Про європейську ідентичність та "ідеальний" електорат
Той, хто хоч раз відвідав Європу, повертається звідти вжез іншими поглядами на життя. Чому ж так відбувається? Тому, що в країнах ЄСдіють цінності, прописані не тільки законом, а й ментальністю. Наймініатюрніша книжечка,яку я бачив, завбільшки з нашу монету вп’ять копійок, але вміщує вона в себе найбільші цінності на землі. Її назва «Мої основні права в ЄвропейськомуСоюзі». Тут прописані найважливіші 54 істини, починаючи від почуття власноїгідності, завершуючи рівнем захисту, який тільки може отримати людина від своєїБатьківщини.
Почну з поняття європейської ідентичності, про яку зараз так багато говорять,проте ніхто так і не дає доступного розумінню визначення. Європейськаідентичність - це історична та цивілізаційна спільність, що характеризуєтьсявизнанням множинності та водночас відмінності.
Думати, що ідея Європи завжди була пов'язана з устремлінням до цінностейсвободи, демократії та автономії або ідеї європейського духу було би помилкою. Історія свідчить, що європейська ідея -скоріше продукт конфлікту, ніж згоди. Проте який! Ідея Європи булапідпорядкована національному ідеалу, саме з цієї причини вона розглядалася нестільки як політична єдність, скільки як норма цивілізації, яка регулюєконфлікти між націями-державами. Єдина Європа сформувалася завдяки зусиллямурядів країн-учасниць нинішнього Європейського Союзу, в той час як мешканці абоне виявляли значної активності, або взагалі не брали участі у формуванні цьогоінтеграційного об'єднання.
Отже, недостатньо було одного юридичного об'єднанняЄС: необхідно було додати легітимності цьому Союзу в очах звичайних громадян. Адля цього потрібні були спільні цінності, які не суперечили б національнимособливостям кожної країни. Європейська ідентичність - ключовий елемент, якийдозволяє громадянам країн ЄС відчути себе частиною єдиного цілого не тількичерез історичні факти або географічне положення. Найбільш важливим є те, щобгромадяни відчувають себе "європейцями", мають спільні цінності. Елементамиєвропейської ідентичності вважаються спільні історичні та культурні корені,економічні та соціальні цілі, демократичні ідеали (правове суспільство, повагадо прав людини й таке інше). Саме в цьому контексті можна говорити про"статус європейського громадянина".
Європейська інтеграція мала відбуватися за участюгромадян. Їх вільне пересування і вільний вибір місця проживання в ЄС, участь вполітиці, реалізація права голосу, безумовно, сприятливо вплинули на обмінідеями, допомогло європейцям краще дізнатися один про одного, налагодитидобросусідські взаємини і таким чином усвідомити свою європейську ідентичність.Отже, євроінтеграція стала результатом прогресивних перетворень, а не простогозастосування правових норм.
Згадайте, як були здивовані громадяни європейських країн, коли приїхали до насна чемпіонат з футболу. Багато з них не мали жодного уявлення про Україну. «Татут, виявляється, живуть люди, схожі на нас», - ця фраза найчастіше вживаласяпід час перебування іноземців. Разом з тим мова не йшла про схожість у генотипі.Ця схожість скоріше внутрішня. Ми СХОЖІ. Які ще докази європейської ідентичностіпотрібні? Якби так само наші співгромадяни масово вільно пересувалися по країнахЄС і спілкуватися з мешканцями Німеччини, Франції, Італії, Польщі і так далі, уних, ймовірно, не було б іншої альтернативи, як визнати нашу європейськуідентичність.
Інше питання - згадані вище прогресивні перетворення,які мусять бути для нас сьогодні головною метою. Нещодавно в ЗМІ прозвучало, щодомовленості у відносинах України з Євросоюзом не працюють. Єврокомісар зпитань розширення європейської політики сусідства Штефан Фюле після зустрічі зпрезидентом України Віктором Януковичем заявив, що одне з головних завдань -навчитися спілкуватися один з одним, і до того ж ще й розуміти один одного. Нажаль, поки що ЄС часто доводиться говорити у формі монологу. «Якщо навіть івдається перейти до діалогу та вийти з кімнати переговорів з думкою, що ти,нарешті, відчув порозуміння з українською стороною, через деякий час тебе наздоганяєрозчарування. Бо розумієш, що домовленості не працюють», - зауважив дипломат.Він також сказав, що з часом буде видно, «наскільки президент зрозумівважливість дотримання європейських цінностей» і підкреслив, що особливо цестосується майбутніх виборів, які повинні бути чесними і вільними.
Ідеальний електорат для нинішньої влади - це люди, якіне усвідомлюють ані своєї національної, ані європейської ідентичності, в нихприглушений патріотизм, вони закриті для нового світу, а тому не здатніаналізувати ситуацію. Парламентські вибори-2012 - це перевірка на спроможністьнаших громадян приймати рішення. Чи зможуть вони довести самим собі, що гіднііншого життя і не хочуть миритися з долею «ідеального» електорату, якийостаннім часом стає все більше передбачуваним.
Вміння домовлятися, йти на компроміси, визнавати чиюсь правоту - одна знайголовніших європейських цінностей, яка зараз потрібна українському народу.Тільки «увімкнувши» в собі цю цінність, ми зможемо змінити спосіб нашого життя,а водночас і спосіб мислення. Він стане іншим. По-справжньому європейським.
