Варто зазначити, що серед заходів, які має втілити Україна на шляху до Європейського Союзу, є і зміни до законодавства про протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. Зокрема, держава має запровадити ефективні заходи верифікації аби забезпечити точність та актуальність інформації про бенефіціарних власників юридичних осіб.

Наразі за даними Мін'юсту йдеться про відтермінування впроваджень:

- порядку повідомлення держателя ЄДР про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінмоніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в ЄДР відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юрособи;

- порядку передачі держателем ЄДР інформації про розбіжності між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юрособи, отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки юрособи, та відповідними відомостями, розміщеними в зазначеному реєстрі, та про суб’єкта первинного фінансового моніторингу, яким виявлено такі розбіжності, до спеціально уповноваженого органу.

Кінцеві бенефіціарні власники — це люди, які прямо або побічно володіють юридичними особами або чинять істотний вплив на прийняття ними рішень. Вони можуть бути не зазначені в офіційних документах, але фактично бути власниками активів та отримувати вигоду з діяльності організацій, зберігаючи при цьому свою особистість у таємниці.

Відключити

Чому так важлива інформація про КВБ? По-перше, йдеться про протидію фінансовим злочинам. КБВ часто ховаються за ланцюжком номінальних фірм і директорів, що може використовуватися для нелегальних цілей, таких як відмивання доходів, фінансування тероризму та корупція. По-друге, розкриття КБВ допомагає забезпечити прозорість на ринку, запобігаючи зловживанням і забезпечуючи довіру до бізнес-середовища.

У більшості країн-членів ЄС та у США існують центральні реєстри бенефіціарів, які містять інформацію про КБВ юридичних осіб.

Деякі країни, як-от Велика Британія, роблять реєстри публічними, а інші надають доступ до інформації про бенефіціарів лише за наявності законного інтересу.

Багато країн прагнуть відповідати міжнародним стандартам, таким як рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), які наголошують на важливості ідентифікації КБВ. Зобов’язання впроваджувати стандарти FATF Україна взяла на себе, ратифікувавши Конвенцію Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму. Вона набрала чинності для України з 1 червня 2011 року.

Впровадження порядків з перевірки КБВ допоможе зробити фінансові ринки більш стабільними, прозорими та захищеними від шахрайства.

Відключити

Однак, відтермінування впровадження перевірки КБВ до 1 вересня 2024 року порушує питання щодо подальших кроків у забезпеченні прозорості та ефективності антикорупційних заходів у країні. З одного боку, як і зазначає Мін'юст, це пов'язано з необхідністю додаткового часу для вжиття всіма суб’єктами первинного фінансового моніторингу організаційних заходів, необхідних для впровадження механізму повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей у відомостях про кінцевого бенефіціарного власника та структури власності юридичної особи. Дійсно, важливо, щоб усі учасники ринку були готові до нових вимог та змогли ефективно реалізувати механізм повідомлення про розбіжності. З іншого боку, це може викликати побоювання щодо відсутності рішучості влади боротися з корупцією та забезпечувати прозорість у діловому середовищі.

Хоча відтермінування може викликати певні труднощі та непорозуміння серед зацікавлених сторін, воно також надає можливість для ретельнішої підготовки та консультацій за участю різноманітних зацікавлених груп, як-от бізнес-спільнота, громадянське суспільство та міжнародні організації.

У світлі відтермінування впровадження перевірок КБВ до вересня 2024 року важливо, щоб влада продовжувала активно працювати над удосконаленням і реалізацією антикорупційних заходів, включно із забезпеченням прозорості в бізнес-практиках, посиленням контролю за фінансовими потоками та зміцненням інституційних механізмів боротьби з корупцією.