Сьогодні день,який і я, і тисячі українців вважають справжнім святом. 23 роки тому в Українівперше офіційно був піднятий національний прапор. І відбулося це не в Києві, інавіть не у Львові, як багато хто думає. 14березня 1990 року у моєму рідному місті Стрию над місцевим міськвиконкомом замайорівсиньо-жовтий стяг.
Радянська владавідчувала, що, ось-ось, мильна бульбашка під назвою «Союз РадянськихСоціалістичних Республік» лусне… Національно-патріотичний дух годі буловтримати. Він мав вирватися назовні. Тоді у далекому 1990-му підняттядержавного прапору у невеличкому районному місті Стрий символізував прихідсправжньої весни для всієї України.
Згодом«естафету» підхопили й інші українські міста й села. 2-го квітняукраїнський прапор замайорів над ратушею Дрогобича, 3-го – над ратушею Львова,15 – над ратушею Івано-Франківська… І аж 13 червня 1990-го року синьо-жовтийпрапор з’явився за межами Галичини – у Житомирі. Виявляється, треба було тількипочати! І Стрий почав!
У Стрию завжди панував національно-патріотичний дух, дух Степана Бандери. Увсі часи стрийська інтелігенція підтримувала прагнення до створення самостійноїдержави. Ще до проголошення Україною незалежності, на багатотисячних мітингахчисленна громада Стрия активно вимагала своїх прав та свобод. Люди виходили навулиці, бо прагнули легалізації Української греко-католицької церкви, свободислова і зібрань, усунення з вулиць міста засобів антинародної комуністичноїпропаганди…
Це був важкий шлях. Шлях, на якому були і поразки, і перемоги. Хтось вважавті перемоги порівняно малими. Проте вони були! Перша, друга, третя… Аленайголовніше, що ця переможна хвиля почала рости.
І сьогодні Стрий відзначає День звитяги.Як і в 90-му, так і зараз, людей знову об’єднує синьо-жовтий прапор – символнашої державності! Це історична подія! І на моє глибоке переконання,відзначення цієї події варто виносити на загальнодержавний рівень. Правда,апологети відновлення радянськоїімперії, ймовірно, всіляко перешкоджатимуть цьому. Але це їхні проблеми. Хвилюнаціональної свідомості зупинити їм не вдасться.