений страхувальником за згодою із застрахованою особою у будь-який час дії договору до настання страхового випадку, якщо інше не передбачене умовами договору. Вигодонабувачів може бути декілька, при цьому страхова виплата поділяється між ними у пропорціях, зазначених у договорі страхування.
Якщо Вигодонабувач не вказаний, або помер до настання страхової події, або, якщо він письмово відмовився від належної йому страхової виплати (частки виплати), то у разі смерті Застрахованої особи виплату отримують спадкоємці Застрахованої особи, у разі якщо інше не передбачено умовами договору. У випадку, якщо Вигодонабувач помер після настання страхової події, то страхову виплату (частину виплати) отримують його спадкоємці, якщо інше не передбачено умовами договору. Вигодонабувач може нести обов’язки за договором.
відокремлений підрозділ страховика (балансовий) – філія інший підрозділ страховика, розташований поза його місцем знаходження, що виконує всі або частину його функцій від імені страховика, або представництво, що здійснює представництво й захист інтересів страховика та відображають фінансово-господарські операції у своєму балансі;
відокремлений підрозділ страховика (без балансовий) – філія інший підрозділ страховика, розташований поза його місцем знаходження, що виконує всі або частину його функцій від імені страховика, або представництво, що здійснює представництво й захист інтересів страховика, фінансово-господарські операції яких відображають у балансі страховика чи балансового підрозділу страховика;
викупна сума - сума, яка виплачується страховиком у разі дострокового розірвання дії договору страхування, віднесеного до галузі страхування життя. Викупна сума може дорівнювати нулю;
гарантійний депозит філії страховика-нерезидента — кошти, які страховик-нерезидент розміщує на депозитному рахунку банка резидента, що має ліцензію на проведення операцій на всій території України, для забезпечення захисту від ризику невиконання зобов’язань за договорами страхування, укладеними у процесі діяльності філії страховика-нерезидента на території України;
ділова репутація — сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність діяльності вимогам закону, а саме відомості щодо відсутності у такої особи непогашеної судимості за корисливі злочини, у сфері господарської та службової діяльності; про те, чи така особа була протягом останніх десяти років керівником, членом керівного органу або головним бухгалтером фінансової установи, що визнана банкрутом, піддана процедурі примусової ліквідації, чи було до неї вжито відповідним державним органом, який здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг, захід впливу у вигляді відсторонення від управління фінансовою установою та призначення тимчасової адміністрації;
договір перестрахування - це договір, відповідно до умов якого цедент (перестрахувальник) передає цесіонеру (перестраховику) частину ризиків (відповідальності), що виникають в процесі провадження страхової (перестрахової) діяльності.
договір про надання страхових (перестрахових) брокерських послуг (брокерський договір) — укладений у письмовій формі договір між особою, що має потребу в страхуванні як страхувальник, або страховиком, який має потребу в перестрахуванні як перестрахувальник, і страховим та/або перестраховим брокером, де останній зобов’язується за відповідним дорученням особи, що має потребу в страхуванні як страхувальник, або страховика, який має потребу в перестрахуванні як перестрахувальник, вчинити один або кілька правочинів від свого імені;
договір про надання страхових агентських послуг (агентська угода) – письмовий договір між страховиком та страховим агентом, за яким страховик уповноважує страхового агента за винагороду здійснювати від його імені частину його функцій, які зазначені в договорі (агентська угода), але не вичерпно щодо укладення договорів страхування або сприяння їх укладенню, супроводження договорів страхування;
допоміжні послуги із страхування — послуги з надання консультацій щодо укладення договорів страхування, проведення оцінки ризиків страхування, поширення реклами, проведення робіт з укладення та виконання договорів страхування.
