Як цивільним українцям зберегти слух під час російських атак

Коли українці тільки розпочинали бойові дії, то за даними Національної академії медичних наук України у перші роки бойових дій на Донбасі протягом 2014-2016 років у зоні АТО контузії різного ступеня тяжкості зазнало близько 80% військових. Тепер із агалогічною загрозою контузії впритул зіштовхнулися мирні мешканці.

Адже контузія від вибухової хвилі є однією з найпоширеніших травм на війні.  У ситуації, коли будь-хто під час небезпеки може опинитися без доступу до укриття та постраждати від атаки ворога, кожен має знати як її виявити та що робити.

Рекомендації щодо цього у жовтні минулого року оприлюднило МОЗ. "Навіть якщо у людини немає зовнішніх ушкоджень – це не означає, що вона не травмована. За контузії до "звичайного" струсу мозку може додатись ураження слухового та вестибулярного апарату", – зазначили у відомстві.

Тому доцільно буде ще раз розповісти читачам, якими бувають травми слуху, як діяти, щоб їх уникнути, а як – коли така травма все ж, на жаль трапилася.

Отже, травматичні  ураження органів слуху – це баротравма, акустична травма та акубаротравма (іншими словами - контузія).  

Баротравма - це травма переважно середнього вуха. Вона виникає, коли барабанна перетинка розтягується і напружується. Це викликає біль у вухах і притуплення слуху. Розвивається такий стан внаслідок різного тиску з обох боків барабанної перетинки.

Основними симптомами баротравми є:

● відчуття закладеності вуха;
● біль у вусі;
● сильний біль у вусі, погіршення слуху та кров у зовнішньому слуховому ході (у випадку розриву барабанної перетинки).  

Акустична травма - це пошкодження внутрішнього вуха, яке виникає в результаті удару неочікуваного інтенсивного шуму, що генерує звукову хвилю та  може пошкодити слухову систему. Ця травма може виникнути після одноразового дуже гучного шуму або від впливу шуму значної інтенсивності протягом тривалого періоду часу. Критичним рівнем вважається шум 80-100дБ (наприклад, таким є рівень шуму на концертах рок-музики).

Больовим порогом  вважається рівень у 120-130дБ (саме такий  фіксується під час вибуху снаряду).

При рівні шуму у 130-150 дБ (наприклад при зльоті винищувача з авіаносця) можлива раптова втрата слуху та розрив барабанної перетинки.

Симптоми акустичної травми включають:

● появу шуму у вухах;
● втрату слуху.

Акубаротравма - це травма обох відділів слухового аналізатора (периферичного та центрального)  внаслідок дії високоінтенсивних звуків, які супроводжуються ударною хвилею. Цей стан не має аналогій серед захворювань мирного часу. Часто він є складовою мінно-вибухової травми, яка супроводжується черепно-мозковою травмою (з порушенням кровообігу, ліквородинаміки та іншими порушеннями на мікрорівні), чи травмами інших частин тіла. 

Основними її симптомами є:

● сильне оглушення та зниження слуху;
● біль у вусі;
● головний біль;
● закладеність вуха;
● шум у вухах;
● втрата координації/порушення рівноваги;
● нудота;
● виділення (кров) з зовнішнього слухового ходу (при розриві барабанної перетинки).

Як бачите, симптоми таких травм надзвичайно серйозні. Тому проясню - ЯК ПРАВИЛЬНО ПОВОДИТИСЯ ПІД ЧАС ВИБУХІВ.

Є декілька простих правил, дотримання яких допоможе уникнути важких наслідків травматичних уражень органів слуху.  

Найважливішим правилом є - лягти на землю і якомога сильніше закрити вуха руками та привідкрити рот. Замість того, аби під час атаки дивитися у вікно - чи не летить там щось - уважно подивіться довкола, щоб знайти місце для кращого захисту. Ваше укриття повинне бути хоч мінімально заглибленним та подалі від споруд.

Далі - всім військовим, навіть під час навчань, рекомендують користуватися  засобами індивідуального захисту органів слуху. Це вкладки для вух та аналогічні засоби (протишумові вкладки), звукозахисні шоломи, протишумові навушники. І коли вам «доброзичливці» почнуть казати, що вухо під час навчань потрібно «натренувати» і не одягати засоби захисту на вуха - не вірте і не слухайте таких «слушних порад». Бо «натренувати» вухо на шум неможливо! А ось шанси навіть під час навчання втратити слух - цілком реальні.

І якщо ви відчули навіть мінімальні симптоми, описані вище - обов'язково зверніться за консультацією до лікаря. Ідеальним буде консультація в лікаря-оториноларинголога (ЛОР) та проведення комплексного обстеження слуху.