Вітчизняне експортне кредитування в Україні не набуло належногорозвитку. У невеликих обсягах експортним кредитуванням займається лише Державний експорто-імпортнийбанк. Проте на практиці державні органи, уповноважені контролювати даний банк,використовують його як універсальний комерційний банк. Спроби побудувати модельефективної системи допомоги експорту не увінчалися успіхом . Прийнятий у 2012 р. Закон “Про державну фінансовупідтримку експортної діяльності” був ветован Президентом України на підставі цілої низки зауважень: не запроваджувавструктурно виважену систему фінансової підтримкиекспорту, його положення ма ли надто загальний характер для забезпечення створенняефективного механізму кредитування експортної діяльності ; не повною мірою відповіда в правиламЄвропейського Союзу; створення експортно-кредитногоагенства (далі – ЕКА) мало відповідати двом ключовим критеріям – вони неповинні надавати експортні субсидії та витісняти з ринку приватні фінансові установи.
У 2013 р. було схвалено Концепцію створення системи державної підтримкиекспорту України. Конкретні задачі, зокрема створення ЕКА, поставлено не було,що характеризує її як суто декларативний документ. Виходячи із змісту акта,реалізація концепції була розрахована до 2015 р., проте очікуваного результату(забезпечення формування системи державної підтримки експорту України) так і небуло досягнуто.
Пункт 5.5. Угоди про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» впродовж2015 – 2017 рр. передбачаєутворення спеціального органу страхування та фінансування експорту у формі ЕКА,що забезпечуватиме сприяння експансії українських експортерів на зовнішніринки.
Наразіпроект закону прозабезпечення масштабної експортної експансії українських виробників шляхомстрахування, гарантування та здешевлення кредитування експорту прийнято за основу 24 листопада 2015 р. Втім,поки що головної проблеми наведений законопроект не вирішує, зокрема якийвигляд буде мати ЕКА: окремо створена організація або реорганізаціяУкрексімбанку.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну допомогусуб ’ єктам господарювання”,будь-яка державна допомога є недопустимою для конкуренції за виключенямвипадків, які встановлені законом. Зазначена норма є відображенням положенняст. 107 (1) Договору про функціонування Європейського Союзу. Дана заборона упершу чергу стосується експортної допомоги, адже вона більшою мірою впливає наконкуренцію і торгівлю між європейськими державами. Так, наприклад, латвійськийЗакон “Про контроль за допомогою для комерційної діяльності” від 8 квітня 2009р. у ст. 31 регламентує, що експортні субсидії заборонені. Заборона експортноїдопомоги застосовується до будь-якої допомоги, пов ’ язаної з обсягами експорту комерційного товариства, створення таексплуатації товарів або поточних витрат підприємства для експортних операцій.
Тому з метою недопущення будь-яких порушень у сферінадання державної допомоги експортоорієнтованим виробникам, необхідно вже заразвраховувати вторинне законодавство ЄС з цього приводу.
Упояснювальній записці до вищенавеленого законопроекту вказано, що актвідповідає вимогам Директиви РадиЄвропейського Союзу 98/29/ЄС від 07.05.1998 про гармонізацію основних положеньщодо страхування експортних кредитів за трансакціями з середньостроковим тадовгостроковим покриттям, Повідомлення Комісії державам-членам згідно з пунктом1 статті 93 Договору про заснування ЄС, що застосовує статті 92 та 93 Договорустосовно короткострокового експортно-кредитного страхування (97/С 281/03) тощо.
Втім, слід сказати, що законодавство ЄС у сфері експортної допомоги зпевною періодичністю зазнає змін. Так, наприклад, 1 липня 2015 р. була прийнятаКомунікація ЄС стосовно забезпечення державними страховиками короткостроковогоекспортно-кредитного страхування.
Отже, у зв’язку з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС, законодавцям при розробці того чи іншого законопроекту,перш за все необхідно враховувати чиннезаконодавство ЄС, що має бути покладено в основу для попередження можливихправопорушень.