Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
28.11.2017, 18:51

Антикорупційна спеціалізація суддів: чі по тілу кафтан?

Адвокат

Аналітично-правова оцінка законопроекту № 6529 про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо запровадження обов'язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних і пов'язаних з корупцією правопорушень)

31 травня 2017 року був зареєстрований Проект Законупро внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодозапровадження обов'язкової спеціалізації суддів з розгляду корупційних іпов'язаних з корупцією правопорушень) за № 6529, автор законопроекту – народнийдепутат України Алексєєв Сергій Олегович.


Упояснювальній записці до законопроекту зазначено, що створення Вищогоантикорупційного суду видається невиправданим як з практичної точки зору, такфінансово-економічної, оскільки потребуватиме значних ресурсів, томузапропоновано виключити положення про Вищий антикорупційний суд України зЗакону України «Про судоустрій та статус суддів». Надумку автора законопроекту, наразі найбільш оптимальним видається реалізація та удосконаленняінституту спеціалізації суддів з розгляду конкретних категорій справ, а саме щодо розглядукорупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією . Такийпідхід цілком відповідає вимогам Кримінальної конвенції про боротьбу зкорупцією, ратифікованої у 2006 році, за якими державою взято зобов’язання забезпечитиспеціалізацію персоналу та органів для боротьби із корупцією (стаття 20Конвенції).»


Перевагою даного законопроекту є те, що реалізація положень зазначеного Закону не потребує додатковихфінансових витрат з Державного бюджету.

Отже,які нововведення та зміни передбачені у даному законопроекті?

1. У місцевих загальних судах та апеляційнихсудах повинна діяти спеціалізація суддів із здійснення:

1) кримінального провадження щодонеповнолітніх;

2) кримінального провадження щодо корупційнихзлочинів та провадження про адміністративні правопорушення, пов’язані зкорупцією.

2. Визначені вимоги на посаду судді, якийздійснюватиме кримінальне провадження щодо корупційних злочинів та провадженняпро адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією:

Суддею місцевогозагального суду, уповноваженим здійснювати судочинство у випадках, передбаченихпунктом 2 частини третьої статті 18 цього Закону, може бути особа, якавідповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, а також відповідає одній ізтаких вимог:

1) має стаж роботи напосаді судді не менше трьох років;


2) має науковийступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше п’ятьроків;


3) має досвідпрофесійної діяльності адвоката або прокурорсько-слідчої діяльності щонайменшеп’ять років;


4)має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог,визначених пунктами 1-3 цієї частини, щонайменше п’ять років.»;

Як бачимо, дані вимоги є значнопом’якшеними порівняно з вимогами, що висуваються до посади судді узаконопроекті № 6011, оскільки в останньому зазначено, що «суддею Вищогоантикорупційного суду, суддею Антикорупційної палати може бути призначенийгромадянин України, немолодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичнуосвіту, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою, а також відповідаєодній із таких вимог:

1) має стаж роботи на посаді судді не меншедесяти років;

2) має науковий ступінь у сфері права, стажнаукової роботи у сфері права щонайменше десять років;

3)має досвід професійної діяльності адвокатащодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінальногообвинувачення щонайменше десять років;

4) має стаж професійної діяльності на посадіпрокурора десять років;

5) має сукупний стаж (досвід) роботи(професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1-4 цієїчастини, щонайменше десять років.

А вимоги, які висуваються до суддів апеляційнихсуддів, взагалі відсутні у законопроекті № 6529, лише вказано, на який строк таким обираються: «судді апеляційного суду, уповноважені здійснювати судочинствоу випадках, передбачених пунктом 2 частини третьої цієї статті, обираються зчисла суддів відповідного суду зборами суддів цього суду за пропозицією головисуду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція головисуду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бутипереобрані повторно».

3. Кількість суддів, уповноважених здійснювати провадження щодо корупційнихзлочинів та провадження про адміністративні правоп орушення,пов’язані з корупцією, має бути не менше 3 суддів умісцевих загальних судах та не менше 5 суддів в апеляційних судах.

При цьому,не слід забувати про ч. 6 ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статуссуддів», що кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністраціяУкраїни за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судовогонавантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України наутримання судів та оплату праці суддів.

4. УКасаційному кримінальному суді обов’язково створюється окрема палата дляздійснення правосуддя як судом касаційної інстанції у кримінальн их провадження х щодо корупційних злочинів.

Це положення відповідає ст. 37 Закону України «Про судоустрій та статуссуддів», так як у кожному касаційному суді можуть утворюватись судові палати зрозгляду окремих категорій справ з урахуванням спеціалізації суддів, кількість та спеціалізація судових палат визначаються рішеннямзборів суддів касаційного суду.

Проаналізувавши запропонований законопроект  № 6529, можна дійти висновку, що він невідповідає ідеї створення єдиного судового органу для боротьби з корупцією,також міжнародна спільнота висловила невдоволення даним законопроектом,оскільки після його аналізу залишилося більше запитань, ніж відповідей. Окрім того,Міжнародний валютний фонд для надання Україні чергового траншу вимагаєстворення саме окремого спеціалізованого органу, а не «псевдо спеціалізованихпалат» на кожному рівні судової системи. Недарма у 20 країнах світу (зокрема, уБолгарії, Бурунді, Камеруні, Хорватії, Індонезії, Кенії, Малайзії, Мексиці,Непалі та ін.), вже створені окремі незалежні антикорупційні суди. Враховуючи те, що за даними опитувань та дослідженьаудиторської компанії Ernst & Young у 2016 році Україна зайняла 1 місце зарівнем сприйняття корупції серед 41 держави, необхідно все ж таки визнати, щостворення антикорупційних судів в Україні буде виправданим та ефективним (http://gordonua.com/news/worldnews/ukraina-zanyala-pervoe-mesto-v-reytinge-korrupcii-v-biznese-ernst-young-182688.html).


Висновок наступний:   законопроект №6529 хоча й не потребує значних фінансових вкладень, але й не передбачає жодних дієвих нововведень дляпобудови структури антикорупційних судів. Тому необхідно доопрацюватизаконопроект № 6011 та прийняти закон, щоб створитиу результаті систему дійсно незалежних антикорупційних судів з забезпеченням їмвідповідного рівня фінансових та соціальних гарантій.

Останні записи