застрахована особа — особа, життя, здоров’я, працездатність, пенсійне забезпечення якої є об’єктом страхування за договором страхування, укладеним між страхувальником, іншим ніж зазначена особа, та страховиком за умови письмової згоди такої застрахованої особи, крім випадків, передбачених законодавством;
зв’язаний страхових посередник - особа, яка здійснює посередницьку діяльність для і від імені однієї або декількох страхових компаній по відношенню до страхових продуктів, які не конкурують між собою, але при цьому не інкасує страхові премії чи грошові коти, призначені для клієнта, та діють під повною відповідальністю цих страховиків за вказані продукти, що ними відповідно підтверджується. Будь-яка особа, яка займається страховою посередницькою діяльністю додатково до своєї професійної діяльності, може також вважатися як зв’язаний страховий посередник, відповідальність за якого несе один або декілька страховиків по тим чи іншим страховим продуктам, але тільки в тому випадку, якщо страхування – доповнення до товару чи послуг, які надаються цією особою в межах її основної діяльності, і ця особа не інкасує страхові премії чи грошові кошти, призначені для клієнта;
офіційний індекс інфляції – індекс споживчих цін або дефлятор, оприлюднений Державним комітетом статистики України;
істотна участь — пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 25 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу у вищому органі управління юридичної особи;
комісійна винагорода (комісія) – частина страхової (перестрахової) премії, яку отримує страховий посередник як винагороду за виконання робіт передбачених договором про надання страхових агентських послуг (агентська угода) та договіром про надання страхових (перестрахових) брокерських послуг (брокерський договір);
контроль — пряме або опосередковане, самостійне або спільно з іншими особами володіння 50 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу у вищому органі управління юридичної особи;
пенсійне забезпечення – страхування довічної пенсії за рахунок пенсійних коштів учасника недержавних пенсійних фондів;
перестрахова діяльність — страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх зобов’язань (відповідальності) у іншого страховика (перестраховика, цесіонера) резидента або нерезидента;
перестраховик (цесіонер) — фінансова установа, яка має видану в установленому порядку ліцензію на провадження перестрахової діяльності та провадить діяльність з отримання ризиків виконання частини зобов’язань перед страхувальником від іншого страховика (цедента, перестрахувальника) резидента або нерезидента;
перестрахувальник (цедент) у договорі перестрахування – страховик (перестраховик), що передає частину ризиків (відповідальності) у перестрахування.
перестраховий брокер — юридична особа (постійне представництво юридичної особи-нерезидента) або інша особа, діяльність якої відповідає цьому Закону, що провадить за винагороду посередницьку діяльність з перестрахування від свого імені на підставі брокерського договору в інтересах та за рахунок перестрахувальника (цедента);
пов’язані особи страховика — особи, що відповідають будь-якій з таких ознак:
а) керівники страховика;
б) керівники афілійованих осіб страховика;
в) керівники осіб, які мають істотну участь у страховику або у яких страховик має істотну участь;
г) близькі родичі (батьки, друге з подружжя, діти, рідні брати і сестри) будь-якої з осіб, зазначених у підпунктах “а” - “в” цього пункту. Зазначені особи не є пов’язаними, якщо буде доведено, що вони не здійснюють спільно або узгоджено господарську діяльність;
д) афілійовані особи страховика;
страхове посередництво - господарська діяльність щодо пропонування укладання договорів страхування (перестрахування), а також інші дії, спрямовані на укладання таких договорів, в тому числі можливість визначення ступеню страхового ризику, його оцінка і аналіз; супроводження договорів страхування, сприяння врегулюванню заявлених страхових випадків, виплати страхового відшкодування;
пруденційні нормативи — установлені нормативно-правовими актами уповноваженого органу нормативи, щодо перевищення розміру наявного регулятивного капіталу над розміром, що установлений законодавством (достатності капіталу); відповідності строків активів строкам виконання зобов’язань (ліквідності); ступеня диверсифікації портфеля страхових зобов’язань та портфеля активів, якими представлені технічні резерви (диверсифікованості);
професійна придатність - наявність у особи певного рівня освіти за відповідним фахом, підтвердженого стажу роботи на відповідних посадах в установах певної сфери економічної діяльності та протягом певного строку, наявність досвіду роботи на виборних посадах чи громадської діяльності, відповідність характеристик особи іншим вимогам цього Закону;
