5600 відтінків цинізму
5600 відтінків цинізму
Законопроєкт 5600 критикували ще до його прийняття в першому читанні. Проте це не зупинило його авторів. Що буде у другому читанні? Адже вже зараз народні депутати кажуть про рекордні 10 тисяч правок до законопроєкту. Для порівняння – до закону про землю було 3 тисячі правок. Ще трохи арифметики: текст 5600 на сайті Ради налічує 14,5 тис. слів. Тобто така кількість правок «розвертає» закон на 180 градусів. Це якби написали Біблію, але після правок вийшла Бхагавад-Гіта.
Що не так з 5600 загалом?
На мою думку, цей законопроєкт не мав з’явитись взагалі. Щонайменше тому, що він прямо протирічить принципам Національної економічної стратегії 2030, яку прийняли буквально 4 місяці тому. В ній чорним по білому написано про необхідність зменшувати податкове навантаження, а не збільшувати. Щоб прикрити цей факт, автори і апологети використовують «димову завісу» цинізму. В чому вона полягає?
Перше – 5600 подано як антиолігархічний законопроєкт. Це зроблено для захисту від критики. Той ж Гетманцев може щиро обурюватись: «Люди, дивіться, вони за олігархів!» Насправді ж 5600 підвищує податки для всіх підприємців, а олігархів майже не чіпає.
Друге – за це підвищення податків для бізнесу заплатимо всі ми з вами. Наш міністр фінансів, наприклад, не розуміє цього, або цинічно маніпулює, коли говорить, що податки платить бізнес. Але у всьому цивілізованому світі розуміють – немає значення, з якого рахунку кошти йдуть в бюджет. Фактично податки платить кінцевий споживач. Якщо вони підвищуються, виробник і продавець збільшують ціну для нас.
Третє – це повна ідеологічна несумісність 5600 з пост-ковідними світовими тенденціями. Всі шукають стимули для розвитку бізнесу та залучення інвестицій. Запроваджують канікули та пільги. Натомість із 5600 чітко зрозуміла одна логіка: «Щоб корова давала більше молока, її треба більше доїти». Автори вірно слідують заповітам Азарова. Жодних стимулів для економіки – одні побори.
А якщо конкретно?
Якщо говорити не про ідеологію, а про конкретику 5600, то треба писати книгу, а не статтю. Проте я все ж зупинюсь на найбільш одіозних пунктах.
Одна з найгірших «інновацій» – це збільшення повноважень фіскалів. Податківці отримають право брати майно платника податків в заставу, якщо платник оскаржує нараховані податки та штрафи. І все це, увага, без рішення суду! Життя одразу підказало, як це буде виглядати на прикладі «Нової пошти». По закону 5600, оскарження Новою поштою неправомірного штрафу в 300 мільйонів гривень призвело би до того, що податківці взяли б у заставу майно компанії на цю ж суму. Ще раз – без рішення суду.
Отже, за 5600 штрафи можна оскаржувати тільки після сплати. Таке рішення – це падіння у всіх рейтингах легкості ведення бізнесу та сплати податків, за місця в яких ми наче боремось. Крім того, штучно створюється додаткова корупційна годівниця для нечесних податківців.
Ще важливий момент. Обмеження права платника ПДВ щодо включення до складу податкового кредиту податкових накладних, складених через більш ніж 180 днів з моменту здійснення операції. Наче звучить непогано. Але в реальності означає, що ви як підприємець не можете врахувати свої втрати за попередні періоди, щоб зменшити оподаткування. Зараз поки діє принцип трьох років. Дати тільки півроку – це особливий цинізм, бо не зможуть врахувати свої збитки бізнеси, які постраждали під час карантинів 2020 року!
Зауважимо – тут жодного слова про олігархів. Цей пункт стосується кожного підприємця. За нашими оцінками, вони втратять на цій «новації» 12 мільярдів гривень. «Дякуємо, що вижили в карантин і не закрились – ваші втрати нас не цікавлять», – такий меседж дають законодавці.
