Минулого тижня урядповідомив, що підготував проект закону про засудження комуністичного танацистського тоталітарного режимів в Україні та заборону їх пропаганди. Дехтосказав, що подібні кроки не на часі – у країні на порядку денному іншіпроблеми. Але більшість переконані, і я прихильник саме такої думки, – у цьому питанні ми спізнилися років так надвадцять – забороняти комуністичну ідеологію потрібно було відразу післяпроголошення Україною незалежності. Адже, перебуваючи у парламенті, комуністигальмували європейський вектор розвитку України, були п’ятою колоною йпоплічниками путінського режиму.
Справа про заборонуКПУ триває з липня 2014 року. Неодноразово говорили про умисне затягуваннясудового процесу. Затягували, аби датиможливість комуністам взяти участь у позачергових виборах до Верховної Ради. Тана щастя прохідний бар’єр КПУ не подолала, і залишилась поза парламентськоютрибуною ВР восьмого скликання. Сьогоднісудовий процес затягується, очевидно, через близькість місцевих виборів – комуністисподіваються на реванш в окремих областях, передусім у Луганській і Донецькій.Так, можна вважати, що з липня 2014-го року по квітень 2015-го судовий процеснад КПУ не просунувся ні на крок. Давайте просто подивимось на хронологіюсудових засідань:
Ось такими темпамирозглядається справа про заборону комуністичної партії в Україні. І це відбувається у країні, яка пережилаРеволюцію Гідності, яка сьогодні протистоїть російському агресору, яка нанайвищому рівні заявила про боротьбу з корупцією й люстрацію.
Коли у липні2014-го року Турчинов, тоді ще спікер ВР, оголосив про розпуск комуністичноїфракції, всі були переконані – це початок кінця. Тоді ж заговорили й про те, щорозпустити фракцію замало, потрібно надати належну правову оцінку діям тависловлюванням лідерів КПУ. Адже сьогодні на совісті цієї антидержавницькоїполітичної сили не лише злочини радянського періоду, а й підтримка бойовиків йсепаратистів на Сході України, спроба розколу країни. КПУ є інформаційнимрупором антиукраїнських ідей путінської Росії, прямим агентом Кремля. Відтак,за зраду національних інтересів, за політичне мародерство лідери КПУ вже давномали би сидіти за ґратами.
Міністр юстиціїПавло Петренко сподівається, що урядовий законопроект про заборонукомуністичної ідеології може бути проголосований парламентом до 9-готравня. Законопроектом зокрема передбачено,що та політична сила, яка публічно підтримує комуністичну ідеологію, не можебути зареєстрована в Україні, а реєстрація вже існуючих суб'єктів підлягаєскасуванню. Ця Верховна Рада має всі шанси нарешті схвалити справді історичнерішення про декомунізації країни. Країни Східної Європи вже давно пройшли цейпроцес. Так, наприклад, у Чехії ще з липня 1993-го року діє закон «Пропротиправність комуністичного режиму і опору проти нього», а у Польщі існуванняорганізацій, що сповідують комунізм заборонено 13-ю статтею Конституції країни.Подібні документи були прийняті і у Прибалтійських країнах.
Але, переконаний,декомунізацію Україні потрібно проводити відразу на всіх рівнях, в юридичному,в політичному, а також і у побутовому. Щодо останнього потрібно проводити йінформаційну політику, боротися з совковістю й «радянськими ідеалами» в головахдеяких українців. Ми маємо виграти цю інформаційну війну! На реальних прикладахнам потрібно показати, що «світлого радянського минулого» ніколи не було, адешева радянська ковбаса – це плата за відсутність демократичних процесів україні.
Сьогодні ГПУ маєперевірити усі факти причетності комуністів до фінансування терористів на Сходікраїни, проаналізувати антиконституційні й антиукраїнські висловлювання тазаклики лідерів комуністів, а відкриті кримінальні провадження проти членів КПУмають бути доведені до логічного завершення.
Коло звужується. Ікомуністи це прекрасно відчувають. Головне, аби зараз вони не повтікали зкраїни. На днях СБУ заявило, що для кримінального переслідування лідеракомуністичної партії Петра Симоненка є всі підстави. І сьогодні Симоненко будедавати покази в СБУ.
Розтягнутий у часісудовий процес над КПУ поставив очевидний діагноз судовій системі. Ця корумпованасистема, яка залишилась нам у спадок від режиму Януковича, сьогодні абсолютноне адаптована під основи й принципи демократичного суспільства. Переконаний,політичного майбутнього в новітній Україні у представників комуністичної партіїбути не може. Партія, представники якої й досі не визнають факт геноцидуукраїнського народу, найближчим часом піде на смітник історії.