регулятивний капітал — частина активів, що залишається після вирахування розміру коштів, сума яких відповідає зобов’язанням з урахуванням установлених законодавством вимог до активів та зобов’язань, що беруться до уваги під час проведення розрахунку;
ретроцесіонер – страховик, який прийняв ризик у перестрахування і передав частину цього ризику іншому перестраховику;
розрахункова одиниця (юніт) — умовна величина, що використовується для визначення обсягу прав страхувальника на пропорційну частину вартості активів фонду інвестування технічних резервів за договорами інвестиційного страхування;
страхова виплата – грошові суми, які виплачуються страховиком відповідно до умов договору страхування в разі настання страхового випадку одноразово або у вигляді ануїтету;
страхова діяльність – здійснення страхових операцій, пов'язаних із пропонуванням та наданням захисту від наслідків випадкових подій;
страхова сума — грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку. За договорами майнового страхування за межі страхової суми виходять додаткові витрати на прибирання, розчищення території на якій стався страховий випадок від наслідків аварії, катастрофи;
страховий агент - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка за плату та за дорученням страховика здійснює страхове посередництво від його імені та за його грошові кошти;
страховий брокер - фізична особа – підприємець або юридична особа, відомості про якого внесені до Реєстру страхових (перестрахових) брокерів, який за плату здійснює страхове посередництво відповідно до брокерського договору, укладеного із споживачем страхових послуг та/або відповідно до доручення перестрахувальника або перестраховика здійснює перестрахове посередництво. Посередницька діяльність страхових (перестрахових) брокерів у сфері страхування провадиться як виключний вид діяльності;
страхове покриття – строкові та просторові (територіальні) межі дії та обсяг страхового захисту, передбачених умовами договору страхування, в тому числі: сукупність (перелік) включених ризиків, розмірів та видів страхових виплат;
страховий посередник - страховий брокер чи страховий агент, які здійснюють страхове посередництво;
страховик — фінансова установа, яка отримала в установленому порядку ліцензію (ліцензії) на провадження страхової діяльності, або філія страховика-нерезидента, що має видану в установленому законодавством порядку ліцензію (ліцензії) на провадження страхової діяльності;
страховий випадок — подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування;
страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) — плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування;
страховий ризик — певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;
страховий тариф – ставка страхового внеску з одиниці страхової суми за визначений період страхування, яка розраховується за одним або групою ризиків;
страховик-нерезидент — фінансова установа, зареєстрована згідно із законодавством іноземної держави, яка має право здійснювати страхування та/або перестрахування відповідно до законодавства такої держави;
страхувальник — особа, що уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства;
страхування — правовідносини щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування або законодавством, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом внесення фізичними та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), та доходів від розміщення коштів таких фондів;
субординований борг — звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті у страховика раніше ніж через п’ять років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення вимог всіх інших кредиторів;
сюрвейер – фізична особа або юридична особа, яка здійснює обстеження об’єкту перед прийняттям його на страхування та після настання страхового випадку, а також з’ясовує причини страхової події.
уповноважений орган — спеціальний уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг;
учасники страховика — засновники та/або акціонери страховика;
філія страховика-нерезидента — зареєстроване уповноваженим органом відповідно до цього Закону та законодавства постійне представництво у формі філії страховика-нерезидента, що має видану в установленому порядку ліцензію на провадження страхової діяльності;
франшиза — частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування. Договором страхування може бути передбачена безумовна та/або умовна франшиза. Умовна франшиза звільняє страховика від здійснення страхової виплати при настанні страхового випадку, якщо розмір заподіяної шкоди не перевищує розміру встановленої франшизи. Безумовна франшиза, визначена договором страхування, зменшує відповідальність страховика при здійсненні страхової виплати на розмір установленої франшизи;
Стаття 2. Законодавство про страхування
1. Відносини у сфері страхування та перестрахування регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, цим Законом, іншими законами України, а також прийнятими згідно з ними нормативно-правовими актами.
