Влада фактично визнає, що більша частина бюджету розкрадається на фоні близької фінансової катастрофи. Якщо чиновники не спроможні зупинитися в цьому «покращенні» – маємо осмикувати їх негайно і на кожному кроці. Конкретними правовими заходами.

Як і вся небайдужа громадськість, я очікував реакціївлади на публікацію «Дзеркала тижня» про масштаби розкрадань в держзакупівлях.Йдеться, нагадаю, про те, що Служба безпеки України ще в квітні оцінила втративід корупції у цій сфері в 15% доходів держбюджету (35-52 мільярди гривень),або 50-75% бюджетних асигнувань. Для припинення зловживань СБУ зажадала відпрем’єра Азарова ініціювати низку змін в законодавство. За даними газети, жодназ держструктур тоді не заперечила ні жахливих оцінок спецслужби, ні доцільностіїї пропозицій. Навпаки, кілька міністерств нібито відзвітувалися пану Азарову пропочаток роботи над втіленням вимог СБУ.

Реакції нема. Влада фактично не змигнула оком у відповідьна страшні звинувачення, характерні хіба що для країн Африки. Вже не журналістичи опозиційні депутати, а таємна поліція президента поставила питання: чиновникирубають гілку, на якій ми сидимо всією країною. Розкрадання 15% доходів бюджетув умовах, коли його дефіцит уже сягнув 18 мільярдів гривень – це майжегарантований дефолт задовго до виборів-2015!

Загрозу катастрофи виявлено два з половиною місяці тому.Але відтоді президент, уряд, та й сама СБУ, займаються чим завгодно, окрімзакривання цієї торпедної пробоїни у фінансовій системі. Жодному міністру,керівнику держкорпорації не оголошено про звільнення, чи про підозру в злочинічерез тендерні махінації. Нібито схвалені владою зміни законодавства давновнесені до сесійної зали опозицією. Проте так і не розглянуті. Натомість зачас, що минув від тривожного листа СБУ, журналісти щотижня виявляли тендерні«міжсобойчики» чиновників на десятки мільйонів гривень.

Результати: спад виробництва на 5% від початку року,недофінансування соціальних витрат й фактична конфіскація коштів місцевихгромад. Балансуючи знекровлений тендерним злодійством держбюджет, уряднезаконно «запозичує» мільярди з рахунків місцевих бюджетів у Держказначействі.По одному лише бюджету міста Стрия на Львівщині нині заблоковано 4,5 мільйонигривень. Це затримка 498-ми(!) платежів одного маленького міста за п’ятьмісяців року.

Вважаю таку політику влади хворобливою безсоромністю,суїцидальною безвідповідальністю. Тому я з колегами-опозиціонерами роблюпрактичні кроки, аби «санувати» цю патологію й ізолювати від неї якомога більшучастину економіки.

По-перше, я негайно скеровую до уряду та правоохороннихорганів депутатські звернення, щоб з’ясувати: які конкретні правові рішенняухвалені на сьогоднішній день за результатами вищезгаданого квітневого листаСБУ? Нагадаю, що сама по собі публікація ЗМІ про цей лист, не кажучи вже пройого бюрократичні наслідки, може й повинна бути підставою для кримінальногорозслідування. Про всі відповіді влади (а відписками я не задовольнюсь)інформуватиму журналістів і громадськість. Сподіваюсь, разом досягнемо реальнихюридичних результатів.

По-друге, ми внесли до Верховної Ради кілька ініціатив,спрямованих на децентралізацію адміністрування та витрачання бюджетних коштів.Найголовніше: я підтримую ініціативу опозиційних депутатів стосовно переведеннярахунків місцевих громад із непрозорого монопольного казначейства доуповноважених комерційних банків. Чиновництво відчайдушно опирається, тому япереконуюсь у необхідності цієї реформи.

Крім того, зареєстровано законопроект №2515а, якийпередбачає передання автодоріг місцевого значення в управління обл- ірайдержадміністрацій. Залишати регіональну дорожню мережу в розпорядженнівертикалі «Укравтодору» – небезпечно й аморально. Ця супермонополія не лишененависна мільйонам водіїв, а й постійно фігурує в багатьох тендернихрозслідуваннях. Проект також містить норми про обов’язкову закупівлю дорожніхробіт на конкурсі та про встановлення мінімального гарантійного терміну на ціроботи в 5 років.

Окремим проектом змін до Бюджетного кодексу (№2514а)пропонується більш прозорий розподіл дорожніх коштів. Передбачені субвенціїобласним та районним бюджетам на утримання доріг місцевого значення. При цьомувперше визначаються конкретні частки надходжень від окремих податків, зарахунок яких фінансуються ці субвенції, та справедливі критерії розрахункусубвенцій окремим бюджетам. Впровадження цих норм обмежить «апетити» Державногоуправління справами, Кабміну та інших здискредитованих тендерами центральнихорганів.

Влада не спроможна або не зацікавлена контролюватитендерних злодіїв.  Боротьба збюджетно-тендерним божевіллям має розпочатися «з низів». Це перший і далеко невирішальний етап лікування.