Суддівська кругова порука

16 вересня виповнився рівно рік, як Верховна Рада України прийняла Закон «Про очищеннявлади». Тоді під Радою стояли сотні людей. Поки в парламенті депутати шукалиголоси за люстрацію, під парламентом активісти палили шини. Тільки тискгромадськості змусив депутатів таки проголосувати за люстрацію. Та прийняттязакону виявилось замало. Досі не «люстровано» ЖОДНОГО суддю-виконавця злочиннихнаказів команди Януковича.         

Вчора відбулося засідання дисциплінарної секції Вищої ради юстиції, яка нарештірозпочала розгляд по суті висновків Тимчасової спеціальної комісії з перевіркисуддів судів загальної юрисдикції. Нагадаю, ТСК створена ще навесні 2014 рокуна виконання Закону України «Про відновленнядовіри до судової влади в Україні». У порядку денному дисциплінарноїсекції – розгляд семи дисциплінарних справ, відкритих за висновками ТСК,стосовно суддів, що виносили рішення під час Революції Гідності. Можливо цісправи не входять до рейтингу найбільш корумпованих, але вони безумовно є справоюпринципу для кожного, хто стояв на Майдан. Це своєрідний «лакмусовий папірець»,що свідчить про рішучі наміри реформувати або не реформувати системуправосуддя.

Стосовно п'яти суддів секція підтвердила висновки ТСК про порушенняприсяги. Мова йде про суддівСолом’янського, Деснянського, Шевченківського, Дніпровського районних судівКиєва та судді Бабушкінського районного суду Дніпропетровська. Стосовно іншихдвох суддів: по одному рекомендовано залишити питання без розгляду, а по іншому– розгляд справи відкладено, «оскільки отриманої інформації недостатньо дляприйняття рішення». Окремо хочу наголосити, що висновки дисциплінарної секціїносять рекомендаційний характер, остаточні рішення будуть ухвалені ВРЮ. Хтосьподумає, що крига скресла – суддів, які приймали неправомірні рішення протиактивістів Євромайдану, почали притягувати до відповідальності. Але я б сказав,що це ніщо інше, як суддівська кругова порука …

Інакше чого бВРЮ ходило по колу в цій справі уже впродовж півтора року, прикриваючисьякимись процедурами і регламентами? Фактично відбувається імітація роботи. Нагадаю,що протягом року юристи-члени ТСК уважно вивчали порушення кожного судді ідійшли висновку: щонайменше 57 суддів порушили суддівську присягу. Вони маютьбути звільнені. Висновки по частині цих суддів розглядалися ВРЮ 10-го вересня. Йбуло відкрито дисциплінарні справи за підозрою в порушенні присяги проти 28суддів, що судили активістів Євромайдану.  Тоді директор департаменту з питань люстраціїМіністерства юстиції Тетяна Козаченко заявила про затягування ВРЮ розгляду цьогопитання. Затягування полягає у тому, що ВРЮ має намір при розгляді справпроводити ПОВТОРНУ перевірку дій суддів, а не відразу використовувати висновкиспеціальної комісії для прийняття рішення про схвалення звільнення суддів.Виникає логічне запитання: «Для чого тоді створювалася ТСК?».

Вірю, що судний день для суддів, які під час Революції Гідності кидалиактивістів за грати та обмежували їх права на мирні зібрання, таки настане. Алехочеться, щоб він настав якомога швидше! Все, що змінилося в Україні післяРеволюції Гідності – змінилося виключно завдяки громадському тиску. Публічний тиск – наша єдина зброя. Постійноспонукаємо владу до боротьби з корупцією, маємо не дати слабинку  і в питанні притягнення суддів довідповідальності. Громадськість має тримати цю справу на особливомуконтролі! Якщо ж ці судді уникнуть покарання це будеповною профанацією ідеалів Майдану. До того ж безкарність породжує новізлочини…

Кругова порука в системі правосуддя – лише вершина айсбергу.Насправді, проблема значно глибша. Мабуть не варто навіть наводити данісоціологічних опитувань, адже і так відомо, що рівень довіри суспільства до судів дорівнює нулю. Значить,ця галузь потребує невідкладного реформування. На сьогоднішній день маємо два проектисудової реформи, які Україна на початку вересня відправила на оцінкуВенеціанської комісії. Один підготовлений Конституційною комісією при ПрезидентовіУкраїни. Другий – юристами «Реанімаційного пакетуреформ». Коаліційна угода говорить, що судова реформа має бути реалізована вдругому кварталі 2015 року. Отже терміни завалені повністю, але головне не це, головнещоб була політична воля змінювати систему в принципі.

Основна відмінність між цимидвома проектами судової реформи – спосіб,у який пропонується провести очищення суддівського корпусу. Конституційна комісіявважає, що треба зробити переатестацію нинішніх суддів, а РПР наполягає назвільненні усіх суддів та їх новому наборі через спеціальні конкурсні комісії. Ізнову думка громадськості перспективніша. Переконаний, в Україні шансів на нормальні суди небуде доти, доки суддів не перенабрати наново – під пильним контролемгромадськості. Занадто давно судовий корпус в Україні формувався не в прозорийспосіб – туди потрапляли через особистісні зв'язки та купівлю посад. І лише косметичнізміни сьогодні тут нічого не змінять.

Але поки не будуть покарані судді, якіфальсифікували справи проти майданівців, доки система цих суддів прикриватиме,а влада і громадськість не звертатимуть увагу на проблему, про судову реформугоді й заїкатись.