Стаття 3. Страхова діяльність
1. Суб'єкти страхової діяльності не можуть вести іншу діяльність, окрім страхової діяльності та діяльності, безпосередньо з нею пов'язаної, з урахуванням положень частини 4 цієї статті.
2. До страхових операцій, належать такі:
1) укладення договорів страхування, перестрахування, або надання доручення на укладення таких договорів страховим посередникам, а також виконання таких договорів;
2) визначення розміру страхових премій, комісійної винагороди, що належать до сплати в силу укладених договорів, згаданих у пункті 1 та витрат на ведення справи;
3) обслуговування заяв про здійснення страхової виплати на підставі укладених договорів, зазначених у пункті 1 цієї частини;
4) страхове посередництво страховика як страхового агента;
5) установлення, на основі цивільного права, матеріального чи особистого забезпечення, якщо таке забезпечення пов'язане з укладенням договорів, про які йдеться в пункті 1).
6) оцінка ризику у страхуванні життя та в інших класах страхування (перестрахування),
7) здійснення страхових виплат за договорами, про які йдеться в п. 1 частини третьої цієї статті,
8) отримання та продаж об'єктів або прав, набутих суб'єктами страхової діяльності у зв'язку з виконанням будь-якого договору страхування або будь-якого договору страхової гарантії,
9) здійснення контролю над дотриманням страхувальниками або застрахованими їхніх обов'язків та правил безпеки щодо об'єкту, який перебуває під страховим захистом, передбачених договором або загальними умовами страхування,
10) проведення регресних процедур та процедур звернення стягнення за зобов'язаннями страхувальника, які безпосередньо впливають на обсяг відповідальності суб'єкта страхової діяльності за договорами, передбаченими пунктом 1 частини третьої цієї статті,
11) формування, розміщення та управління коштами технічних резервів у порядку, визначеному уповноваженим органом,
12) надання консультаційних послуг, навчання з метою підвищення кваліфікації, розроблення спеціалізованого програмного забезпечення, пов’язані з основним видом діяльності,
13) надання кредитів страховиками, які здійснюють страхування життя, страхувальникам, які уклали договори страхування життя відповідно до вимог цього Закону .
3. Страховими операціями вважаються також нижчезазначені операції в разі їхнього виконання суб'єктами страхової діяльності:
1) визначення причин та обставин випадкових подій,
2) визначення суми шкоди та обсягу відшкодувань й інших виплат, що належать за договорами страхування,
3) визначення вартості об'єкту страхування,
4) операції, спрямовані на запобігання зростанню або зменшенню наслідків страхових випадків або фінансування цих операцій із фондів у статті 38 цього Закону;
5. Суб'єкти страхової діяльності можуть доручати виконання операцій, передбачених пунктами 1-6 частини третьої та частиною четвертою цієї статті, іншим суб'єктам. Операції, передбачені пунктами 1-8 частини третьої та частиною четвертої цієї статті, що проводяться такими суб'єктами, вважаються страховими операціями в тому обсязі, в якому вони виконуються від імені суб'єктів страхової діяльності та за їхнім дорученням.
6. Операції, передбачені пунктом 5 частини третьої та пунктами 1 і 2 частини четвертої цієї статті, також вважаються страховими операціями, якщо вони проводяться будь-яким суб'єктом страхової діяльності на прохання іншого суб'єкта страхової діяльності, МТСБУ, або будь-якого суб'єкта, який має таке право за договорами, зазначеними в пункті 1 частини другої цієї статті, навіть якщо ці договори укладені з іншим суб'єктом страхової діяльності.
7. Документи, що стосуються укладення та виконання договорів страхування можуть складатися на електронних носіях інформації за умови належного оформлення, реєстрації, зберігання та захисту таких документів. Послуги, пов'язані з захистом таких документів, можуть надаватися суб'єктами страхової діяльності або компаніями, заснованими суб'єктами страхової діяльності, або іншими компаніями.
