Затяжна політична криза, в якій сьогодні опинилась Україна, викриває усінедоліки виборчого законодавча. Ми все частіше чуємо думку про те, що незмінивши правила входу в політику, вихід з глухого кута нам не знайти – постійно будуть вилазити «вуха» олігархів і нові скандали, пов’язані зпартійною корупцією та квотним принципом призначення на усі «хлібні» посади.
Тим часом, іміждеві втратиУкраїни поставлять під загрозу отримання не тільки фінансової підтримки відЄвропи та Америки, але й політичної. А це у часи гострої соціально-економічноїкризи, коли країна фактично перебуває на межі дефолту, та на фоні війни зРосією, дуже небезпечно… Терпіти недієздатність українського політикуму, чекатиреформ та списувати помилки вже ніхто не буде. У цій ситуації в нас дваваріанти – або рішучий крок уперед, або десять кроків назад… В черговий разнаступати на українські граблі європейці не будуть.
І на цьому шляху безумовнопершочерговим є питання зміни виборчого законодавства. Відкриті списки, про яківже не один рік говорять у Верховній Раді і на яких спекулюють напередоднікожних виборів, можуть не просто змінити правила гри, а повністю оновити якістьукраїнського парламенту. Сьогодні ж закриті та сталі у своїй нeeфeктивності українські«еліти» викликають недовіру громадянського суспільства. Закриті списки – це партійнекріпацтво. Сьогодні парламентарі перебувають у наймах, працюючи виключно наінтереси панів-олігархів.
Наразі більшість політичнихекспертів єдині в одному: нинішнє виборче законодавство у частині виборівнародних депутатів України не відповідає запитам суспільства і не сприяєрозвитку демократичних ініціатив.
Основне ж завдання новогозакону про вибори народних депутатів – це забезпечення можливості впливу виборців на формування політичних списків, авідтак і на персональний склад парламенту. Очікується, що відкриті спискистимулюватимуть внутрішньопартійну конкуренцію, а також відкриють двері допарламенту авторитетним людям з регіонів. Сама ідея відкритих списків покликаназменшити вплив партійного керівництва та гаманців олігархів на формуваннявиборчих списків. Крім того, переконаний, що в новому законі не може бутижодного компромісу щодо повної заборони політичної реклами та зниженняпрохідного бар’єру з 5% до 3%.
Та поки ситуація така, що усесійній залі голосів для прийняття реальних змін до виборчого законодавства невистачає. Голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський відверто сумнівається,що в нинішньому скликанні ВРУ знайдеться 226 голосів за відкриті виборчі списки.Очевидно, нинішні парламентарі бояться, що такі зміни назавжди закриють їмдвері до великої політики.
Тому цей процес усілякозаговорюють, гальмують та саботують. Загравати з виборцем напередодні виборів можуть усі, обіцяючи відкритісписки, відмову від мажоритарки та повну звітність про фінансові надходження допередвиборчого фонду, а ось реально відстоювати зміни виборчого законодавства –ні. Тут вони обирають найлегший шлях – через закриті списки, гречку іадмінресурс проводити потрібних до парламенту… Та за умови відсутності виборчоїреформи наступний парламент буде ще гіршим.
Ще у червні 2014-го рокуновообраний президент Петро Порошенко, говорячи про позачергові вибори доВерховної Ради, казав, що парламент має обиратися за новим законом, напропорційній основі, за відкритими списками. «Виборці мають знати кожногокандидата особисто», – зазначав Порошенко у своєму виступі на сесіїПарламентської Асамблеї Ради Європи.
У Коаліційній угоді,підписаній п’ятьма депутатськими фракціями наприкінці 2014-го року значилось:«Відмова від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи тазапровадження пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради України,за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів вбагатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками)». Уточнюю:це завдання стояло у Коаліційній угоді на перший кварталу 2015 року!
З травня 2014 року доВерховної Ради було внесено аж 5 законопроектів щодо змін у виборчезаконодавство. Проте жодного так і не було включено до порядку денного. В липні2014-го у парламенті був зареєстрований законопроект про вибори народнихдепутатів України (за відкритими партійними списками). Проте і його в порядокденний теж так і не включили (перша спроба набрала лише 169 голосів, а друга –200; обидва рази я голосував «за»). Законопроектом, зокрема, передбачалосьголосування за загальнодержавний виборчий список із закріплення кандидатів удепутати за територіальними виборчими округами. Таким чином мав би бутизабезпечений зв’язок депутата із виборцями та можливість впливати наперсональний склад прохідної частини виборчого списку партії.
У серпні 2014 року, передзакриттям четвертої сесії Верховної Ради сьомого скликання, парламентарі зновуне включили до порядку денного законопроекти про вибори народних депутатів завідкритими списками. Відтак, найбільш песимістичні прогнози з приводупроведення позачергових виборів до парламенту у 2014-му справдилися: нардепівобирали за старою змішаною виборчою системою: 50% за закритими партійнимисписками, 50% – на мажоритарних округах. До чого це призвело ми усі бачимо – нинісірі кардинали, ставленики олігархів, колишні регіонали та гречкосії зновусидять у парламентських кріслах.
Наразі до порядку денногочетвертої сесії Верховної Ради України восьмого скликання був включений законопроект1068-2 про вибори народних депутатів України на пропорційній системі звідкритими спискам и з регіональними преференціями (авторстваЧумака В., Агафонової Н., Новак Н., Різаненка П., Ємця Л.). Документ передбачаєзастосування виборчої системи з регіональними виборчими округами з остаточнимрозподілом мандатів на загальнодержавному рівні. Партії, які мають намір братиучасть у виборах, висувають на своїх з’їздах кандидатів у вигляді єдиногосписку в загальнодержавному виборчому окрузі. Крім того, з числа кандидатів іззагальнодержавного виборчого списку затверджуються регіональні списки (не менше5 кандидатів) у кожному виборчому регіоні. Громадяни голосу ватимуть як зазагальнодержавний список, так і за регіональний.
В лютому цього року спікерВерховної Ради Володимир Гройсман заявив: «Виборчу систему треба змінювати. Явважаю, що виборчі списки мають бути відкритими. І наступні вибори маютьвідбутися саме за таким Законом. Маємо голосувати не за списки людей, якихутвердили лідери партій, вожді, а за тих, яких обирають безпосередньо люди».Подивимось, наскільки справа піде далі слів…
Погоджуюсь з Оксаною Сироїд,на сьогоднішній день закон про вибори за відкритими списками – це запобіжникдочасних виборів. Прийняття цього закону зупинить розмови щодо перспективипризначення дочасних парламентських виборів. І тут має велику роль відігратигромадськість, точніше її тиск. Суспільство повинно змусити парламент прийнятинові правила виборів. Адже перехід до виборчої системи з відкритими спискамисприятиме оновленню політичних еліт і розбудові внутрішньопартійної демократіїта здорової конкуренції. Олігархи звикли замовляти політичну «музику», тагромадськість може змусити зупинити цю ганебну практику!