План Х. Чим житиме внутрішній газовий ринок у новому році?
Започаткувавши суттєві реформи у 2015-му р., уряд має піти далі й довести справу реорганізації ринку до логічного кінця.
Започаткувавши суттєві реформи у 2015-му р., уряд має піти далі й довести справу реорганізації ринку до логічного кінця.
Головна подія останнього року на внутрішньому газовому ринку України – це, безумовно, закон про ринок природного газу. Документ загалом вступив у дію з 1 жовтня 2015 року, хоча деякі положення його запрацюють згодом. Крім того, для повного «завантаження» закону в українське правове поле, потрібно реалізувати ще декілька змін до діючого законодавства. Деякі законопроекти вже зареєстровані й очікують на свій розгляд.
Суттєвими новаціями, які можуть запрацювати вже найближчим часом, у газовій сфері є обов’язкова плата за користування розподільними мережами, а також передача мереж з балансу облгазів на баланс новоствореної державної компанії або самого «Нафтогазу». З реалізацією цих положень цим можуть бути труднощі. Чому? Орієнтовно 40% з газорозподільних мереж (середнього та низького тиску) – це спірна власність. Сьогодні не з’ясованими залишаються питання про технічні параметри, юридичне закріплення прав власників на той чи інший об’єкт. Крім того, наз’ясованою є доля приватних та комунальних мереж. Їхня чисельність сьогодні становить трохи менше половини від загальної кількості. А задекларовано, що лише державні мережі будуть платними. А як бути з приватними та комунальними мережам?
Все це може ускладнитися і через проект закону (№3325), який підготовлено з метою повного втілення у життя закону про ринок газу. У ньому пропонується норма, відповідно до якої Кабінет міністрів визначає певного суб’єкта господарювання державного сектора економіки, який отримує державні ГРС й у подальшому передає їх у користування операторам газорозподільних систем виключно на умовах платного користування шляхом укладання договорів оренди.
На мій погляд, це не вирішить актуальні питання газорозподільної галузі – залучення коштів у модернізацію критично застарілих основних фондів, що створює небезпеку при їхній експлуатації. Залучити інвестиції буде можливо, якщо інвестор буде переконаний у існуванні довгострокових відносин користування ГРС, що практично виключається у разі запровадження орендних відносин. Більше того, орендні відносини жодним чином не стимулюють інвестора вкладати кошти у ГРС, оскільки збільшуючи її вартість, орендар збільшує розмір орендної плати. Тому, враховуючи українські реалії, бажано побутувати дійсну нову модель користування газорозподільними мережами.
Іншою важливою подією останнього року також стала реформа корпоративного управління «Нафтогазу». Своєю постановою Кабмін уже затвердив новий статут НАКу та план реформи корпоративного управління. Також відбулася передача 100% акцій компанії від Міненерго до МЕРТ.
Як відзначається у плані реформування – кінцевим власником НАКу є громадяни України. Можливо тому українське керівництво ще до реформування «Нафтогазу» почало працювати на народ, запровадивши з 1 квітня 2015 року «нові прозорі та обґрунтовані» тарифи на природний газ. Отже в новому році потрібно буде знову повернутися до питання тарифоутворення. Торік ситуація була настільки «комічна», наскільки й трагічна. «Нафтогаз» зазначав, що не він впливав на тарифи, а НКРЕКП. Уряд у свою чергу наполягав, що це зобов’язання України перед Світовим банком. Замкнуте коло. Тимчасова парламентська слідча комісія з вивчення об’єктивності тарифів досі не отримала роз’яснення від керівництва «Нафтогазу» - що ж входить до цієї ціни (де ціна газу як товару складає 70%) і з чого вона складається…
Рік 2015 закінчився, започатковані справді суттєві реформи. Але потрібно ще більше зробити. Певним чином у підвішеному стані опинилася внутрішня газовидобувна галузь. Питання розмірів рентних ставок напряму зав’язано урядом до соціальної політики (субсидії). Цю проблему також потрібно вирішувати з огляду на державні інтереси та створення конкурентних умов для роботи державних та приватних компаній у цій сфері.
Багато що залежить від функцій та місця регулятора. На якого відповідно до закону про ринок газу дуже багато покладено. Чи буде він справді незалежним та прозорим? Інші важливі питання, які потребують вирішення найближчим часом: якою має бути плата за користування газорозподільними мережами, й у якому вигляді, і яка компанія керуватиме цими процесами?