8. Уповноважений орган встановлює правила складення, реєстрації, зберігання та захисту документів, передбачених частиною восьмою цієї статті, у тому числі правила використання електронних підписів, беручи до уваги необхідність адекватного захисту даних.
9. Страховикам дозволяються операції для забезпечення власних господарських потреб страховика.
10. Страховикам-нерезидентам забороняється провадити страхову діяльність на території України, крім таких видів страхової діяльності:
виключно із страхування ризиків, пов’язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (у тому числі супутників), у разі, коли об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з товарами, що транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв’язку з таким транспортуванням;
перестрахування
допоміжні послуги із страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.
11. Зазначене обмеження не поширюється на провадження страхової діяльності філіями страховиків-нерезидентів, що мають одержані в установленому законодавством порядку ліцензії на провадження страхової діяльності.
Стаття 4. Форми страхування
1. Страхування може бути добровільним та/або обов’язковим.
2. Добровільне страхування здійснюється на підставі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування встановлюється страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону.
Класи страхування відповідають за галузями страхування життя та страхування іншого, ніж страхування життя, що зазначені у статтями 5, 6 цього Закону.
3. Обов’язкове страхування запроваджується з метою забезпечення захисту соціально значущих майнових інтересів фізичних осіб, юридичних осіб та держави. Діяльність зі здійснення обов’язкового страхування встановлюється відповідними законами.
Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідно цього Закону та Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
4. Страхування у конкретного страховика не може бути обов’язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.
5. Обов’язкова наявність договору страхування може бути передбачена іншими законами. У такому випадку страховик укладає договір страхування згідно з ліцензією, виданою на провадження відповідного класу добровільного страхування.
Стаття 5. Класи страхування іншого, ніж страхування життя
1. Класифікація ризиків відповідно до класів страхування іншого, ніж страхування життя:
І. Нещасний випадок ( включаючи виробничу травму і професійні захворювання ):
1) фіксована грошова виплата,
2) допомога у вигляді відшкодування,
3) поєднання вищенаведених 1) та 2),
4) травмування пасажирів .
ІІ. Хвороба :
1) фіксована грошова виплата;
2) допомога у вигляді відшкодування;
3) поєднання вищенаведених 1) та 2).
ІІІ. Наземні транспортні засоби (інші, ніж залізничний рухомий склад)
Всі пошкодження або втрата:
1) наземних транспортних засобів обладнаних двигуном;
2) інших наземних транспортних засобів.
IV. Залізничний рухомий склад:
Всі пошкодження або втрата залізничного рухомого складу.
V. Повітряний транспорт:
Всі пошкодження або втрата повітряних суден.
VI. Водний транспорт (морські, озерні, річкові і водоканальні судна)
Всі пошкодження або втрата:
1) річкових і водоканальних суден;
2) озерних суден;
3) морських суден.
VII. Вантаж (включаючи товари, багаж та інший вантаж):
Всі пошкодження або втрата вантажу та/або багажу, незалежно від виду транспорту .
VIII. Пожежа і природні сили:
Всі пошкодження або втрата майна (іншого, ніж майно, зазначене у класах страхування III, IV, V, VI, VII), що спричинені:
1) пожежею;
2) вибухом;
3) бурею;
4) природними силами, іншими ніж буря;
5) атомною енергією;
6) зсувом ґрунту.
IX. Інша шкода, завдана майну:
Всі пошкодження або втрата майна (іншого, ніж майно, зазначене у класах III, IV, V, VI, VII) у зв’язку з градом чи морозом та/або будь-якою іншою подією, крадіжкою, за виключенням подій, зазначених у класі VIII.
X. В ідповідальність пов’язана з використанням наземного транспортного засобу обладнаного двигуном:
Вся відповідальність, що пов’язана з використанням наземного транспортного засобу обладнаного двигуном, у тому числі відповідальність перевізника.
