Напевне, найбільший«головнийбіль»українських банків — проблемнікорпоративні кредити. Хоча одразу ж варто зазначити, що й для позичальника ситуація, коли він не може виконати своїхзобов’язаньперед банком,створює неабиякі незручності. 

Але і цей момент не є найскладнішим.

Якщо великі підприємства отримують позики, а потім масово оголошують себе банкрутами та не повертають коштів– з’являється ризик банкрутства банків ібанківської сфери загалом. А це, усвою чергу, тягне донизу економіку всієї країни. І якщо історія з простроченимикредитами в країні масова, її наслідки можуть відчути на собі і пересічні домогосподарства. Тому питання неблагополучних кредитів у жодному випадку не може бути проігнорованим. 

Не є таємницею, що після фінансової кризи та різкого стрибка долара Україна масово постала передпитанням проблемних корпоративних кредитів. Тому в 2016 році Верховна Рада України прийняла Закон «Про фінансову реструктуризацію». Документє одниміз успішних прикладів імплементації кращих світових практик. Закон було розроблено за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку. Автори опирались на успішний досвід Великої Британії та Туреччини.

Які можливості створив новий закон?

Відключити

Новели закону надають боржникам можливість домовитись із банком про нові умови співпраці. Наприклад, клієнт може обговорити встановлення відсоткових ставок на рівні, нижчому за собівартість залучення коштів, прощення частини боргу або структурну реорганізацію кредитних виплат. 

Як результат, він отримає поступове фінансове оздоровлення, зрозумілі перспективи майбутнього, зменшення валютного ризику та навіть можливе додаткове фінансування для відновлення нормальної діяльності. А замість агресивного кредитора – лояльного партнера, з яким можна розширити співпрацю.

Банк, усвою чергу, отримує перспективи. Перша і найважливіша — погашення основної заборгованості в зрозумілі строки. Також у кредитора посилюється юридична позиція івін може стягнути заставне майно. А ще вбанка з’являється можливість встановити жорсткий контроль за фінансовою та бізнес-діяльністю боржника, можливе оформлення додаткової поруки бенефіціарних власників.

Перші результати 

У квітні 2017 року створено секретаріат фінансової реструктуризації за підтримки НАБУ та ЄБРР. 

Відключити

Перша процедура фінансової реструктуризації стартувала 15 травня 2017 року. Відтодіі по сьогодні було розпочато 34 процедури,із яких 25 уже завершено, а 9 –упроцесі. В грошовому еквіваленті це дорівнює 44,8 млрд.грн., із яких успішно реструктуризовано 36,5 млрд., упроцесі – 8,3 млрд.грн. 

Найбільш успішно цей інструмент реалізував Ощадбанк. Він розпочав 16 процедур, а це майже половина всіх фінансових реструктуризацій у країні. Проте неможна сказати, що приватні банки не користуються цим законом. На сьогодні Укрексімбанк відкрив 7 процедур, а Укргазбанк з Індустріалбанком – по 2. 

Що далі?

Наразі відстежуємо динамікувдержавних банках і розуміємо, що вона позитивна. Відпочатку року частка проблемних кредитів зменшилась на майже 30 млрд грн. Упевнено можемо заявити, що відчутний внесок уце зниження зробили процедури фінансової реструктуризації.

Відключити

Аналізуючи вплив закону на галузі економіки, можемо зазначити, що наразі механізм фінансової реструктуризації результативно застосовують у таких сферах,як операції з нерухомістю – 40,23% суми усіх процедур,або 18,1 млрд.грн., сільське господарство – 12,91%,або 5,7 млрд грн, металургія – 11,55%,або 5,2 млрд.грн., роздрібна торгівля – 8,81%,або 3,9 млрд грн; оптова торгівля – 8,07%,або 3,6 млрд.грн., виробництво харчових продуктів – 7,45%,або 3,3 млрд.грн., гірнича промисловість – 6,13%,або 2,6 млрд.грн. 

Тобто, як ми бачимо,процедура фінансової реструктуризації працює,і учасники ринку нею користуються, адже це справдідієвий інструмент,аби позбутисяпроблемних кредитних зобов’язань. 

Але все ж таки механізм ще варто вдосконалювати.

Тому 19 вересня цього року парламент ухвалив Закон №112-ІХ, яким продовжив ще на трироки дію процедури фінансової реструктуризації та вдосконалив її механізм, зокрема було враховано пропозиції Незалежної асоціації банків України.

Ми домоглися скасування необхідності попереднього отримання дозволу Антимонопольного комітету на концентрацію під час передачі кредитору права власності на майно боржника в рахунок задоволення вимог. Наступний важливий момент – забезпеченняможливості спільного проведення процедури фінансової реструктуризації для кількох боржників, які є пов’язаними особами, але мають різних кредиторів. 

Усі ці новели мають зробити процедуру реструктуризації ще більш дієвою.

Наразі НАБУ разом із парламентом працює над удосконаленням податкових аспектів фінансової реструктуризації, тому, переконана, цей інструмент стане ще більш поширеним ізапитуваним як серед банків,так і середїхніхклієнтів.