Сьогодні виповнюється рік роботи посмайданівського парламенту, а також рікз дня формування коаліції «Європейська Україна» та офіційного підписання устінах ВР Коаліційної угоди. Документ, над яким представники п’яти політичнихсил працювали майже місяць, тоді пафосно назвали «дороговказом для України нанайближчі п’ять років». 73 сторінки обіцянок і зобов’язань. Розхвалюючи своє«дєтіщє» коаліціанти наголошували на тому, що «до коаліційної угоди закладенінові правила гри, відповідно до яких закритість і кулуарщину замінятьпрозорість і відкритість».
Критикуємо самі себе?
Напередодні річниці підписання Коаліційної угоди (КУ) перші особи країниспробували дещо відмежуватись від відповідальності і покритикувати як уряд, такі парламент у невиконанні зазначених цілей. Так минулого тижня Петро Порошенков інтерв’ю українським журналістам зазначив, що за його аналізом рівеньвиконання коаліційної угоди становить приблизно 30%. У ці відсотки входятьперетворення у сфері обороноздатності країни, де зміни найбільш відчутні.Говорячи про результативність роботи парламентської коаліції Порошенкозазначив: «Той, хто стає перешкодою на шляху реформування України, має понестивідповідальність. Це компетенція коаліції, і коаліція має мати з цього приводу,нарешті, дуже серйозну розмову». Але давайте говорити відверто:пропрезидентська фракція БПП – є найбільшою фракцією в парламенті, яка входитьдо коаліції. Таким чином президент опосередковано є стороною коаліційної угоди.І за реалізацію усіх зобов’язань, які на себе взяли підписанти коаліційноїугоди, Петро Олексійович теж відповідає.
На днях спікер Верховної Ради Володимир Гройсман заявив, що парламентупотрібна оновлена коаліційна угода. «Нам потрібен новий план дій і абсолютночітка відповідальність», – сказав Гройсман. За його словами, має бути проведенаробота над помилками. Потім потрібен конкретний план дій. Коли він буде – можнарухатись далі. Гройсман припустив, що скоріш за все, над зміною коаліційноїугоди робота почнеться після 12 грудня поточного року (нагадаю, що саме 12грудня 2014 року рада схвалила програму уряду Яценюка і дала Кабміну«камікадзе» рік імунітету). Що ж робити зі старим планом дій, та якувідповідальність мають понести ті, хто не виконав намічені цілі, спікер неуточнив…
Голова ж пропрезидентської фракції Юрій Луценко, говорячи про реалізаціюКУ, визнав, що запланували надто багато, і деякі зобов’язання виконати упрописані терміни просто нереалістично: «Пишучи її, ми не розуміли як важкобудуть іти певні дебати. Тому, нажаль, запланували забагато. За пленарнийтиждень можна прийняти 30 законів. Коаліційна угода передбачала прийняття під80. Це нереалістично».
Невиконані зобов’язаннякоаліційної угоди
Після Революції Гідності очікування у суспільстві були колосальними.Оновлена Верховна Рада та оголошений новою владою комплекс реформ, задалидосить високу планку. Люди вірили, що проєвропейський парламент зробитьмаксимум для швидкого реформування країни. Проте, рік роботи показав, що якпарламентарі, так і урядовці працювати24 години на добу не готові. Кулуарні протистояння забирали більшу частинуресурсів як нардепів, так і міністрів – результативному голосуванню упарламенті досить часто ставали на заваді чвари та політичні інтриги, акорупційні скандали в уряді Яценюка блокували ефективну роботу Кабміну.
Аналізуючи Коаліційну угоду, розумію, що багато її пунктів не те, щонереалізовані, а навіть і не починались реалізовуватись. В цілому за весь часроботи Верховної Ради VIII скликання КУ передбачає виконання більше 500 пунктіву 17 секторах реформ. Експерти не раз рекомендували партіям-підписантамзапровадити щоквартальну практику звітування за виконання КУ. Однак, звітуватиніхто не наважився…
Почнемо з найголовнішого. В преамбулі КУ зокрема значилось: «Ми беремо підконтроль розслідування злочинів, вчинених під час Революції Гідності, у томучислі розстрілів 18-21 лютого 2014 року, притягнення до відповідальностівиконавців та замовників. Ми визначаємо це завдання пріоритетним для керівниківорганів правопорядку та Генеральної прокуратури». Наскільки пріоритетним мипобачили – річниця від початку Революції Гідності і Порошенко говорить прорезультати розслідувань: ведемо слідство, мають сісти, бандити у вигнанні...Жодного судового рішення! Підсумкова прес-конференція Шокіна, Авакова і Грицакапо розслідуванням злочинів проти Майдану взагалі була скасована просто востанній день … Ось така вона «пріоритетність».
В преамбулі до КУ також зазначається зобов’язання парламентарів скасуватидепутатську недоторканність: «Ми будемо відкритими та підзвітними передсуспільством і в своїй діяльності керуватимемось лише правом, тому ми скасуємодепутатську недоторканність та будемо нести повну відповідальність за свої діїперед Українським народом». Це зобов’язання не потребувало великих часових рамок– його реалізувати можна було відразу. Однак, сьогодні коаліціанти воліють пронього взагалі не згадувати…
Аналізуючи КУ хочу зупинитись на трьох сферах, де реформи йдуть з великимвідставанням від термінів, зафіксованих в КУ. Це боротьба з корупцією, судовареформа та реформа державної служби.
Боротьбу з корупцією. ЄСнеодноразово наголошував, що боротьба з корупцією є однією з найважливішихреформ, які Україна має реалізувати для зближення з Євросоюзом. Проте сьогоднііноземні партнери вже відрито говорять про те, що при продовженні такої«боротьби» позбавлять українську владу своєї фінансової підтримки.