XI. В ідповідальність пов’язана з використанням авіаційного транспорту:
Вся відповідальність, що виникає у зв’язку з використанням повітряних суден, у тому числі відповідальність перевізника.
XII. Відповідальність пов’язана із водним транспортом (морськими, озерними, річковими, водоканальними суднами):
Вся відповідальність, що виникає у зв’язку з використання кораблів, суден або човнів на морях, озерах, річках або водоканалах, у тому числі відповідальність перевізника.
XIII. Загальна відповідальність:
Вся відповідальність, інша ніж передбачена у класах X, XI, XII.
XIV. Кредит:
1) неплатоспроможність (загальна);
2) експортний кредит;
3) кредит з розстрочкою погашення;
4) іпотека;
5) кредит сільськогосподарському товаровиробнику на цілі виробництва сільськогосподарської продукції та/або придбання основних фондів.
XV. Порука:
1) порука (пряма);
2) порука (непряма).
XVI. Інші фінансові збитки :
1) ризики безробіття;
2) недостатність доходу (загальна);
3) погана погода;
4) втрата надходжень;
5) тривалі загальні витрати;
6) непередбачувані торгові витрати;
7) втрата ринкової вартості;
8) втрата ренти або доходу, орендної плати;
9) інші непрямі торгові збитки;
10) інші неторгові фінансові збитки;
11) інші форми фінансових збитків.
XVII. Юридичні витрати:
Юридичні витрати і видатки пов’язанні із судовим розглядом.
XVIII. Надання допомоги:
Надання допомоги особам, які потрапили у скрутне становище під час подорожі, перебуваючи поза межами місцевості проживання.
2. Ліцензія видається на окремі класи страхування.
У випадку, коли заявник бажає охопити лише окремі ризики в рамках одного класу страхування, про це має бути додатково зазначено у ліцензії.
3. Компанія, що одержує ліцензію на страхування ризику, який належить до одного класу або групи класів також може здійснювати страхування пов’язаних ризиків включених до іншого класу без отримання додаткової ліцензії, за таких умов:
ризики пов’язанні з основним ризиком в рамках класу, на страхування якого страхова компанія має відповідну ліцензію;
ризики пов’язанні із предметом, який вже було застраховано страховою компанією відповідно до отриманої ліцензії;
ризики покриваються основним договором страхування.
Не можуть вважатись пов’язаними ризики за такими класами страхування:
XIV клас страхування „ Кредит”
XV клас страхування «Порука»
XVII клас страхування „ Юридичні витрати”
Ризики за XVII класом страхування „ Юридичні витрати” можуть бути включенні як пов’язанні ризики до класу страхування XVIII „ Надання допомоги” за таких умов:
при страхуванні витрат на надання допомоги особам, які потрапили у скрутне становище під час подорожі, або знаходяться поза домівкою та поза місцем свого постійного проживання;
при страхуванні витрат на компенсацію позовних вимог і пов’язаний з використанням морського транспорту.
Стаття 6. Класи страхування життя
1. До к ласів страхування життя належать:
І. Страхування життя, не пов’язане з інвестиційними фондами:
1) страхування життя, яке включає в себе страхування тільки на випадок досягнення передбаченого віку, страхування тільки на випадок смерті, страхування на випадок досягнення передбаченого віку або смерті до досягнення цього віку, страхування життя з поверненням страхових внесків ;
2) ануїтети;
3) додаткове страхування на додаток до страхування життя, страхування на випадок травмування, включаючи непрацездатність, страхування на випадок смерті у результаті нещасного випадку і страхування на випадок інвалідності, спричиненої нещасним випадком або хворобою.
ІІ. Страхування на випадок укладення шлюбу, страхування на випадок народження дитини;
ІІІ . Страхування життя, по в’язане з інвестиційними фондами:
1) страхування життя, яке включає в себе страхування тільки на випадок досягнення передбаченого віку, страхування тільки на випадок смерті, страхування на випадок досягнення передбаченого віку або смерті до досягнення цього віку, страхування життя з поверненням страхових внесків, страхування на випадок укладення шлюбу, страхування на випадок народження дитини
2) ануїтети;
IV . Постійне страхування здоров’я, яке включає стр ахування на випадок втрати доходу внаслідок розладу здоров’я, тимчасової або постійної непрацездатності.
