ВУкраїні термін «енергетична дипломатія»тривалий час був більш екзотичним, аніж зрозумілим. Однакподії останніх років та зміни, які держава вирішила здійснити на енергетичнихринках, демонструють, що енергетична дипломатія – це не модний бренд абоприкмета часу, а насамперед інструмент для лобіювання інтересів (політичних,економічних, культурних) держави на міжнародній арені. Сьогодні існує кількаенергетичних викликів, що стоять перед Україною.
Це- будівництво Nord Steam II, газотранспортного потоку в обхід України, що єполітично вмотивованим проектом та одним із інструментів гібридної війни РФпроти України. Цей проект суперечить нормам антимонопольного законодавства ЄС,оскільки посилює позиції монополіста на ринку та не відповідає вимогамunbandling Третього енергопакету, згідно з яким активи з видобутку татранспортування газу не можуть належати одній компанії.
Другийвиклик - заява Туреччини та Російської Федерації про продовження проектугазопроводу «Турецький потік». Представники ЄС занепокоєнні, оскільки якщо цейпроект буде реалізовано, то в подальшому це дозволить обійти Україну в якостітранзитного маршруту для поставок природного газу в Європу, збільшитьзалежність європейського ринку від російського «Газпрому».
Реалізаціяцих двох проектів для транспортування газу зменшує значення та знижує фінансовупривабливість країн – транзитерів російського газу: України, Словаччини таПольщі.
Середінших актуальних для України енергетичних питань, що мають міжнародне значення– наше зобов’язання завершити повне виконання вимог Енергетичногоспівтовариства, щоб стати центральним елементом із забезпечення енергетичноїбезпеки в регіоні.
Крімцього Україні потрібно посилювати свої геополітичні позиції в регіоні з оглядуна безпекові загрози та необхідність диверсифікації енергоресурсів. Одним із найперспективніших напрямів дляУкраїни щодо цього є участь у Балто-Чорноморському Союзі. На жаль, під час проведення Саміту главдержав ініціативи «Адріатика – Балтика – Чорне море» представників України небуло. Хоча там йшлося якраз про посилення енергетичної безпеки ЦентральноїЄвропи. Зокрема, щодо реалізації проекту газового коридору «Північ - Південь».Україна мала б змогу використати цей захід для посилення власних позицій упротистоянні намаганням Росії щодо побудови альтернативних газопроводів в обхідукраїнської ГТС.
Щеодин аспект - формування ринку електроенергії. На сьогодні тут вкрай повільнопросуваються реформи через протидію політичних корупціонерів та конфлікти власниківенергетичних компаній…
Усіці питання обговорюватимуться під час круглого столу «Дипломатичний фронт.Шляхи посилення енергетичної безпеки України», який відбудеться 15 вересня уВерховній Раді.