Крайній, винуватий
Весьпопередній тиждень відбувалися дебати між прем’єр–міністром та міністроменергетики та вугільної промисловості. І як завжди причиною були гроші.Розглядалося питання про надання 300 млн. дол. США від ЄБРР та 500 млн. дол.від Світового банку, для використання поповнення запасів газу на цю зиму.Основною умовою отримання цих коштів є приведення структури корпоративногоуправління Нафтогазу та підприємств, щовходять до цієї групи, у відповідність із принципами корпоративного управлінняОрганізації економічного співробітництва та розвитку.
Кабміндекілька днів тому на своєму засіданні затвердив «План дій щодо корпоративногоуправління ПАТ НАК «Нафтогаз України». Причому це рішення було прийнято урядом самостійно, питання розглядалося «з голосу» бездетального обговорення. Профільного міністра у цей час не було. Але про ньогозгадував його безпосередній керівник – прем’єр-міністр, мовляв, головнийенергетик винуватий у тому, що структура управління Нафтогазом досі нереформована, й таким чином не вирішується питання про надання Україні кредиту.
Давайтерозберемося, чи справді Міненерговугілля винувате в тому, що гроші в актуальнийперіод зависли в повітрі?
За бортом розробки
По-перше,виявилося, що на етапі розробки «Плану дій» представники Міненерговугілля стоялиосторонь цього процесу, вони не були залучені, як експерти галузі. Міністерствопідключилося до обговорення вже підготовленого проекту, коли можна було внести лишеякісь незначні правки, а не вплинути на структуру документу. Стосно ж цього, доречі, у Міненерговугілля були аргументовані незгоди.
По-друге,Міненерговугілля підготувало свої зауваження. Фундаментальні пропозиціїнаступні – у процесі реформування Нафтогазу, його дочірні компанії можуть бутиприватизовані. Розробка механізму передачі акцій, якими володіє Нафтогаз, вуправління Фондом держмайна або іншого державного органу. Насамперед мова йдепро акції ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укрнафта», ДАТ «Чорноморнафтогаз», апотім вже перепідпорядковувати Нафтогаз, або ж визначати способи, яким чином цекраще зробити.
Позиція Нафтогазу
Загаломкерівництво Нафтогазу не заперечує потреби реформи системи управліннякомпанією. Тут декларують цілковиту підтримку Плану дій. У керівництві НАКвпевнені, що запровадивши План дій, Нафтогаз отримає якісно рівень управління компанієюз боку держави. Тут вказують на потребі створення повноцінної ради директорів,куди увійдуть як незалежні фахівці галузі, так і делеговані урядомпредставники.
Це,за задумом, дасть можливість здійснювати реальний та ефективний контроль за діяльністюкомпанії, а також буде реальним кроком з перетворення Нафтогазу в прозору,ефективну структур.
Першочерговий План дій
Зчого складається План дій корпоративного управління компанієюНафтогаз? На першому етапі слід відзначити впровадження наступних заходів: створеннянової наглядової Ради; затвердження наперехідний період нового статуту Нафтогазу, де КМУ буде єдиним акціонеромНафтогазу (на сьогодні згідно зі статутом, уряд засновником, а Міненерговугілляакціонером); надання можливості компанії діяти у якості господарськоготовариства; надання права Нафтогазу не узгоджувати здійснення витрат на потребикомпанії та її дочірніх підприємств з державою, натомість працювати якгосподарське товариство.
Наступний етап
Надругому перехідному етапі пропонується провести процедуру відмежування відполітичного втручання Нафтогазу шляхом внесення змін до законів України, асаме: заміна Ревізійної комісії на зовнішнього аудитора; уточнення статусумайна, переданого до статутного капіталу Нафтогаз (не держмайна, а майнаНафтогазу); спрощення процедури погодження залучення кредитів (позик); відмінаспеціальних процедур, пов’язаних з договорами про спільну діяльність, договорамикомісії, доручень та управління майном.
Водночасза Кабміном залишаються особливі повноваження щодо Нафтогазу. Тобто уряд діятиме виключно до положення прокорпоративне управління Компанії.
