Російська Федерація досі зберігаєпривілейоване право вето в Раді Безпеки ООН. Це не лише історичний казус іморально-етична проблема, а й загроза міжнародній безпеці. Світовеспівтовариство має подвоїти зусилля з реформування Ради Безпеки. Причому урядЯнуковича нині просто зобов’язаний долучитися до цієї справи.
Пішов четвертий місяць, як постійнийчлен Ради Безпеки (!) (наголошу на цьому слові) ООН Росія веде безпрецедентну,небезпечну й малозрозумілу торгівельну агресію проти половини Східної Європи.Економічні збитки однієї тільки України перевалили за 3 мільярди гривень, тисячі українців уже втратили через це роботу.
Маленька Литва стала жертвоюагресії Владіміра Путіна лиш через те, що прийматиме листопадовий самітЄвросоюзу, на якому очікується укладення Угоди про асоціацію з Україною.Ситуація найкраще характеризується словом "свавілля". В сучаснійглобальній економіці такі дії неприпустимі. Коли президент Грузії Саакашвілі піднявпитання про це на останній Генеральній Асамблеї ООН, путінські дипломати обізвалийого «психічно хворим». Хоча, хто в цій ситуації хворий – питання відкритенавіть для деяких російських оглядачів.
Вчора відбувся черговий суд щодогрупи активістів «Грінпіс», заарештованих за акцію протесту на російськійбуровій платформі. Серед них і українець Руслан Якушев. «Грінпіс» боретьсяпроти всіх компаній і країн, які планують видобувати нафту в Арктиці. Організаціязавжди визнає певну незаконність своїх акцій, і очікує контрзаходів від усіхурядів. Однак у ХХІ сторіччі лише постійний член Ради Безпеки ООН Росія додумавсявикрасти мирне іноземне судно «Грінпіс» у нейтральних водах. «Правосуддя»Російської Федерації зараз «шиє» тридцятьом активістам сім років ув’язненнялише за те, що двоє з них причепилися до якірного ланцюга платформи (до речі,також у нейтральних водах). Групу українських рибалок, яка, можливо, рибалила внеделімітованих водах Росії в Азовському морі, просто «заганяли» до смерті прикордоннимкатером ФСБ.
Перелік внутрішніх і міжнародних дійМоскви під категорією «свавілля» можна продовжувати на кілька сторінок. Цей агресивнийрежим втратив морально-політичне право бути постійним членом Ради Безпеки –головного органу ООН з підтримання міжнародного миру й безпеки. Щонайменше, Росіяє поганим прикладом і постійним джерелом аморальних, НЕбезпечних і НЕмирних прецедентів у глобальній політиці. Не будучи фахівцеміз Близького Сходу, я не готовий оцінювати роль Москви (та інших провіднихкраїн) у конфліктах навколо Іраку, Ірану та Сирії. Однак, виходячи з дій РФ уСхідній Європі, все стає зрозуміло.
Не хотів би ідеалізувати іншихчотирьох постійних членів Ради Безпеки. Не треба перебільшувати й значення цьогомандату для міжнародного впливу Кремля. Окрім крісла в РБ, Путін такожспирається на успадковану від СРСР ядерну зброю та монопольне становище нагазовому ринку Європи.
Водночас дедалі менше підстав длязбереження Москвою цього привілейованого крісла. «Клуб» ядерних держав давно розширивсяза межі післявоєнної п’ятірки. Російська Федерація вже давно «вилетіла» з«п’ятірок» і «двадцяток» найбільш населених, багатих і, найголовніше,найрозвиненіших країн світу. Світ невпізнанно змінився з часу утворення РадиБезпеки ООН у 1945 році.
За даними Світового Банку,валовий національний дохід Росії на душу населення у 2012 р. складав близько 23тис. умовних доларів. Польща, із аналогічним показником у 22 тисячі, маєприблизно такі ж моральні права на членство в Раді Безпеки. Однак на порядоквищим є економічний розвиток, наприклад, зіставної за населенням і площею Канади:43 тис. умовних доларів. За сукупними показниками розвитку, Російська Федераціяперебуває «на різних планетах» із такими країнами, як Німеччина, Японія, Австралія.За таких умов московська верхівка просто некомпетентна й недостатньо відповідальнадля розпорядження вищим, ніж у цих країн, міжнародно-правовим статусом.
Саме тому низка провідних країнсвіту, починаючи з 2004 року, бореться за реформування Ради Безпеки ООН. Цієїосені впливова Саудівська Аравія навіть відмовилася від обрання тимчасовимчленом РБ, – вказуючи на несправедливість і неефективність цього органу. Тому враховуючиостанню торгівельну агресію Кремля, уряд Януковича зобов’язаний долучитися доцієї міжнародної дискусії в ООН і використати її для тиску на Росію.