Коли НАЗК зможе взятися за перевірку декларацій суддів?
У жовтні 2020 року велику частину антикорупційної реформи фактично вбили. Вбили судді Конституційного Суду. Начебто заради “незалежності судової влади”.
Неконституційною визнали кримінальну, адміністративну, цивільну та дисциплінарну відповідальність за корупцію. А також завідомо велику брехню в декларації або взагалі умисне її неподання. Статті Кримінального Кодексу, яка передбачала до 2 років в’язниці за це, більше не існувало. Значна частина повноважень НАЗК була втрачена.
Настав період глибокого шоку і нерозуміння, як комплексно і в короткі терміни реорганізувати все і повернути роками напрацьоване.
Після сумнозвісного жовтневого рішення Конституційного Суду виникла потреба якнайшвидше відновити антикорупційну інфраструктуру. Верховна Рада у грудні повернула Законом НАЗК повноваження щодо запобігання корупції та перевірки декларацій чиновників. Ми схвалили цей крок.
Стало очевидним, що ухвалені зміни цілком враховують рішення Конституційного Суду та думку Венеціанської комісії. Вони встановлювали додаткові особливості заходів фінансового контролю щодо суддів та суддів Конституційного суду, при цьому не обмежуючи незалежність НАЗК чи судової влади. Про інші переваги Закону ми розповідали в юридичному аналізі.
Законопроєкт передбачав можливість погодження окремих порядків щодо перевірки декларацій та моніторингу способу життя суддів та суддів КСУ відповідно Вищою радою правосуддя та Конституційним судом.
У прикінцевих та перехідних положеннях закону ідеться, що
НАЗК за місяць (з 30 грудня) розробляє проєкти порядків перевірки декларацій та моніторингу способу життя суддів та суддів КСУ і надає їх на погодження ВРП та зборам суддів КСУ. Вони протягом місяця їх погоджують. Якщо погодження відсутнє, НАЗК перевіряє декларації та моніторить спосіб життя судді, судді КСУ у порядку, визначеному законом.
НАЗК виконало вимогу Закону і розробило відповідні проекти у визначений строк. Вища рада правосуддя і Конституційний суд підтвердили отримання цих документів і розпочали “процедуру узгодження”.
Треба розуміти, що жоден з проєктів і не міг передбачати встановлення окремих додаткових особливостей, не передбачених законом. Однак пізніше обидва органи відмовили у погодженні цих проєктів (КСУ — 23 лютого, ВРП — 1 березня). При чому Вища рада правосуддя зазначила, що “відповідно до вимог антикорупційного законодавства проєкти обов’язково мають бути погоджені ВРП”. Дозволю собі не погодитися.
Що буде з перевірками декларацій суддів та суддів КСУ?
Декларації суддів будуть все одно перевірятись, проте за загальною процедурою і з особливостями, які передбачає закон. Думка ВРП про обов’язковість погодження проєктів порядків щодо суддів — хибна.
Положення Закону про “відсутність відповідного погодження” варто розуміти не тільки як неотримання відповіді, а й відмову від такого погодження. При чому, навіть якщо Вища рада правосуддя чи Конституційний суд погодять ці проєкти документів пізніше, це не вплине на ситуацію. Оскільки буде вичерпано термін для такого погодження, передбачений законодавством.
Тому НАЗК може розпочинати перевірки декларацій суддів та суддів КСУ, особливо після 1 квітня, коли закінчиться чергова хвиля подачі щорічних декларацій.
НАЗК може як внести відповідні особливості щодо суддів та суддів КСУ, передбачені законом, до загального порядку повної перевірки декларацій, або посилатись на норми закону безпосередньо. Аналогічна ситуація і з загальним порядком моніторингу способу життя.
Не варто говорити, що Вища рада правосуддя чи Конституційний суд заблокували перевірки суддів. Судді та судді КСУ НЕ залишаються поза дією вимог антикорупційного законодавства. І вже скоро ми зможемо побачити результати роботи НАЗК. Цікаво буде.