Не забули автори законопроєкту і про «олігархів» в агробізнесі. Адже відомо, що кожен олігарх «годується» з гектара землі. В 5600 вводиться мінімальне податкове зобов’язання з 1 га сільськогосподарських земель для їхніх власників чи користувачів. Аграрії вже панікують, тому що в однакові умови будуть поставлені як великі холдинги, так і малі сімейні господарства із кількома гектарами землі. Всі вони подарують в священний бюджет аж 10 млрд гривень додатково.
Також дискримінаційним є вилучення птахівництва із 4-ї групи оподаткування. Ви багато знаєте олігархів, які займаються птахівництвом? Один, два? А от тисячі селян займаються. Найцікавіше, що цей пункт принесе бюджету додатково лише 100 млн гривень! Олігархів це потішить, зате територіальні громади втратять чималі кошти.
Не забули автори 5600 і про нерухомість. Наприклад, планується скасувати пільгу з ПДВ для платників, які здійснюють продаж житла на вторинному ринку. Вводиться також оподаткування ПДФО операцій з продажу третього та більше об’єктів нерухомості протягом року за ставкою 18% (чинна – 5%).
Сумарно це дасть бюджету майже 3 млрд гривень – менше вартості однієї лондонської «хатинки» олігарха. І варто зауважити, що вони ці операції проводять не за власні кошти і за межами української юрисдикції. Натомість постраждають ті, хто інвестував у нерухомість як спосіб заощадження та вирішив її продати. Самі розумієте, олігархи таким не займаються.
Чи є в законопроєкті 5600 хоча б щось, що стосується суто олігархів? Чи не єдиним пунктом є підвищення ренти на видобуток залізної руди. Олігархи, які займаються видобутком такої руди, будуть «покарані гривнею».
Але є одне але. А як ж інші руди? Наприклад, марганцева? Щодо них Гетманцев каже, що там немає такої вигоди для бюджету, як у залізній руді. Можливо. А, можливо, в ній потенціалу не бачать через прізвище олігарха, який нею займається? Нагадаю, що його прізвище починається на літеру «К».
З урахуванням росту цін на сировину в світі, рішення підвищити ренту може бути виправданим. Але скільки воно буде діяти? Адже в 2022 році очікується посилення конкуренції на світовому ринку сталі. Наша продукція може втратити привабливість, і показники галузі почнуть скорочуватись. Що будемо робити тоді – підтримувати місцевого виробника і знижувати ренту? Також потрібно пам’ятати, що крім експорту ми маємо і внутрішній ринок сталі. Купуєш арматуру чи профіль для власних потреб – фактично за це підвищення ренти заплатиш спочатку ти, а вже з твоїх грошей це зроблять олігархи.
Як мало би бути?
Можна багато говорити про 5600, адже там є і нові побори по зеленій енергетиці, і підвищення акцизів. Все це надто мало стосується олігархів та націлене на малий та середній бізнес. Тому на практиці майже всі додаткові 50 мільярдів гривень, які сподіваються зібрати автори законопроєкту, заплатимо ми з вами.
Законопроєкт 5600 суперечить логіці розвитку економіки, особливо з урахуванням фактору пандемії. Він суперечить Національній економічній стратегії 2030. Збільшити надходження податків у бюджет одними лише каральними методами – шлях в нікуди. Потрібно нарощувати податкову базу. А для цього економіку треба стимулювати і детінізувати економіку зниженням податків і спрощенням їхнього адміністрування.
Всі пам’ятають, що в США минулого року переміг Джо Байден. Але майже ніхто не зауважує, що він так і не виконує одну із своїх обіцянок – повернути більш високі ставки податків, які скоротив Трамп. Чому? Тому що чинна адміністрація розуміє – після падіння в 2020 році економіка має відновитись. Ще ніде в світі вона не відновлювалась через збільшення фіскального тиску. Нагадаю, що ми говоримо про США, де платники податків пишаються своїм статусом та бачать, на що ці податки йдуть.
Україна не повинна вигадувати велосипед. «У Римі роби те, що і римляни», – казали в давнину. Під час кризи роби те, що робили інші країни, які успішно виходять з неї. Податкове навантаження має бути зменшене, а адміністрування податків має максимально простим та швидким. Алогічний і цинічний 5600 має бути або переписаний, або краще прибраний з порядку денного взагалі.