Накінцевому III етапі набирає чинності статут Нафтогазу, Положення про НаглядовуРаду та Положення про Правління, здійснюється процедура обрання членівНаглядової Ради та укладання договору про діяльність між акціонерами таНаглядової радою.
Невирішені питання
Ознайомившисьз етапами планів адмінреформи управління Нафтогазом можна відзначити наступне.
Проектрозробляли усі, крім власне акціонера Нафтогазу, тобто Міненерговугілля. ЄБРР,як донор, залучив міжнародних консультантів (компанії PwC і Baker&McKenzie).Працювали у цьому напрямку Кабмін та Нафтогаз, а відповідальним за втіленняплану є Мінекономрозвитку. Тобто Міненерговугілля (як вже не власникаНафтогазу) не залучали до процесу.
Створенняповноцінної ради директорів, яка можескладатися із незалежних директорів, так і представників уряду потребує немалих коштів. Адже послуги незалежних директорів обраховуються не десяткамитисяч доларів, а мінімум сотнями тисяч. Хто і за які гроші оплачуватиме їхнюпрацю? Нафтогаз, як відомо, є збитковою компанією, що існує за рахунокрегулярних державних фінансових вливань. Виходить, що оплачувати роботу топ-менеджерівкомпанії оплачуватимуть громадяни України шляхом оплати за нові ціни/тарифи. Небрати ж під це окремі кредити?..
Щеодин важливий аспект – це визнання акцій дочірніх підприємств Нафтогазу ПАТ «Укртрансгаз», ПАТ «Укргазвидобування» таПАТ «Укртранснафта» державними, а не у вигляді акцій, що належать тількиНафтогазу. В цьому напрямку потрібно проводити окрему роботу.
Длятого, щоб Нафтогаз міг у спрощеному режимі отримувати кредити без гарантійдержави (де заставою є держактиви), самостійно укладав газові договори, таківажелі потрібні. Міжнародні кредитніустанови прагнуть в рахунок наданих кредитів отримати гідну заставу, чітко розуміючискільки коштують акції дочірніх підприємств Нафтогазу.
(Тутна думку спадає, грецький «антиприклад», коли для вирішення фінансової кризи йоптимізації управління, кредитори зажадали отримати державні активи на сумупонад 500 млрд євро під управління європейськими експертами в трастовому фонді.Не хотілося, щоб подібне відбулося у нас)
Про ручне управління забули?
Прагненняреформувати Нафтогаз у бік більшої економічної самостійності, безумовно, гарнийзадум. Але при цьому варто пам’ятати, що це не звичайне підприємство, якеперебуває у державні власності. Оптимізуючи управління цією структурою, слід пам’ятати, що Нафтогазвиконує і соціальну функцію, зокрема продає газ певним категоріям населення за заниженимицінами. Крім цього Кабмін регулярно дає компанії вказівки щодо безперебійногозабезпечення газом тих чи інших комунальних або промислових об’єктів,наприклад, у осінньо-зимовий період. Чи може за таких обставин йти мова просамостійного суб’єкта господарювання? Ні.
Фактичноуряд керує Нафтогазом у режимі «ручного управління». За такої практики навряд чи мова може йти пророботу компанії як самостійного суб’єкта господарського діяльності. Нафтогазбільш подібний на суб’єкт з особливими повноваженнями від КМУ.
На волю, в пампаси…
Чине простіше ліквідувати Нафтогаз, відпустивши «на волю» його дочірні компанії,а соціальні функції передати до невеликого підрозділу, створеного в межахякогось діючого державного органу (Міненерго, Мінекономіки абощо)? А той у своючергу тісно співпрацюватиме з КМУ в частині відшкодування різниці в ціні зарахунок субсидій, маючи в своєму штаті мінімальну кількість працівників.Принципи роботи такого підрозділу можна закласти в окреме урядове положення,чітко регламентувавши його функції та завдання.
Змінив цій сфері справді назріли. Потрібні нові рішення та нова структура управліннятакою величезною компанією. Й, звичайно ж, потрібні нові правила гри нагазовому ринку загалом.