Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України “Про державнудопомогу суб ’ єктам господарювання”, незначна державна допомога – це державна допомога одному суб’єктугосподарювання, сукупний розмір якої незалежно від її форми та джерел неперевищує за будь-який трирічний період суму, еквівалентну 200 тисячам євро,визначену за офіційним валютним курсом, встановленим Національним банкомУкраїни, що діяв на останній день фінансового року”. Окрімвизначення допомоги, ст. 9 Закону містить ще положення стосовно поданняповідомлення, а саме: надавачі незначноїдержавної допомоги не подають повідомлення про нову державну допомогу, якщовона не стосується безпосередньо підтримки експортних операцій або переважноговикористання продукції вітчизняноговиробництва порівняно з імпортованою продукцією . Суб’єкт господарювання, який має намір отримати незначнудержавну допомогу, зобов’язаний подати її надавачеві відомості про господарськудіяльність, а також про всю незначну державну допомогу, отриману ним протягомостанніх трьох років, її форму та мету.
Надана Законом дефініція незначноїдержавної допомоги , а також пов’язані з нею умови їїоформлення, узагальнюють в собі деякі крітерії і правила, які відображені уРегламенті Єврокомісії № 1407/2013 від 18 грудня 2013 р. cтосовно незначної державноїдопомоги.
Граничне значення розміром у 200 тисяч євро в Регламентівід 18 грудня 2013 р.встановлюється в якості суми незначної допомоги, яку один суб ’ єкт господарювання може одержати від держави впродовжперіоду до трьох літ. Це граничне значення необхідно для гарантії того, щобудь-які заходи, які регулюються чинними правилами можуть бути визнані як такі, що не впливають на торгівлю міждержавами-членами і не спотворюють або не загрожують спотворенням конкуренції. Суб ’ єкти малого і середнього підприємництва, що здійснюютьгосподарську діяльність в галузі грузового й автомобільного транспорту, маютьможливість отримати за процедурою незначноїдопомоги не більше 100 тисяч євро. До того ж граничні значеннязастосовуються незалежно від форми незначної допомоги або мети, якупереслідували і незалежно від допомоги, що надається державою чи фінансуєтьсяповністю/частково за рахунок коштів Структурних фондів ЄС або інших установ. Якщо відповідне граничне значення буде перевищено в момент надання новоїнезначної допомоги, автоматично така допомога буде визнана як незаконна, а отжеотримати економічну вигоду суб’єкт господарювання не зможе, тому що вонапідлягає поверненню.
Увипадку заходів фінансування ризикового капіталу для старт апів , як правило, важко визначититочну кількість допомоги заздалегідь, оскільки ця сума найчастіше залежить відуспішності проекту. Отже, такі типи державної допомоги будуть підпадати під діюнорм незначної допомоги у випадку, якщо загальна вартість фінансового траншу неперевищує порогове значення незначної допомоги і його можна чітко визначити .
Важливим моментом і разом з тим головною перевагою длясуб ’ єктів малого та середньогопідприємництва є спрощена процедура погодження даного виду допомоги. Зокрема,заходи державної допомоги, які відповідають чинним правилам незначної допомоги,звільняються від вимоги погодження Єврокомісії. Зазначена норма присутня вЗаконі, тільки не потребує погоджувального документу не від ЄвропейськоїКомісії, а Антимонопольного Комітету України, полегшуючи процедуру оформленнядопомоги для суб ’ єктівгосподарювання. Єдине, що потрібно зробити підприємцю – це звернутись домісцевих органів влади і подативідомості про господарську діяльність, а також про всю незначну державнудопомогу, отриману ним від держави протягом останніх трьох років, форму новоїдопомоги та її мету, кінцевий результат.
Таким чином резюмуючи вищенаведене,необхідно відзначити, що незначна державна допомога є як раз тим правовимінструментом, який дозволяє надавати державну допомогу суб ’ єктам малогота середнього підприємництва та відповідає європейській практиці наданнядопомоги.