Викрадачам електронних грошей збираються посилити покарання

Шахрайство з віртуальними банківськими рахунками та безготівковими розрахунками виходить на такий рівень, що законотворці вимушені реагувати на цей виклик часу. Мова йде про зміни до Кримінального кодексу України та посилення відповідальності за злочинні схеми із заволодіння чужими банківськими коштами.

У Верховній раді вже зареєстрований проєкт закону № 10190 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за електронно-комунікаційне шахрайство».

Кримінальна відповідальність за такі дії була запроваджена і раніше, так за шахрайство шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки особи притягуються до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК України або за ст. 361 КК України. Водночас, необхідно визнати, що статистика розкриття відповідних злочинів  та притягнення винних до відповідальності є вкрай низькою.

За офіційною статистикою – з січня по жовтень 2023 року є лише 3 справи за відповідною частиною статті 190 КК України та 0 вручених підозр конкретним особам.

Новий законопроект має на меті зробити механізм притягнення винних осіб до відповідальності більш дієвим та реальним, шляхом доповнення Кримінального кодексу України ст. 190-1. Діяння, кваліфіковані за вказаною статтею, передбачатимуть відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. У випадку повторного вчинення вказаних дій або за попередньою змовою групою осіб, позбавлення волі може сягати десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В умовах воєнного або надзвичайного стану або якщо злочин вчинено організованою групою, розробники законопроекту пропонують карати позбавленням волі   на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Наразі цей законопроект опрацьовується в Комітеті Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та його подальша доля невідома.

Тим часом випадки електронного шахрайства ширяться та знаходять все більш витончені форми виразу. Щодня українці стикаються з випадками несанкціонованого зняття коштів з власних рахунків, вчинені без взаємодії з власником банківського рахунку. Прості українці й досі лишаються незахищеними, адже вони не лише втрачають свої кошти, а ще й стикаються з тим, що банки у таких випадках починають нараховувати відсотки та штрафні санкції на суму, викрадену з рахунку клієнта.

Цікаво, що деякі банки пропонують окремий вид послуги, який передбачає страхування карткового рахунку клієнта. Така ініціатива викликає неоднозначне відчуття, адже виходить, що інші карткові рахунки клієнтів не застраховані від злочинних дій? Тож при аналізі цієї ситуації виникають питання до банківської системи безпеки, якій ми довіряємо власні кошти.

Гарна новина в тому, що актуальна судова практика в цьому питанні займає сторону клієнта та визначає, що крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями або бездіяльністю сприяв утраті, незаконному використанню інформації, що дає змогу ініціювати платіжні операції, клієнт не може відповідати за здійснення платіжних операцій, якщо картку використовували без його фізичної участі або електронної ідентифікації. Більше того, в таких випадках клієнт банку не лише не повинен повертати борг, який утворився не з його вини, а й може вимагати від банку відшкодувати кошти, зняті під час незаконної операції.

За будь-яких обставин, навіть якщо ви стали жертвою шахраїв – важливо оперативно дотримуватися алгоритму певних дій, щоб не погіршити ситуацію. А саме – повідомити в банк про подію, щоб засвідчити свою добросовісну поведінку та непричетність до злочинних дій та зафіксувати звернення до правоохоронних органів.