Головна подія останнього року на внутрішньому газовому ринку України – це, безумовно, закон про ринок природного газу. Документ загалом вступив у дію з 1 жовтня 2015 року, хоча деякі положення його запрацюють згодом. Крім того, для повного «завантаження» закону в українське правове поле, потрібно реалізувати ще декілька змін до діючого законодавства. Деякі законопроекти вже зареєстровані й очікують на свій розгляд.
Суттєвими новаціями, які можуть запрацювати вже найближчим часом, у газовій сфері є обов’язкова плата за користування розподільними мережами, а також передача мереж з балансу облгазів на баланс новоствореної державної компанії або самого «Нафтогазу». З реалізацією цих положень цим можуть бути труднощі. Чому? Орієнтовно 40% з газорозподільних мереж (середнього та низького тиску) – це спірна власність. Сьогодні не з’ясованими залишаються питання про технічні параметри, юридичне закріплення прав власників на той чи інший об’єкт. Крім того, наз’ясованою є доля приватних та комунальних мереж. Їхня чисельність сьогодні становить трохи менше половини від загальної кількості. А задекларовано, що лише державні мережі будуть платними. А як бути з приватними та комунальними мережам?
Все це може ускладнитися і через проект закону (№3325), який підготовлено з метою повного втілення у життя закону про ринок газу. У ньому пропонується норма, відповідно до якої Кабінет міністрів визначає певного суб’єкта господарювання державного сектора економіки, який отримує державні ГРС й у подальшому передає їх у користування операторам газорозподільних систем виключно на умовах платного користування шляхом укладання договорів оренди.
На мій погляд, це не вирішить актуальні питання газорозподільної галузі – залучення коштів у модернізацію критично застарілих основних фондів, що створює небезпеку при їхній експлуатації. Залучити інвестиції буде можливо, якщо інвестор буде переконаний у існуванні довгострокових відносин користування ГРС, що практично виключається у разі запровадження орендних відносин. Більше того, орендні відносини жодним чином не стимулюють інвестора вкладати кошти у ГРС, оскільки збільшуючи її вартість, орендар збільшує розмір орендної плати. Тому, враховуючи українські реалії, бажано побутувати дійсну нову модель користування газорозподільними мережами.
Іншою важливою подією останнього року також стала реформа корпоративного управління «Нафтогазу». Своєю постановою Кабмін уже затвердив новий статут НАКу та план реформи корпоративного управління. Також відбулася передача 100% акцій компанії від Міненерго до МЕРТ.
Як відзначається у плані реформування – кінцевим власником НАКу є громадяни України. Можливо тому українське керівництво ще до реформування «Нафтогазу» почало працювати на народ, запровадивши з 1 квітня 2015 року «нові прозорі та обґрунтовані» тарифи на природний газ. Отже в новому році потрібно буде знову повернутися до питання тарифоутворення. Торік ситуація була настільки «комічна», наскільки й трагічна. «Нафтогаз» зазначав, що не він впливав на тарифи, а НКРЕКП. Уряд у свою чергу наполягав, що це зобов’язання України перед Світовим банком. Замкнуте коло. Тимчасова парламентська слідча комісія з вивчення об’єктивності тарифів досі не отримала роз’яснення від керівництва «Нафтогазу» - що ж входить до цієї ціни (де ціна газу як товару складає 70%) і з чого вона складається…
Рік 2015 закінчився, започатковані справді суттєві реформи. Але потрібно ще більше зробити. Певним чином у підвішеному стані опинилася внутрішня газовидобувна галузь. Питання розмірів рентних ставок напряму зав’язано урядом до соціальної політики (субсидії). Цю проблему також потрібно вирішувати з огляду на державні інтереси та створення конкурентних умов для роботи державних та приватних компаній у цій сфері.
Багато що залежить від функцій та місця регулятора. На якого відповідно до закону про ринок газу дуже багато покладено. Чи буде він справді незалежним та прозорим? Інші важливі питання, які потребують вирішення найближчим часом: якою має бути плата за користування газорозподільними мережами, й у якому вигляді, і яка компанія керуватиме цими процесами?
Liga.net без реклами
60 грн на місяць, або 600 грн на рік.