V . Управління та адміністрування пенсійними фондами у разі, коли страховик, що здійснює страхування у галузі страхування життя є:
- засновником відкритого недержавного пенсійного фонду;
- здійснює контроль за відкритим недержавним пенсійним фондом.
Провадження даного класу можливе лише при виконанні страховиком вимог, передбачених для компаній з управління активами та адміністраторів пенсійних фондів Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та нормативними актами Уповноваженого органу.
Стаття 7. Обов’язкові види страхування
1. В Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:
1) медичне страхування;
2) страхування цивільної авіації;
3) страхування відповідальності перевізника;
4) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
5) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
6) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
7) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди, яка може бути заподіяна здоров’ю людини, власності та навколишньому природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації (видалення) небезпечних відходів;
9) страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних з проведенням підготовки до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
10) страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з проведенням підготовки до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;
10) страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів.
11) страхування довічних пенсій за рахунок коштів, що акумулюються у накопичувальному пенсійному фонді загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, а у випадках, передбачених законом – у недержавних пенсійних фондах (далі – страхування довічних пенсій за рахунок обов’язкових пенсійних накопичень).
12) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при виконанні ними службових обов'язків;
13) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд);
14) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця робіт, пов'язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим користувачам морського транспорту та третім особам;
15) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
16) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти і газу у випадках, передбачених Законом України;
17) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних закладів охорони здоров'я та державних наукових установ (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби, пов'язаного з виконанням ними професійних обов'язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;
18) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;
19) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід, визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може бути заподіяна третім особам;
20) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї;
21) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою, від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;
22) страхування відповідальності суб'єктів туристичної діяльності за шкоду, заподіяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;
23) страхування відповідальності морського судно-власника;
24) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб;
25) страхування відповідальності виробників (постачаль-ників) продукції тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій за шкоду, заподіяну третім особам;
26) страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування.
27) страхування будівельно-монтажних робіт забудовником відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"
28) страхування майна, переданого у концесію;
29) страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів;
30) страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам у наслідок проведення вибухових робіт.
2. Види обов’язкового страхування, зазначені у частині першій цієї статті, належать до галузі страхування іншого, ніж страхування життя.
Стаття 8. Учасники страхового ринку
Учасниками страхового ринку є:
1) страховики, перестраховики;
2) страхові посередники;
3) страхувальники, застраховані особи, вигодонабувачі;
4) актуарії;
5) об’єднання страховиків;
6) об’єднання перестраховиків;
7) об’єднання страхових посередників;
8) професійні об’єднання актуаріїв;
9) асистуючі компанії;
10) аварійні комісари (об’єднання аварійних комісарів);
11) аджастери, сюрвейери;
2. Учасники страхового ринку (крім страхувальників, застрахованих осіб та вигодонабувачів) у разі провадження ними господарської діяльності на такому ринку, а також об’єднання страховиків, перестраховиків, страхових посередників, професійні об’єднання актуаріїв у разі отримання ними статусу саморегулівної організації є об’єктами нагляду уповноваженого органу в межах повноважень делегованих уповноваженим органом.
Стаття 9. Учасники страховика
1. Учасниками страховика можуть бути юридичні та (або) фізичні особи резиденти та нерезиденти, а також держава в особі її уповноважених органів.
2. Власники істотної участі чи контролю у страховику повинні мати відповідну цьому Закону ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.
3. Вимоги щодо ділової репутації та фінансового стану засновників та акціонерів, які набувають істотної участі чи контролю у страховику, встановлюються цим Законом.
4. Учасниками страховика не можуть бути юридичні особи, в яких страховик має істотну участь, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.
5. Страховик не може , бути одноосібним учасником юридичної особи, учасником якої є тільки одна особа.