Зокрема, в коаліційній угоді серед завдань на 2015 рік зазначено: створенняНаціонального антикорупційного бюро України та Національного агентства з питаньзапобігання корупції, а також запровадження проведення щорічного зовнішньогоантикорупційного аудиту органів державної влади. Законодавчу базу для цьогобуло ухвалено ще наприкінці 2014 року, однак ані НАБу, ані Нацагенство з питаньзапобігання корупції так повноцінно і не запрацювало. Коли нарешті розпочнутьсядовгоочікувані розслідування і за ґратами опиняться високопоставленічиновники-хабарники – сказати досі складно… Констатую лише цифри: в НАБу насьогодні вже склали присягу перші 70 антикорупційних детективів, а за штатом їхпередбачено 242...
В КУ також зазначено про ліквідацію корупційних схем у державному секторі.Тут хочеться нагадати, як навесні 2015 року екс-глава Держфінінспекції МиколаГордієнко звинуватив уряд Арсенія Яценюка в «кришуванні» корупційних схем. Тодіж чиновник заявив, що уряд блокуєрозкриття корупційних схем часів Азарова. Обвинувачення зависли в повітрі – наперевірки своєї діяльності Яценюк не погодився.
Судова реформа. Сьогодні довіра до вітчизняних судів в українському суспільстві менше, ніж добудь-якого іншого держоргану. Тому реформа судової системи була однією знайочікуваніших, оскільки справедливий та неупереджений суд є важливоюгарантією ефективної боротьби з корупцією, надходження в Україну іноземнихінвестицій, а також забезпечення прав і свобод кожного громадянина. В КУзокрема зазначається, що протягом ІІ кварталу 2015 року буде зроблено:
1. Добір на суддівські посади в судах всіх рівнів відбуватиметься лише законкурсом на підставі об’єктивних критеріїв, політичні органи не братимутьучасть у вирішенні питань кар’єри судді.
2. Буде удосконалено діяльність Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційноїкомісії суддів України, шляхом забезпечення формування вказаних органів завторитетів у галузі права з бездоганною репутацією на підставі прозороговідбору.
3. Буде зменшено кількість рівнів суддівського самоврядування, аповноваження органів суддівського самоврядування не дублюватимуться.
4. Чітко визначатимуться підстави, процедуру притягнення судді додисциплінарної відповідальності, буде розширено перелік дисциплінарнихстягнень.
5. Буде вдосконалено процесуальне законодавство.
6. Буде забезпечено реальне виконання судових рішень.
7. Будуть продовжені започатковані демократичні процеси реформуванняпрокуратури.
8. Буде внесено зміни до Конституції, за якими:
будутьпідвищені вимоги для призначення на посаду судді, зокрема, щодо віку і досвіду;
- системасудів стане простішою, а мережу судів визначатиме закон;
- будеобмежена недоторканність суддів - судді будуть користуватися тількифункціональним імунітетом;
- будутьвжиті заходи щодо оновлення суддівського корпусу.
Крім цього, як конституційна зміна, буде створено єдиний незалежний відполітичного впливу орган, який відповідатиме за призначення, кар’єру та звільненнясуддів, де більшість становитимуть судді, обрані суддями, а решту – авторитетніправники – представники правничої і правозахисної спільноти.
Як бачимо, всі ці оголошені завдання так і залишились не реалізованими.Лише тільки 25 листопада Президент вніс на розгляд парламенту проект змін доКонституції щодо правосуддя. І нарешті з'явився шанс на повноцінну судовуреформу. В проекті Закону про внесення змін до Конституції України (щодоправосуддя) зокрема говориться про те, вводиться новий орган, відповідальний запризначення, звільнення, переведення і дисципліну суддів - Вища радаправосуддя, до якого входить 21 член (10 - вибирає з'їзд суддів України з числасуддів або суддів у відставці, по 2 - призначає Президент, Верховна Рада, з'їздадвокатів України, всеукраїнська конференція прокурорів, з'їзд представниківюридичних вузів і наукових установ, голова ВСУ входить за посадою). Термінповноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя - 4 роки. Одна іте ж особа не може обіймати посаду 2 терміни поспіль.
Реформа державної служби. Необхідність невідкладного ухвалення нового Закону України «Про державнуслужбу» є однією із найважливіших позицій КУ. Хочу нагадати, що відповідно доКУ, законопроект необхідно було прийняти ще у 4 кварталі 2014 року! Експерти зРеанімаційного пакету реформ неодноразово наголошували, що реформа державноїслужби – базис та необхідна умова для успішного впровадження усіх реформ вУкраїні. Адже прийняття цього закону дозволить запустити реформуваннязастарілого державного апарату (а на сьогоднішній день в Україні майже 300тисяч держслужбовців), оптимізацію функціоналу та організаційних структурцентральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та іншихдержавних органів. В законі зокрема пропонується, виключно конкурсний добір іпризначення на усі посади державної служби, деполітизація державної служби,чітке відмежування від посад державної служби політичних та патронатних посад.
Законопроект «Про державну службу» (№2490) 23 квітня 2015 року, після 15(!)голосувань був таки ухвалений в першому читанні. Очікувалось, що 26 листопада,після гучних дебатів та суперечок, законопроект буде винесений на голосуванняпарламентом у другому читанні. Однак, політичні протиріччя знову стали назаваді… Під час сигнального голосування депутати змогли зібрати лише 162голоси. І спікер ВР запропонував перенести голосування на 11 годину ранку у наступний пленарний вівторок. Такі не результативні голосування ще раз доводять факт того, що цяпарламентська коаліція недієздатна – кожна фракція продовжує відстоювати своїінтереси, забуваючи про виконання коаліційної угоди…